7. Помилки спостереження та методи контролю отриманих даних.

Можуть бути помилки репрезентативності і помилки реєстрації.

Помилки репрезентативності - це ті, що пов'язані з неправильним вибором типових представників сукупності, тобто коли сукупність представлена нетиповими представниками.

Помилки реєстрації виникають внаслідок  неправильного встановлення фактів у процесі спостереження або неточного їх запису. Помилки даного виду бувають випадковими і систематичними.

Випадкові помилки - це, як правило, помилки реєстрації, які можуть бути допущені як опитуваним, так і реєстратором у процесі заповнення бланків.

Систематичні помилки можуть бути навмисними і ненавмисними.

Навмисні помилки (тенденційні) виникають  тоді, коли опитувані чи реєстратор, будучи ознайомленим з дійсним станом явищ, навмисне повідомляє чи записує неправильні дані.

Ненавмисні помилки зумовлюються різними випадковими причинами.

Щоб запобігти помилкам, перш за все, здійснюється зовнішній контроль статистичного формуляра - правильність заповнення, відповідність даних запитанням тощо. Потім здійснюється логічний контроль - співста-влення відповідей на взаємопов'язані питання. Далі проводиться арифметичний контроль - він дозволяє перевірити правильність кількості взаємопов'язаних одиниць сукупності.

 

8. Завдання та види статистичних групувань.

Під групуванням у статистиці розуміють  розподіл одиниць об'єкта спостереження  на однорідні групи за суттєвими  для них ознаками.

Групування дозволяють виявити  характерні властивості тих чи інших  типів явищ, знайти закономірності досліджуваних процесів.

Групувальні ознаки - це ознаки, на основі яких проводиться розподіл одиниць  об'єкта на групи.

Групувальні ознаки можуть бути кількісними  і атрибутивними (якісними).

Атрибутивною є така ознака, що характеризує властивість, якість даного явища і не має кількісного виразу, наприклад, розподіл населення за національністю. Окремим випадком атрибутивної ознаки є альтернативна ознака. Альтернативна - це ознака, при якій можуть бути тільки два варіанти атрибутивної ознаки і при цьому одна виключає іншу, наприклад, розподіл населення за статтю (чоловіки, жінки).

У статистиці групування використовується для вирішення різних завдань, наприклад:

-  визначення і вивчення структури  і структурних зрушень сукупності;

-  виявлення соціально-економічних  типів явищ і процесів;

-  виявлення і характеристики  зв'язків і залежностей між  явищами та їх ознаками (таке  дослідження має назву аналітичної  функції групування).

Відповідно до цих трьох функцій  розрізняють різні види групування: структурні, типологічні і аналітичні.

Структурне групування - це групування, при якому відбувається розподіл однорідної сукупності на групи, що характеризують її структуру за певною ознакою, що варіює (змінюється), наприклад, склад населення регіону за місцем проживання.

Типологічне групування - це поділ  якісно неоднорідної сукупності на класи, соціально-економічні типи, однорідні  групи згідно з правилами наукового  групування (для прикладу див. табл. 2). При проведенні типологічного групування особлива увага приділяється ідентифікації типів соціально-економічних явищ; воно грунтується на всебічному аналізі суті явища, характерних рис та особливостей формування в конкретних умовах часу та простору.

Аналітичне - це групування, що дає  змогу виявити наявність взаємозв'язку між явищами, що вивчаються, та їхніми ознаками.

Розподіл групувань на три види має, певною мірою, відносний характер, адже часто групування універсальні: одночасно виділяються типи, визначається склад сукупності й виявляється взаємозв'язок між ознаками.

Групування поділяються на прості і комбінаційні.

Просте групування - це об'єднання  одиниць сукупності в групи за однією будь-якою ознакою. Наприклад, групування населення за місцем проживання на міське і сільське, групування підприємств за обсягом основних засобів.

Комбінаційне групування — це коли розподіл сукупності на групи проводиться  за двома і більше ознаками, які  беруться в сполученні (комбінації). Спочатку утворюються групи за однієї ознакою, а потім виділені групи підрозділяються на підгрупи за іншою ознакою.

Наприклад, якщо просте групування населення  за місцем проживання - міське і сільське - доповнити групуванням за статтю, виділивши в кожній групі підгрупи, ми матимемо комбінаційне групування.