- •Дніпропетровська державна фінансова академія
- •Економіка підприємства
- •6.030505 „Управління персоналом і економіка праці”,
- •1. ПрограМа дисципліни
- •Зміст навчальної дисципліни змістовий модуль і Теоретично - нормативні основи економіки підприємств
- •Тема 1. Теорії підприємств і основи підприємництва
- •Тема 2. Види підприємств, їх організаційно-правові форми
- •Тема 3. Зовнішнє середовище господарювання підприємств
- •Тема 4. Структура та управління підприємством
- •Тема 5. Ринок і продукція
- •Змістовий модуль II Планування в діяльності підприємства
- •Тема 6. Планування діяльності підприємства
- •Змістовий модуль III Ресурсне забезпечення діяльності підприємства
- •Тема 7. Персонал підприємства, продуктивність і оплата праці
- •Тема 8. Капітал підприємства
- •Тема 9. Інвестиції
- •Тема 10. Інноваційна діяльність
- •Змістовий модуль IV Організація операційної діяльності та забезпечення якості продукції
- •Тема 11. Техніко-технологічна база і виробнича потужність підприємства
- •Тема 12. Організація виробництва і забезпечення якості продукції
- •Змістовий модуль V ефективність діяльності підприємства
- •Тема 13. Витрати на виробництво та реалізацію продукції
- •Тема 14. Фінансово-економічні результати діяльності підприємства
- •Змістовий модуль VI Стратегічний розвиток підприємства
- •Тема 15. Розвиток підприємств: сучасні моделі, трансформація та реструктуризація
- •Тема 16. Економічна безпека та антикризова діяльність
- •2. Структура залікового кредиту
- •. Методичні рекомендації до семінарських
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для повторення
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для повторення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •План заняття
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для повторення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Література
- •Змістовний модуль III. Ресурсне забезпечення діяльності підприємства семінарське заняття № 4
- •План заняття
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для повторення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття № 5
- •План заняття
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для повторення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Література
- •Змістовий модуль VI. Стратегічний розвиток підприємства семінарське заняття № 6
- •План заняття
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для повторення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Література
- •Семінарське заняття № 7
- •План заняття
- •Методичні рекомендації
- •Питання для обговорення
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для повторення
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Література
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Завдання
- •Література
- •Завдання
- •Література
- •ПрактичНе заняття № 3
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Завдання
- •24. Підприємство придбало верстат з чпу вартістю 30 тис. Грн. Нормативний термін служби верстата — 5 років.
- •Література
- •Практичне заняття № 4
- •План проведення практичного заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Завдання
- •Література
- •Практичне заняття № 5
- •План проведення практичного заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Завдання
- •Література
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Завдання
- •Література
- •Практичне заняття № 7
- •План проведення практичного заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Завдання
- •Перша операція 2,5 Четверта 1,6
- •Література
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Завдання
- •Література
- •Практичне заняття № 9
- •План проведення практичного заняття
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Завдання
- •Література
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2. Види підприємств, їх організаційно-правові форми
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •1. Основні засади господарської діяльності.
- •2. Суб’єкти господарювання
- •3. Майнова основа господарювання.
- •4. Господарські зобов’язання.
- •5. Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання.
- •6. Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання.
- •7. Зовнішньоекономічна діяльність.
- •8. Спеціальні режими господарювання.
