38. Суть та класифікація індексів, їх роль в аналізі соціально-економічних явищ.

У статистичних дослідженнях для характеристики соціально-економічних явищ і процесів широко використовуються узагальнюючі показники у вигляді середніх, відносних та інших величин. До цих  характеристик відносяться також індекси, які займають особливе місце серед статистичних методів. У перекладі з латинської мови INDEX означає показник, проте в статистиці він набуває специфічного значення.

Індекс - це відносний показник, що характеризує зміну рівня будь-якого  явища чи процесу в часі, просторі або порівняно з планом, нормою, стандартом.

Індекси допомагають:

1)   вивчати динаміку головних  параметрів системи;

2)   порівняти параметри різних  систем;

3)   виявляти вплив окремих  факторів на зміну явища (динаміку) і відносне відхилення від цих параметрів.

За характером досліджуваних об'єктів  індекси поділяються на індекси  об'ємних і якісних показників. До першої групи належать індекси  фізичного обсягу продукції, фізичного обсягу роздрібного товарообігу, споживання окремих продуктів та ін. У них дається характеристика зміни обсягу того чи іншого явища, що виражається в певних одиницях виміру.

До другої групи індексів якісної  ознаки належать індекси цін, собівартості продукції, продуктивності праці та ін. Тут дається характеристика зміни якісної ознаки, тобто тієї, що відображає особливості розвитку явища.

У статистиці прийняті такі позначення показників, що вивчаються за допомогою  індексів:

v - кількість продукції в натуральних  одиницях;

р - ціна одиниці продукції;

z - собівартість одиниці продукції;

t - трудомісткість одиниці продукції;

w — середній виробіток продукції в розрахунку на 1 робітника чи працюючого;

у - врожайність певної культури, ц/га;

п - посівна площа.

З точки зору охоплення одиниць  сукупності індекси поділяються  на індивідуальні і загальні.

Індивідуальні індекси - відносні показники, що характеризують зміну в динаміці або відображають співвідношення в просторі якогось одного виду одиниць явища.

Позначають індивідуальний індекс літерою і. Біля основи індексу завжди ставиться символ того явища, зміну якого вивчають. Ознаку, зміну якої вивчають, називають індексованою, і її супроводжують знаком 1 -якщо це дані звітного періоду, і 0 - якщо дані наведені за базисний період.

де р- ціна на певний вид продукції.

За таким принципом будуються  індивідуальні індекси інших  ознак.

Зведений (загальний) індекс - показник, що характеризує динаміку складного явища, елементи якого не піддаються безпосередньому підсумовуванню в часі, просторі чи порівняно з планом.

39. Методологічні принципи побудови зведених індексів – агрегатний індекс як основна форма загального індексу.

Агрегатний індекс — це співвідношення двох агрегатів, конкретних щодо змісту й часу. Агрегат є добутком спряжених величин. Одна з цих величин індексована — у чисельнику і знаменнику вона в різних періодах, інша є вагою чи сумірником індексованої величини і фіксується на одному й тому самому рівні.

Так, в індексі цін  індексується ціна р, а кількість q являє собою вагу ціни і фіксується на одному й тому самому рівні; в індексі фізичного обсягу продукції індексується кількість q, а сумір-ник кількості — ціна р — фіксується:

Ваги в індексі цін  і сумірники в індексі фізичного обсягу можна фіксувати на рівні як базисного, так і поточного періоду. Для ілюстрації варіантів зважування використаємо матрицю агрегатів (рис. 9.1).

На головній діагоналі  матриці розміщено фактичні вартості товарів, на побічній — перехресні (умовні). По горизонталі розміщені агрегати з фіксованими вагами: у першому — на рівні базисного періоду, у другому — на рівні поточного. По вертикалі — агрегати з фіксованими сумірниками: у першому — на рівні базисного періоду, у другому — на рівні поточного. Порівняння агрегатів дає дві системи індексів — базисно-зважену (Ласпере-са) та поточно-зважену (Пааше).

У базисно-зваженій системі перехресні агрегати побічної діагоналі порівнюються з базисним агрегатом головної діагоналі ' У поточно-зваженій системі агрегат головної діагоналі порівнюється з перехресними агрегатами побічної діагоналі. Схематично системи зважування показано на рис. 9.1, а формули індексів наведені в табл. 9.1.

Таблиця 9.1

ФОРМУЛИ ІНДЕКСІВ ЦІН І ФІЗИЧНОГО  ОБСЯГУ ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ ЗВАЖУВАННЯ

 

Базисно-зважена система (Ласпереса)	Поточно-зважена система (Пааше)

Обидві системи індексів рівноправні. Реальний економічний  зміст мають не лише чисельник  і знаменник індексу, а й різниця  між ними. Вибір форми індексу залежить від мети дослідження та наявної інформації. Так, у зарубіжній статистиці індекс цін розраховується за Ласпересом, оскільки ґрунтується на даних про обсяги, отримані з переписів, вибіркових обстежень домогосподарств, інших джерел за минулий період.