- •Міністерство фінансів України
- •1. Програма навчальної дисципліни
- •1.1. Тематичний план навчальної дисципліни
- •1.2. Зміст навчальної дисципліни Модуль і. Безпека життєдіяльності Змістовий модуль 1. Загальна підготовка
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс
- •Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та ато у нс
- •Тема 7. Управління силами та засобами ог під час нс
- •Модуль іі
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •4. До якого виду стихійних лих належить цунамі?
- •5. Поширення захворювань серед рослин називається?
- •6. Чи можуть соціальні надзвичайні ситуації викликати природні або техногенні:
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Питання для самоконтролю
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 5. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побутових імовірнісних структурно – логічних моделей виникнення та розвитку нс
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Ситуаційні завдання
- •Статистична оцінка небезпечних та шкідливих чинників
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно–функціональна структура захисту населення та ато у нс.
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення
- •Бібліографічний список до теми
- •Тема 7. Управління силами та засобами ог під час нс
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
- •Ситуаційні завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для обговорення
- •Ситуаційні завдання
- •Завдання №2
- •Джерела та чинники небезпек
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список до семінарського заняття
- •Семінарське заняття №2
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах
- •Питання для обговорення
- •Ситуаційні завдання
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список до семінарського заняття
- •Семінарське заняття № 3
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах
- •Характеристика ураження людей світловим випромінюванням
- •Питання для обговорення
- •Питання для обговорення
- •Ситуаційне завдання
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Семінарське заняття № 5
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Питання для обговорення
- •Ситуаційні завдання
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Бібліографічний список до семінарського заняття
- •Питання для обговорення
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Питання для обговорення
- •4.1. Теми індивідуальних науково-дослідних завдань
- •5. Підсумковий контроль
- •5.1. Перелік питань до іспиту
- •6. Список рекомендованої літератури
- •Додаткова література
- •Internet-джерела
- •Чернета Валерій Миколайович Вахромова Людмила Петрівна Безпека життєдіяльності
Тема 7. Управління силами та засобами ог під час нс
Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення НС, правил поведінки та способів дій в цих умовах.
Сутність і особливості оперативного управління за умов виникнення НС. Міські, заміські, запасні та пересувні пункти управління в НС. Спеціально уповноважений керівник та штаб з ліквідації НС. Сили і засоби постійної готовності.
Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт. Техніка, що застосовується при ліквідації наслідків НС. Розрахунок сил та їх ешелоноване угрупування. Склад та завдання угрупування сил першого, другого ешелонів та резерву. Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення у зоні НС.
Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів. Технічні засоби і способи проведення дезактивації, дегазації та дезінфекції території, техніки, транспорту, будівель, приміщень, одягу, взуття і засобів захисту, продовольства, води, продовольчої сировини і фуражу. Дезактивуючи, дегазуючи та дезінфікуючи розчини..
Модуль іі
Індивідуальне науково-дослідне завдання (ІНДЗ)
2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІйНОЇ РОБОТИ
Модуль I. Безпека життєдіяльності
Змістовий модуль 1. Загальна підготовка
Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек
Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:
- методологічні основи безпеки життєдіяльності;
- види небезпек та їх одиниці виміру;
- класифікацію НС за причинами походження.
План вивчення теми
1. Номенклатура, таксономія, квантифікація, ідентифікація небезпек.
2. Основні джерела і фактори небезпек.
3. Класифікація небезпечних та вражаючих факторів.
4. Концепція допустимого ризику.
5. Ризик і його види, визначення величини ризику.
Методичні рекомендації до самостійної роботи
При вивченні першого питання необхідно розглянути порядок ідентифікації та послідовнсть оцінювання рівня небезпеки за допомогою ймовірнистних структурно-логічних моделей. В другому питанні доцільно розглянути основні джерела та критерії переходу небезпечної події у надзвичайну ситуацію (НС). В третьому питанні необхідно обгрунувати категорії ОГ за рівнем загрози техногенного, природного і терористичного характеру та ступенем їхньої захищеності. Розгляд теми бажано закріпити на прикладі одного із об’єктів господарювання де визначити його порогові значення безпеки та величину ризику виникнення НС.
Потенційно-небезпечний об’єкт – об’єкт, на якому знаходяться небезпечні речовини або хімічні препарати.
Існують різні підходи до систематизації небезпек.
