3. Бюджетна лінія. Модель раціонального споживного вибору.

Криві байдужості дозволяють виявити переваги споживачів, але не враховують такі фактори впливу на процес споживання, як ціни товарів та дохід споживача. Для того, щоб визначити, який саме набір товарів обере споживач, потрібна додаткова інформація, яка пов’язана з бюджетним обмеженням.

Про те який набір товарів є для споживача привабливим визначає бюджетне обмеження, яке показує яку кількість споживчих наборів готовий придбати за визначену кількість грошей.

Бюджетна лінія – це лінія, що визначає, яку кількість споживчих наборів може придбати споживач за певну суму грошей у межах свого доходу.

І = Р_Х*Х + Р_У *У– рівняння бюджетного обмеження, де

І– доход споживача РХ– ціна благаХ; РУ– ціна благаУ; Х– кількість благаХ; У– кількість благаУ; де - кутовий коефіцієнт прямих витрат, який вимірює нахил цієї лінії до осі абсцис.

Рис. 3.4. Бюджетна лінія

Якщо Х=0, то , при У=0,.

• Економічний сенс перехрещення бюджетної лінії з осями координат полягає у тому, що воно показує максимальну кількість товару одного виду, який може бути купленим, коли інший товар не купується зовсім.

• Економічний сенс нахилу бюджетної лінії міститься в тому, що він показує кількість товару Х, який купують за рахунок відмови від одиниці товару У.

Фактори які впливають на бюджетну лінію

Зміна доходу споживача. Бюджетна лінія пересовується при збільшенні доходу праворуч і навпаки при його зменшенні. Зміна цін на товари. Це приводить до того, що якщо змінюється ціна на благо Х, то змінюється кут нахилу лінії.

Модель раціонального споживання вибору.

Рівновага споживача відповідає такій комбінації товарів, яка максимізує корисність при даних бюджетних обмеженнях. Для демонстрації процесу вибору сумістимо на одному графіку карту кривих байдужості та лінію бюджетних обмежень. Рухаючись вздовж бюджетної лінії споживач може знайти точку, яка б відповідала максимальному задоволенню його потреб, тобто відповідала найбільшій корисності. Така точка буде розташована на найвищій кривій байдужості, яка може бути досягнута в межах даного бюджету.

Споживач максимізує корисність при наявності певних бюджетних обмежень.

	Рівновага споживача відповідає такій комбінації придбаних товарів, яка максимізує корисність при заданому бюджетному обмеженні.
Рис. 3.5. Рівновага споживача

Точка дотику (В) найвищої кривої байдужості U₂ з бюджетним обмеженням визначає положення рівноваги споживача. Крива U₁ яка перетинає бюджетну лінію є неоптимальним рішенням для споживача, а крива U₃ більш високого рівня корисності не може бути досягнута тому, що виходить за межі його бюджету.

Рівновага споживача відповідає такій комбінації товарів, яка максимізує корисність при даному бюджетному обмеженні. Така рівновага передбачає те, що як тільки споживач отримує даний набір товарів, у нього зникає стимул замінювати цей набір на інший.

Загальна умова рівноваги споживача означає, що споживач розподіляє свій доход на всі товари таким чином щоб урівняти граничну корисність, що припадає на одну грошову одиницю, яка витрачається на кожний товар. Цей підхід визначається еквімаржинальним принципом.

• Рівновага споживача, при якій він придбає обидва товари, називається внутрішньою.

• Споживач який максимізує свою корисність при придбанні лише одного товару досягає рівноваги, яка називається кутовою.

Рис. 3.6. Рівновага споживача для комплементарних товарів

Ефективне споживання одного товару неможливе без певної кількості іншого у цьому випадку незмінне співвідношення цін, ні доход споживача не впливатимуть на співвідношення цих товарів у наборі, який вибирає споживач.