- •1. Особливості статистики як самостійної суспільної науки.
- •2. Завдання і предмет статистики. Основні категорії статистики.
- •3. Етапи статистичного дослідження.
- •4. Суть, джерела та організаційні форми статистичного спостереження.
- •5. Програмно-методологічні та організаційні питання як основа плану статистичного спостереження.
- •6.Види і способи проведення статистичного спостереження.
- •7. Помилки спостереження та методи контролю отриманих даних.
- •8. Завдання та види статистичних групувань.
- •9.Структурні, типологічні, аналітичні групування. Прості та комбінаційні групування.
- •10. Види і основні питання методології побудови статистичних групувань.
- •11.Елементи статистичної таблиці. Види статистичних таблиць і правила їх побудови.
- •12. Статистичні графіки, основні елементи їх побудови.
- •13. Суть, значення та види статистичних показників. Абсолютні статистичні величини, одиниці їх вимірювання, особливості використання.
- •14. Відносні величини, їх види за аналітичною функцією, економічний зміст, способи обчислення та одиниці вимірювання.
- •15. Графічне зображення абсолютних і відносних величин.
- •16. Графічне зображення структури явищ і структурних зрушень.
- •17. Середні величини у статистиці, їх види, умови наукового застосування та особливості обчислення.
- •18.Середня арифметична, основні її властивості.
- •19. Умови використання різних видів середніх величин та методика їх визначення.
- •20. Види рядів розподілу, частотний їх аналіз, графічне зображення.
- •21. Характеристики центру розподілу: середня, мода, медіана, їх взаємозв’язок.
- •22. Графічні методи визначення структурних середніх (моди, медіани).
- •23. Вимірювання варіації ознак – абсолютні міри варіації: розмах варіації, середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення.
- •24. Коефіцієнти варіації, їх роль у статистичному аналізі.
- •27. Статистичні характеристики диференціації та концентрації.
- •25. Види дисперсій. Правило декомпозиції (розкладання) дисперсій.
- •26. Характеристики форми розподілу: коефіцієнти асиметрії та ексцесу.
- •29. Оцінювання подібності (схожості) структур різних сукупностей.
- •31. Поняття, складові елементи та об’єктивні умови для побудови рядів динаміки (часових рядів), їх види та особливості.
- •32. Абсолютні та відносні характеристики інтенсивності динаміки.
- •33. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку. Оцінка прискорення (уповільнення) розвитку. Порівняльний аналіз динамічних рядів.
- •34. Суть тенденції розвитку, методи виявлення та аналізу.
- •35. Використання трендових рівнянь при виявленні тенденції розвитку.
- •36. Інтерполяція та екстраполяція на основі часових (динамічних) рядів.
- •37. Сезонні коливання, методи їх вимірювання.
- •38. Суть та класифікація індексів, їх роль в аналізі соціально-економічних явищ.
- •39. Методологічні принципи побудови зведених індексів – агрегатний індекс як основна форма загального індексу.
- •40. Методологічні принципи побудови зведених індексів – середньозважені індекси.
- •42. Дослідження динаміки середніх величин індексним методом: індекси середніх величин, їх взаємозв’язок.
- •41. Індексний метод економічного аналізу кількісного впливу чинників на наслідок.
- •43. Оцінювання щільності кореляційного зв’язку за даними аналітичного групування. Кореляційне відношення.
- •44. Регресійний аналіз взаємозв’язку, оцінювання щільності та перевірка істинності кореляційного зв’язку на основі рівняння регресії.
- •47. Вибіркові оцінки і похибки репрезентативності.
- •45. Непараметричні методи дослідження взаємозв’язків між ознаками.
- •48. Довірчі межі середньої і частки.
- •46. Сутність та переваги вибіркового методу спостереження, причини й умови його застосування.
- •49. Основні способи формування вибіркових сукупностей, що забезпечують репрезентативність вибіркових оцінок.
- •50. Визначення мінімально достатнього обсягу вибірки. Поширення результатів вибіркового обстеження на генеральну сукупність.
18.Середня арифметична, основні її властивості.
Середня арифметична - це найпоширеніший вид середньої між інших. Вона застосовується тоді, коли відомі індивідуальні значення усереднюваної ознаки та їх кількість у сукупності. Тоді проста середня арифметична обчислюється діленням загального обсягу значень ознаки на обсяг сукупності:
Зважена середня арифметична використовується у тих випадках, коли значення ознаки подано у вигляді варіаційного ряду, в якому чисельність одиниць у варіантах неоднакова. Формула середньої арифметичної зваженої має вигляд:
Властивості середньої арифметичної:
1. Добуток середньої на суму частот завжди дорівняє сумі добутку варіантів на частоти. Тобто:
2. Якщо від кожної варіанти відняти будь-яке довільне число, то одержана середня зменшиться на таке ж число. Тобто:
3. Якщо до кожної варіанти додати будь-яке число, то середня збільшиться на те саме число. Тобто:
4. Якщо кожну варіанту поділити на будь-яке число (і), то середня арифметична зменшиться у стільки ж разів. Тобто:
5. Якщо кожну варіанту помножити на будь-яке число (і), то середня арифметична збільшиться у стільки ж разів. Тобто:
6. Якщо всі частоти поділити чи помножити на будь-яке число, то середня арифметична від цього не зміниться. Тобто:
7. Сума відхилень варіант від значення їх середньої завжди дорівнює нулю.
19. Умови використання різних видів середніх величин та методика їх визначення.
Середня величина - це узагальнююча характеристика сукупності явищ за ознакою, що варіює, тобто це узагальнюючий показник, який характеризує типовий рівень ознаки, що варіює, в розрахунку на одиницю однорідної сукупності.
Найпростішим видом середніх величин є середньоарифметична проста
де п - кількість одиниць сукупності,
х — варіююча ознака.
Вона застосовується в тому випадку, коли варіююча арифметична ознака має різні значення і є незгруповані дані.
Якщо ми маємо згруповані дані або варіююча ознака зустрічається декілька разів, то застосовується середня арифметична зважена
де х - варіююча ознака,
f— абсолютна кількість повторення варіюючої ознаки.
Зважена середня арифметична використовується також і тоді, коли варіанти виражені не в дискретній формі, а у вигляді інтервалів, тобто для інтервальних варіаційних рядів.
У деяких випадках вихідна база розрахунку середньої приводиться не до середньої арифметичної, а до іншої форми - середньої гармонічної
За своїми властивостями середня гармонічна може застосовуватися тоді, коли загальний обсяг ознаки формується як сума зворотних значень варіант. Таким чином, середня гармонічна - це обернена величина до середньої арифметичної, розрахована з обернених величин усереднюваних варіюючих ознак.
Gрипустімо, що один робітник працював 1 годину, а другий - З години. Тоді середні витрати робочого часу визначимо за формулою:
Ця середня гармонічна зважена застосовується в тих випадках, коли невідомий знаменник вихідної бази.
В економічній практиці виникає потреба в використанні середньої геометричної.
Середня геометрична розраховується за формулою:
Цей вид середньої будемо розглядати при аналізі рядів динаміки.
При розрахунку середніх величин необхідно проводити логічний контроль їх достовірності. При перевірці слід звернути увагу на наступне: по-перше, значення середньої величини не повинно виходити за межі мінімального і максимального значень ознаки; по-друге, значення середньої величини ближче до того значення ознаки, якому відповідає більша вага середньої.