Номенклатура – перелік назв, термінів, систематизованих за певними ознаками. Приклад: в алфавітному порядку, окремих об’єктів (виробництв, процесів, професій тощо).
Таксономія – класифікація та систематизація явищ, процесів, об’єктів, які здатні завдати шкоди. Приклад таксономії – це класифікація небезпек за локалізацією, часом прояву (імпульсивні, кумулятивні), джерелом походження, сферою прояву, за структурою, за наслідками, за характером дії на людину (активні, пасивні).
Квантифікація – введення кількісних характеристик для оцінки ступеня небезпеки. Найпоширенішою характеристикою є ступінь ризику.
Ідентифікація – визначення типу небезпеки та встановлення її характеристик.
Ризик – частота прояву небезпек, імовірність небезпек, усвідомлена можливість небезпек.
Ризик поділяють на індивідуальний, груповий та загальний; немотивований та мотивований (виправданий та невиправданий).
Розрізняють чотири типи критеріїв ризику: неприпустимий, небажаний, прийнятний, знехтуваний.
Визначення величини ризику за формулою (2.1):
R=P(A)=n/N, (2.1)
де R – величина ризику,
Р(А) – імовірність події,
n – кількість подій з небажаними наслідками;
N – максимальна кількість подій.
Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу
1. Законспектувати в особистий зошит головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик, безпека людини, суспільства та національна безпека.
2. Ознайомитись з прикладами рішення типових задач.
Приклад 1. Обчисліть ризик отруєння на підприємстві (у розрахунку за рік), якщо загальна кількість працюючих складає 5000 чоловік, за останні 4,5 роки отруїлися 5 чоловік. Обчисліть величину групового ризику, якщо на подібних підприємствах в Україні працює 200000 чоловік.
Розв’язання:
5:4,5=1,1 – отруїлось за 1 рік;
1,1:5000=2,2 10-4 – індивідуальний ризик;
1,1:200000=5,5 10-6 – груповий ризик.
P(A) = P(A) – при одночасному впливі декількох подій
Приклад 2. Обчисліть ризик автомобільної аварії (за рік) у місті А, якщо на автомобілях їздять 1500 осіб, за останні 16 років загинуло 13 осіб, а за 4 роки травмовано 7.
Розв’язання:
13:16=0,8 – загинуло за рік;
7:4=1,8 – травмовано за рік;
0,8:1500=5,3 10-4 – індивідуальний ризик загибелі;
1,8:1500=12 10-4 – індивідуальний ризик травмування;
12 10-4+5,3 10-4=17,3 10-4 – загальний ризик.
Обчислення ступеня ризику через вірогідність безпечної роботи за формулою (2.2):
P = , (2.2)
де T* – розрахунковий відрізок часу;
T – час, за який відбувалася подія;
N – кількість груп;
n – кількість небажаних подій.
Критерії: Р0,95 ‑ безпечно, Р0,95 ‑ небезпечно.
Приклад 3. За два роки в 5 класах на грип захворіло 10 чоловік. Визначити вірогідність захворювання протягом 2 місяців на грип.
Розв’язання:
Т*=2, Т=24, N=5, n=10
P = (1–)= 0,82
Оскільки ступінь ризику менший 0,95 вірогідність прояву даної небезпеки висока.
Задачі
1. Обчисліть ризик травмування на підприємстві (в розрахунку за рік), якщо загальна кількість працюючих складає 200 чоловік, а за останні 2,5 роки травми одержали 2 чоловіки.
2. Порівняйте рівень ризику на підприємстві, обчислений у попередній задачі, з нормованим (прийнятним на сьогоднішній день) у світовій практиці.
Питання для самоконтролю
Етапи розвитку проблеми безпеки життєдіяльності людини.
Основні положення Концепції національної безпеки України.
Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності.
Життєве середовище людини, його структура та загальна характеристика елементів.
Система „людина - життєве середовище” та комплекс взаємозв'язків у ній.
Рівні системи „людина - життєве середовище” (система з однією особою, мікроколектив, колектив), загальна характеристика.
Поняття небезпеки, номенклатура та таксономія небезпек.
Ідентифікація типу надзвичайних ситуацій та оцінка рівня небезпеки.
Джерела небезпеки в середовищі існування людини, їх класифікація.
Система забезпечення життєдіяльності людини в середовищі її існування.
Оцінка та управління ризиком.