Показники монопольної влади:
Індекс, який розглядає високий прибуток як ознаку монополії є індекс Лернера.
Спосіб виміру монопольної влади – це визначення величини на яку ціна, що максимізує прибуток, перевищує граничні витрати.
-
IL=
(Pm
– MC)= 1 /Ed
Pm
де ІL – лернеровський індекс монопольної влади;
МС – граничні витрати;
Рm – монопольна ціна;
Еd – еластичність попиту на продукцію фірми.
В умовах досконалої конкуренції МС=Р. При цьому ІL=0. Якщо ІL є позитивною величиною (ІL>0) то фірма має монопольну владу. Чим вище ІL тим більше монопольна влада.
Для характеристики монопольної влади використовується показник, визначаючий ступінь концентрації ринку.
Це індекс Герфіндаля – який вимірює концентрацію ринку оцінюючи ринкову частку продажу фірми у відсотках сумуючи ці частки, піднесені до квадрату.
де ІН -індекс Герфіндаля;
S1 – питома вага випуску великої фірми;
S2 - питома вага наступної по величині фірми;
Sn - питома вага найменшої фірми
Для чистої монополії (в галузі діє одна фірма) S1 =100%, то ІН =10 000.
Якщо у галузі діє 100 однакових фірм, то S1 =1%, а ІН = S12 *100 =100.
Галузь вважається за галузь високої концентрації, якщо ІН=1800 і більше.
2. Вибір монополістом ціни й обсягу виробництва
Спадний характер кривої попиту суттєво впливає на розробку моделі поведінки монополіста на ринку при виборі обсягів виробництва.
Ціна реалізації додаткової одиниці продукції для монополіста завжди перевищує додатковий дохід, отриманий від її продажу (граничний дохід).
Якщо в умовах досконалої конкуренції Р=М Rто при монополіїР >МR.
|
|
Р1 = 110 у.е. Р2=100 у.е. Для збільшення обсягу продажу ціна знижається від Р1 доР2 (110-100) (Q1) (Q2). При цьому попит виріс від 4 до 6 од. (ВідQ1 доQ2)/ Збитки від зниження ціни дорівнюють (Р1 - Р2 )*Q1 =(110-100)*4 =40 у.е. Прибуток буде дорівнювати (Q2- Q1) * Р2 = (6-4)*100 =200. Чистий прибуток буде 200-40 =160 у.е. |
|
Рис. 10.1. Ціна та грошовий дохід в умовах “чистої” монополії
| |
Цінова стратегія монополіста передбачає взаємозв’язок еластичності попиту по ціні, загального доходу та граничного доходу.
Коли попит еластичний (Е >1), зниження ціни призведе до збільшення доходу;
Коли попит нееластичний (Е <1),то зниження ціни призведе до зменшення загального доходу;
Коли попит з одиничною еластичністю (Е =1), загальний доход максимальний, а грошовий доход дорівнює нулю.
|
|
Максимум доходу монополіст досягає при одиничній еластичності попиту (ТR-max). Виробник ,який намагається максимізувати прибуток, буде завжди намагатися уникнути нееластичної ділянки кривої попиту. | |
|
Рис. 10.2. Попит, граничний доход та загальний доход в умовах “чистої” монополії | ||
|
|
Збільшення об’єму виробництва можливе тільки до такого рівня, при якому граничний доход дорівнює граничним витратам. Умови максимізації прибутку для монополії: МR = МС<P |
|
|
Рис. 10.3. Максимізація економічного прибутку монополістом |
| |
|
|
Рівновага для монополії настає в точці, де перетинаються криві граничного доходу і граничних витрат (МR = МС). Згідно з (рисунком 10.4.) монополіст виробляє обсяг продукціїQ1 та реалізовує його за ціною Р1. |
|
Рис. 10.4. Збитки: як їх завдає монополія. |
|
В порівнянні з конкурентною галуззю монополія, яка максимізуючи прибуток, намагається виробити менший обсяг продукції, та встановити більш високу ціну на свій товар. Збитки від монополії зазнаються як збитки для суспільства. Монополіст перерозподіляє частину доходів споживачів на свою користь, яка дорівнює площі прямокутника Р1 А К Р2. чисті збитки для суспільства від монополії це площа трикутникаАВF(їх називають величиною мертвого вантажу монополії, або «мертвими збитками»).
Ціни монопольного ринку вище конкурентних, разом з тим ми повинні пам’ятати, що монополіст прагне до максимізації сукупного прибутку, а не прибутку на одиницю продукції.