- •Питання для самоконтролю студентів
- •Література
- •Тема 3. Зовнішнє середовище господарювання підприємства
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю студентів
- •Література
- •Тема 4. Структура та управління підприємством
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю студентів
- •Література
- •Тема 5. Ринок і продукція
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю студентів
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •1. За масштабом прогнозування:
- •2. За часом передбачення:
- •Питання для самоконтролю студентів
- •Література
- •Змістовий модуль III Ресурсне забезпечення діяльності підприємства
- •Тема 7. Персонал підприємства, продуктивність і оплата праці
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Завдання для конспектування
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 8. Капітал підприємства
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Завдання для конспектування
- •Питання для самоконтролю
- •Тести для самоконтролю
- •Література
- •Тема 9. Інвестиції
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 10. Інноваційна діяльність
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Питання до самоконтролю
- •Література
- •Тема 12. Організація виробництва і забезпечення якості продукції
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання до самоконтролю
- •Література
- •1. За ступенем однорідності витрат:
- •Питання до самоконтролю
- •Література
- •Тема 14. Фінансов-економічні результати діяльності підприємства
- •Питання для самостійного вивчення
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю
- •Тести для самоконтролю
- •Література
- •Питання для самоконтролю студентів
- •Тести для самоконтролю
- •Література
- •Тема 16. Економічна безпека та антикризова діяльність
- •План вивчення теми
- •Методичні рекомендації
- •Питання для самоконтролю студентів
- •[Література]
- •7. Контрольні заходи Перелік питань до іспиту
- •8. Індивідуальні завдання
- •9. Критерії оцінки знань і умінь студентів
- •1. Загальні положення
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам:
- •2. Загальні критерії оцінки поточного контролю
- •3. Загальні критерії оцінки підсумкового контролю у формі іспиту
- •Бібліографічний список
- •Дніпропетровська державна фінансова академія економіка підприємства
Література
18, 43, 45, 49, 50, 51, 53
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ VІ
СТРАТЕГІЧНИЙ РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВА
Тема 15. Розвиток підприємств: сучасні моделі, трансформація та реструктуризація
Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань про стратегічний розвиток підприємств та його форми.
План вивчення теми
Взаємодія із зовнішнім середовищем підприємства.
Стратегічний розвиток підприємств.
Форми стратегічного розвитку.
Диверсифікація та інтеграція у діяльності підприємств.
Методичні рекомендації
Зовнішнє середовище організації -- це не тільки середовище реалізації її продукту, але це ще і сфера, що постійно надає нові можливості для розвитку бізнес організації. Зовнішнє середовище це своєрідний чи особливий бізнес-ресурс організації [5].
В основному саме як своєрідний ресурс виступає певна частина так званої ближньої сфери зовнішнього середовища організації. До цієї частини ближнього оточення організації можна віднести:
ринок робочої сили (трудові ресурси);
ринок капіталу (фінансові ресурси);
ринок технологій (технологічні ресурси);
ринок матеріалів (матеріальні ресурси);
ринок інформації (інформаційні ресурси);
ринок постачальників комплектуючих (кооперація);
ринок всіх інших факторів бізнесу організації.
Будь-який із зазначених ринків має дуже велике значення для ефективної діяльності організації. Тому якісний стратегічний аналіз кожного відзначеного ресурсу як фактора ближнього зовнішнього середовища, а також їх системний багатофакторний аналіз у цілому - це пріоритетна мета підсистеми стратегічного аналізу і всього стратегічного управління організацією.
Крім того, кожен фактор ближнього зовнішнього середовища організації повинен бути одним з центральних об'єктів ЇЇ спеціалізованого стратегічного дослідження. А ефективні системні рішення з їхнього використання - це предмет особливих спеціалізованих стратегій.
Так, трудові ресурси і можливість залучення з ринку робочої сили - предмет стратегії управління персоналом організації. Ресурс кооперації - предмет виробничої стратегії. Ефективне використання можливостей ринку капіталу - одна з ключових частин фінансової стратегії; ринковий технологічний ресурс - предмет технологічної стратегії і т.д.
Споживачі. Найважливіший сегмент ближнього зовнішнього середовища організації складають споживачі чи покупці її продукту-товару. Для будь-якого менеджера є очевидним, що і тактичний і стратегічний аналіз покупця — це найважливіше завдання управління організацією.
Конкуренти. Іншим важливим сегментом ближнього зовнішнього середовища організації є її конкуренти.
Важливість стратегічного аналізу головних і основних конкурентів організації очевидна. Стратегічний аналіз конкурентів — це спеціальний об'єкт продуктово-маркетингової стратегії організації. А на забезпечення конкурентоспроможності націлені всі спеціалізовані стратегії організації.
Стратегія як єдине ціле, у кінцевому рахунку, зводиться до утримання, створення і розвитку стратегічних конкурентних переваг даної конкретної організації.
