- •1. Особливості статистики як самостійної суспільної науки.
- •2. Завдання і предмет статистики. Основні категорії статистики.
- •3. Етапи статистичного дослідження.
- •4. Суть, джерела та організаційні форми статистичного спостереження.
- •5. Програмно-методологічні та організаційні питання як основа плану статистичного спостереження.
- •6.Види і способи проведення статистичного спостереження.
- •7. Помилки спостереження та методи контролю отриманих даних.
- •8. Завдання та види статистичних групувань.
- •9.Структурні, типологічні, аналітичні групування. Прості та комбінаційні групування.
- •10. Види і основні питання методології побудови статистичних групувань.
- •11.Елементи статистичної таблиці. Види статистичних таблиць і правила їх побудови.
- •12. Статистичні графіки, основні елементи їх побудови.
- •13. Суть, значення та види статистичних показників. Абсолютні статистичні величини, одиниці їх вимірювання, особливості використання.
- •14. Відносні величини, їх види за аналітичною функцією, економічний зміст, способи обчислення та одиниці вимірювання.
- •15. Графічне зображення абсолютних і відносних величин.
- •16. Графічне зображення структури явищ і структурних зрушень.
- •17. Середні величини у статистиці, їх види, умови наукового застосування та особливості обчислення.
- •18.Середня арифметична, основні її властивості.
- •19. Умови використання різних видів середніх величин та методика їх визначення.
- •20. Види рядів розподілу, частотний їх аналіз, графічне зображення.
- •21. Характеристики центру розподілу: середня, мода, медіана, їх взаємозв’язок.
- •22. Графічні методи визначення структурних середніх (моди, медіани).
- •23. Вимірювання варіації ознак – абсолютні міри варіації: розмах варіації, середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення.
- •24. Коефіцієнти варіації, їх роль у статистичному аналізі.
- •27. Статистичні характеристики диференціації та концентрації.
- •25. Види дисперсій. Правило декомпозиції (розкладання) дисперсій.
- •26. Характеристики форми розподілу: коефіцієнти асиметрії та ексцесу.
- •29. Оцінювання подібності (схожості) структур різних сукупностей.
- •31. Поняття, складові елементи та об’єктивні умови для побудови рядів динаміки (часових рядів), їх види та особливості.
- •32. Абсолютні та відносні характеристики інтенсивності динаміки.
- •33. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку. Оцінка прискорення (уповільнення) розвитку. Порівняльний аналіз динамічних рядів.
- •34. Суть тенденції розвитку, методи виявлення та аналізу.
- •35. Використання трендових рівнянь при виявленні тенденції розвитку.
- •36. Інтерполяція та екстраполяція на основі часових (динамічних) рядів.
- •37. Сезонні коливання, методи їх вимірювання.
- •38. Суть та класифікація індексів, їх роль в аналізі соціально-економічних явищ.
- •39. Методологічні принципи побудови зведених індексів – агрегатний індекс як основна форма загального індексу.
- •40. Методологічні принципи побудови зведених індексів – середньозважені індекси.
- •42. Дослідження динаміки середніх величин індексним методом: індекси середніх величин, їх взаємозв’язок.
- •41. Індексний метод економічного аналізу кількісного впливу чинників на наслідок.
- •43. Оцінювання щільності кореляційного зв’язку за даними аналітичного групування. Кореляційне відношення.
- •44. Регресійний аналіз взаємозв’язку, оцінювання щільності та перевірка істинності кореляційного зв’язку на основі рівняння регресії.
- •47. Вибіркові оцінки і похибки репрезентативності.
- •45. Непараметричні методи дослідження взаємозв’язків між ознаками.
- •48. Довірчі межі середньої і частки.
- •46. Сутність та переваги вибіркового методу спостереження, причини й умови його застосування.
- •49. Основні способи формування вибіркових сукупностей, що забезпечують репрезентативність вибіркових оцінок.
- •50. Визначення мінімально достатнього обсягу вибірки. Поширення результатів вибіркового обстеження на генеральну сукупність.
