Параметри підприємства як мікроекономічної моделі
Процес виробництва – це процес перетворення ресурсів у товари. Технологічна залежність між структурою витрат ресурсів (факторів виробництва – працею (L), матеріалом (М), капіталом (К) і максимально можливим випуском продукції (Q) визначається за допомогою виробничої функції.
Q = f (L, K, M)
Виробнича функція показує, який максимальний обсяг випуску може бути отриманий при кожній даній комбінації використаних факторів виробництва.
При незмінній технології виробнича функція має ряд властивостей, що визначають співвідношення між обсягами випуску продукції та кількістю використовуваних ресурсів:
для збільшення обсягів випуску продукції існує межа, яка може забезпечитися зростанням затрат одного ресурсу за інших незмінних умов. Не можна безкінечно розширювати обсяг випуску продукції, збільшуючи число робітників, бо для них не вистачить обладнання, так само не можна безкінечно збільшувати кількість матеріалу та обладнання, бо для їх використання не залишиться робітників.
існує певна взаємна компліментарність факторів виробництва, тобто ефективне функціонування кожного з них вимагає наявності певної кількості іншого. Чинники виробництва так взаємопов’язані між собою, що без скорочення обсягу виробництва можлива певна взаємозамінність одних чинників іншими.
Саме функція виробництва визначає технологічну взаємодію між витратами виробництва та обсягом продукції, яку можна одержати з їх допомогою. Такий технологічний зв’язок існує для певного рівня розвитку техніки.
Зміни у використанні факторів виробництва більш еластичні в довгостроковому періоді, ніж в короткостроковому.
Фірма орієнтується на вибір такого обсягу виробництва, який дозволяє її максимізувати економічний прибуток.
Максимізація прибутку досягається шляхом вибору такого обсягу виробництва, який максимізує різницю між сукупними доходами та сукупними витратами.
Щоб з’ясувати, як впливають зміни обсягів використання одного з факторів виробництва на його результати потрібно розглянути ряд показників:
Сукупний продукт (ТР)– це кількість економічного блага, виробленого з використанням деякої кількості змінних факторів.
Середній продукт (АР)– це відношення сукупного продукту змінного фактора до кількості цього фактора, яка використовується у виробництві.
Граничний продукт (МР)– це приріст сукупного продукту, який одержаний за рахунок зміни кількості факторів на одиницю.
Таблиця 6.1.
Сукупний, середній, граничний прибуток
|
Праця годин |
Продукт | ||
|
сукупний |
середній |
граничний | |
|
10 |
35 |
3,5 |
3,5 |
|
20 |
90 |
4,5 |
5,5 |
|
30 |
180 |
6,0 |
9,0 |
|
40 |
272 |
6,8 |
9,2 |
|
50 |
355 |
7,1 |
8,3 |
|
60 |
420 |
7,0 |
6,5 |
|
70 |
455 |
6,5 |
3,5 |
|
80 |
480 |
6,0 |
2,5 |
|
90 |
495 |
5,5 |
1,5 |
|
100 |
480 |
4,8 |
-1,5 |
|
|
|
|
Рис. 6.1. Криві середнього та граничного продуктів
Середній продукт (АР) буде збільшуватися доти, поки граничний продукт буде більший нього.
Свого максимального значення середній продукт змінного фактора досягає в точці перетину кривих середнього та граничного продуктів (АР=МР)
По даним таблиці і графіку ми бачимо, що ця точка лежить в інтервалі затрат праці: від 50 до 60 одиниць.
До основних показників, які визначають мікроекономічні параметри підприємства належать витрати виробництва, виручка, прибуток. Виділяють бухгалтерські та економічні витрати. Бухгалтерські витративключають лише фактичні витрати у грошовому виразі, тобто вони складаються з явних витрат.Економічні витрати– це витрати, які пов’язані з невикористанням власного ресурсу, тобто це недоотриманий дохід від більш ліпшого можливого використання власного капіталу.
Значна роль у виробничому процесі надається для розрахунку економічної діяльності підприємства таким показникам як:
Сукупні витрати (ТС)– це загальні витрати, які пов’язані з виробництвом матеріальних благ.
Середні витрати (АТС = ТС/Q)– це обсяг сукупних витрат, які припадають на одиницю виробленої продукції.
Граничні витрати (МС = ^ TC/^Q)– це приріст загальних витрат, які викликані для виробництва додаткової одиниці продукції.
Валова виручка (TR = P x Q)– це грошові надходження від реалізації товарів і послуг.
Середня виручка (AR = TR/Q) – це загальна виручка із розрахунку на одиницю продукції.
Гранична виручка ( MR = ^TR/^Q) – це приріст сукупної виручки при виробництві додаткової одиниці продукції.