Аналізувати ближнє оточення найбільш ефективно рекомендується за допомогою SWOT-аналізу, що є, по суті, дуже універсальним аналітичним інструментом, сферами застосування якого можуть бути: стратегічний аналіз; загальний і цільовий тактичний аналіз; функціональний аналіз (наприклад, аналіз продукту, маркетинговий аналіз, фінансовий аналіз) і т.д.
Стратегія розвитку підприємства передбачає забезпечення стійких темпів його розвитку і функціонування. Вона також грунтується на використанні науково-технічних досягнень, тобто на комплексі інновацій. Однак для цілей організації і планування доцільний їхній окремий розгляд у рамках спеціально виділених стратегій нововведення.
Стратегій у підприємств може бути безліч, але всі вони базуються, в основному, на чотирьох стратегічних альтернативах, це:
Обмежене зростання фірми.
Зростання.
Скорочення.
Поєднання будь-яких трьох явищ [1].
Розглянемо коротко кожну з них.
1. Обмежене зростання. Такої альтернативи дотримується більшість фірм. Для таких стратегій характерне встановлення цілей від досягнутого рівня, скоригованого з урахуванням рівня інфляції.
Організації часто вибирають цю альтернативу тому, що це найлегший, зручний і найменш ризикований спосіб дії.
Якщо організація працює стабільно і її піднесення неухильно спостерігалося в минулому, то навіщо якісь істотні зміни, ризик?
Дану альтернативу застосовують звичайно в зрілих і стабільних організаціях, а також у фірмах зі статичною технологією, коли підприємство, в основному, задоволене своїм становищем.
2. Зростання. Стратегія зростання здійснюється шляхом значного щорічного підвищення рівня короткострокових і довгострокових цілей над рівнем показників попереднього року.
Ця альтернатива також застосовується досить часто, особливо в галузях з великою динамікою і швидкомінливою технологією.
Ії можуть дотримуватися керівники, що прагнуть до диверсифікованості своїх фірм, щоб залишити ринки, які перебувають у стагнації.
У хиткій фірмі відсутність зростання може викликати банкрутство, а в статичній галузі відсутність зростання чи невдача диверсифікованості можуть привести до атрофії ринків і втрати прибутків.
Багато керівників помилково вважають благом швидке короткострокове зростання, що може виявитися руйнуванням (спочатку може спостерігатися різкий скачок, потім стагнація і руйнування).
Зростання може бути внутрішнім і зовнішнім. Внутрішнє характеризується розширенням асортименту товарів і обсягом їхнього випуску. Зовнішнє — може бути виражене у суміжних галузях у формі вертикального і горизонтального зростання (наприклад: виробник отримує оптову фірму-постачальника чи одна фірма отримує іншу).
Зростання може приводити до утворення конгломератів, тобто до об'єднання фірм у ніяк не пов'язаних галузях виробництва.
Сьогодні найбільш визнаною формою зростання є злиття корпорацій.
3. Скорочення. Цю альтернативу рідше за все вибирають керівники. І найчастіше цю альтернативу називають стратегією останнього засобу.
Рівень цілей тут встановлюється нижчий від досягнутого в минулому. Фактично, скорочення може означати здоровий шлях раціоналізації і переорієнтації виробництва. У рамках цієї альтернативи може бути кілька варіантів:
ліквідація;
відсікання зайвого;
скорочення і переорієнтація.
Розглянемо коротко зміст кожного варіанта розвитку.
Ліквідація. Найбільш раціональним є повний розпродаж матеріальних запасів і активів організації (з метою розрахунку з кредиторами і започаткування нової справи).
Відсікання зайвого. Іноді фірми вважають вигідним відокремити від себе деякі підрозділи чи види діяльності. Можливий варіант продажу фірми з метою погашення боргів і одержання грошей для вкладення в більш вигідну справу.
Скорочення і переорієнтація. При застої багато підприємств вважають за необхідне скоротити частину своєї діяльності в спробі збільшити прибуток, тобто спочатку фірма зазнає неминучих
Сучасне поняття ділової стратегії грунтується на уявленні про неї як про один з процесів управління організацією з урахуванням перспективи розвитку подій і адекватної поведінки самої організації. При цьому мається на увазі, що стратегія повинна:
відбивати управлінську філософію фірми;
орієнтувати виробничу діяльність на запити споживачів;
враховувати впливи зовнішнього і внутрішнього середовища організації;
складатися з різноманітного етапу розробки й етапу реалізації;
відповідати виклику оточення і дозволяти домагатися конкурентних переваг;
спиратися на людський потенціал як основу організації;
відбивати природоохоронні заходи фірми й екологічні наслідки прийнятих рішень.