36. Інтерполяція та екстраполяція на основі часових (динамічних) рядів.
Зробити прогноз явища у означає обчислити значення ознаки Y на той майбутній період часу t, який нас цікавить. Очевидно, що будь-який прогноз може бути тільки наближеним і може вважатись реальним тільки за умови збереження у майбутньому тенденції розвитку явища та її характеру. Метод прогнозування на періоди за межами ряду динаміки (на майбутнє або за минулі періоди часу) називають екстраполяцією. Екстраполяцією в статистиці називають знаходження невідомих рівнів наприкінці або на початку динамічного ряду. Цей прийом полягає в тому, що за знайденими математичними рівняннями передбачають попередній або майбутній розвиток явищ. Метод прогнозування на періоди пропущених періодів часу в середині ряду динаміки називають інтерполяцією. Інтерполяцією в статистиці називають знаходження показника в середині ряду динаміки, на якого немає даних. Інтерполяція ґрунтується на припущенні, що за певними даними можна визначити характер розвитку явища в цілому.
Точковий прогноз здійснюється за допомогою екстраполяції трендової моделі, тобто прогнозоване значення явища обчислюється за встановленою формулою. При цьому слід мати на увазі той факт, що рівняння трендової кривої побудоване з використанням умовних періодів, а тому для визначення точкового прогнозу вводиться наступний період. Наприклад, якщо динамічний ряд містить шість періодів, то точкова оцінка розраховується для наступного, сьомого періоду (див. табл. 4.7.1); якщо динамічний ряд містить сім періодів, то точкова оцінка розраховується для наступного (умовного) четвертого періоду (див. табл. 4.7.2).
Інтервальний прогноз являє собою інтервал значень ознаки у, який із заданою ймовірністю покриває (або має покривати) справжнє значення:
де уt – точковий прогноз;
– довірче число, яке обирається з таблиць розподілу Стьюдента (якщо кількість рівнів динамічного ряду менше 30) або з таблиць нормального розподілу (якщо кількість рівнів динамічного ряду більша за 30);
– залишкове середнє квадратичне відхилення.
Залишкове середнє квадратичне відхилення розраховується за формулою: ,
де Y – фактичні рівні досліджуваного динамічного ряду;
Yt – теоретичні значення трендової моделі у відповідні періоди;
n – кількість рівнів динамічного ряду;
m – число параметрів трендової моделі (для лінійної моделі m = 2).
Такий інтервал називають довірчим інтервалом, а відповідну ймовірність – довірчою ймовірністю.
На відміну від точкового інтервальний прогноз може розроблятися лише на наступний період.
37. Сезонні коливання, методи їх вимірювання.
Сезонним коливанням називають більш-менш стійкі внутрішньо-річні коливання в рядах динаміки, зумовлені специфічними умовами виробництва чи споживання певного виду продукції.
Для дослідження внутрішньорічних коливань можна використовувати різні методи (простої середньої, Персонса, ковзної середньої, аналітичного згладжування, рядів Фур'є), які дають змогу оцінити сезонність з різною точністю, надійністю та трудомісткістю.
Аналіз сезонності розглянемо на прикладах реалізації товарів культурно-побутового призначення за допомогою різних методів, з поступовим переходом від простих способів дослідження до складніших.
Сезонні коливання характеризуються спеціальним показником, який називають індексом сезонності Іs В сукупності ці індекси утворюють сезонну хвилю.
Індекс сезонності — це процентне відношення однойменних місячних (квартальних) фактичних рівнів рядів динаміки до їх середньорічних або вирівняних рівнів.
Уявлення про зміну попиту населення на товари культурно-побутового призначення в окремі періоди року дають графіки, наприклад, поквартальної реалізації побутових холодильників торговими підприємствами споживчої кооперації області за деякі роки (рис. 10.6).
□ Індекс сезонності (сезонну хвилю) реалізації цих товарів розрахуємо за методом простих середніх
де — середні місячні або квартальні рівні; — загальна середня (місячна або квартальна).