Зазначені принципи у своїй сукупності дозволяють підприємству виживати і досягати своєї мети у довгостроковій перспективі.
У той же час стратегія розглядається як довгостроковий якісно визначений напрямок розвитку підприємства, що стосується сфери, засобів і форм його діяльності, системи взаємин усередині організації, а також її позиції в навколишньому середовищі.
Якщо мета визначає те, до чого прагне організація, що вона хоче одержати в результаті своєї діяльності, то стратегія дає відповідь на питання, яким чином, за допомогою яких дій вона зуміє стратегія розвитку підприємства передбачає забезпечення стійких темпів його розвитку і функціонування. Вона також грунтується на використанні науково-технічних досягнень, тобто на комплексі інновацій. Однак для цілей організації і планування доцільний їхній окремий розгляд у рамках спеціально виділених стратегій нововведення.
Не звертаючи уваги на розмаїтість проявів диверсифікаційних процесів, можна затверджувати, що диверсифікованість виробництва є одним з видів корпоративної стратегії підприємства, спрямованої на розширення номенклатури продукції і каналів збуту з метою зменшення ризику спеціалізації, завоювання нових ринків збуту, одержання додаткового прибутку, поширення господарської діяльності підприємства на сфери економіки, що не зв'язані прямою виробничою кооперацією і не конкурують один з одним. Диверсифікованість виробництва спрямована на досягнення більшої фінансової стабільності господарських структур, запобігання коливань одержання прибутку, збільшення джерел прибутку, розширюючи види виробництва, скорочуючи тим самим негативні наслідки збитковості основного виробництва. Цей процес допомагає вирішувати проблеми пошуку платоспроможного покупця і швидкої реалізації пропонованої конкурентноздатної продукції. Але, на жаль, у вітчизняній літературі мало приділено цьому процесу уваги. Ґрунтуючись на існуючих трактуваннях у науковій літературі можна представити таку класифікацію диверсифікаційних процесів.
Диверсифікованість діяльності підприємства є формою реалізації корпоративної стратегії. Головною комерційною метою диверсифікованості є збільшення прибутку за рахунок використання ринкових шансів і встановлення конкурентних переваг. Але реальні шляхи одержання конкурентних переваг, а отже і спонукальні мотиви диверсифікованості різні (рис. 15.1. “Мотиви диверсифікаційних процесів”).
Мотиви диверсифікаційних процесів
-
Економія за масштабом виробництва, економічна обмеженість ресурсів
Перенасичення капіталом в традиційних галузях
Проблеми у виробничій системі, бажання найбільш повно завантажити невикористані потужності, зберегти поточний потенціал
Розподіл між великим обсягом виробництва, фінансова стійкість
Диверсифікація
Доступ до нових технологій, ринків, ресурсів
Антимонопольне законодавство
Спільна діяльність (збут, маркетинг тощо)
Соціальні аспекти
Найбільш повне задоволення замовників
Вертикальна інтеграція, чи зв'язна вертикальна диверсифікованість - це процес придбання або включення до складу підприємства нових виробництв, що входять у технологічний ланцюжок випуску продукту на ступінях до чи після виробничого процесу. Вертикальна інтеграція полягає в тім, що підприємство віддає перевагу створенню необхідних для виробничого процесу товари і послуги самостійно, усередині підприємства замість того, щоб купувати їх на ринку в інших виробників.
Горизонтальна інтеграція, чи зв'язана горизонтальна диверсифікованість - це об'єднання підприємств, що працюють і конкурують в одній області діяльності. Головною метою горизонтальної інтеграції є посилення позицій фірми в галузі шляхом поглинання визначених чи конкурентів установлення контролю над ними. Найчастіше важливою причиною горизонтальної диверсифікованості є географічне розширення ринків; у цьому випадку поєднуються компанії, що роблять однотипну продукцію, але виступають на різних регіональних ринках.