Питання для самоконтролю

1. Економічна природа необхідності розрахунків бю­джетної установи.

2. Сутність бюджетного фінансування та завдання аналізу.

3. Що характеризує коефіцієнт фінан­сової стабільності?

4. Що характеризує коефіцієнт фінан­сової незалежності?

5. Що характеризує коефіцієнт залежно­сті установи від довгострокових зобо­в'язань?

6. Що характеризує коефіцієнт маневре­ності власного капіталу?

7. Що характеризує коефіцієнт забезпе­чення нерухомим майном?

8. Що характеризує коефіцієнт оборо­ту власного капі­талу?

9. Що характеризує коефіцієнт співвідношення касових і фактичних видатків?

10. Що характеризує коефіцієнт фактичних видатків загального фонду на одного працюючого?

11. Що характеризує показник відношення планових надходженнь коштів за звітний період(за певними фондами) до фактичних?

12. Що характеризує показник відношення видатків до доходів(за певними фондами)?

13. Що характеризує коефіцієнт відношення видатків спецкоштів до суми власного капіталу?

Тестові завдання

1. Коефіцієнт фінан­сової стабільності характеризує:

а) відношення суми влас­них коштів до позикових;

б) відношення суми довго­строкових зобов'язань до суми власних коштів;

в) відношення власного ка­піталу до нерухомості.

2. Джерела утворення засобів бюджетної установи, за рахунок яких були здійснені витрати і придбані матеріалні цінності показуються:

а) в активі балансу;

б) в пасиві балансу;

в) за балансом.

3. Грошовий потік це:

а) рух ліквідних грошових коштів, тобто їх надходження та витрачання в процесі господарської діяльності;

б) рух грошей в процесі господарської діяльності;

в) надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.

г) всі відповіді вірні.

4. Фінансова стійкість це:

а) такий фінансовий стан установи, за якого забезпечується достатньо успішний результат виконання кошторису;

б) постійне стабільне перевищення доходів над видатками, передбаченими кошторисом, що дає змо­гу установі вільно маневрувати коштами залежно від змін пріо­ритетності напрямів основної статутної діяльності;

в) рух грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення надходження коштів над їх витрачання.

5. Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як:

а) відношення суми власних оборотних коштів до вар­тості запасів;

б) відношення власних оборотних коштів до власного капіта­лу;

в) відношення суми власних оборотних коштів до всієї сукуп­ності оборотних активів.

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Аналіз складу та динаміки доходів загального фонду.

2. Аналіз своєчасності та повноти надходжень кош­тів із загального фонду бюджету.

3. Аналіз стану майна установи.

4. Аналіз складу розрахунків установи.

5. Аналіз джерел покриття активних операцій установи.

Бібліографічний список до самостійної роботи

[4,5,6,7,9,10,13,18,23,25,26,27,38,40,44,45,46,47,48,49,52,53,54,55,56,57,58,59,60,61,64,65,73,76,77,78,79,80,81,82,83,85,93,97,98,99,102,112,113,118,119,123,124,127,128,130,131,133,134]

4. методичні рекомендації

до семінарських занять

Модуль 1

Змістовий модуль 1

Семінарське заняття № 1

Тема 1	Зміст і завдання аналізу використання кошторисів бюджетних установ
Мета заняття:	Поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів про зміст і завдання аналізу використання кошторисів бюджетних установ

План заняття

1. Сутність економічного аналізу діяльності бюджетних установ

2. Роль економічного аналізу в сучасних умовах господарювання

3. Характеристика предмета аналізу фінансово-господарської діяльності бюджетних установ

4. Місце економічного аналізу в системі управління бюджетною установою

5. Основні типи бюджетних установ

6. Загальна характеристика інформаційних джерел економічного аналізу

7. Вимоги до інформаційних джерел, які слід враховувати відповідно до міжнародних стандартів

Питання для обговорення

1. Розбудова народного господарства України в ринко­вих умовах і необхідність прискорення соціально-економного розвитку країни.

2. Роль у невиробничій сфері економіки установ науки та соціально-культурного комплексу — народ­ної освіти, охорони здоров'я, культури.

3. Роль управління економікою бюджетних установ, зокрема його найважливішої функції — еко­номічного аналізу.

4. Особливості господарської діяльністі закладів соціально-культурного ком­плексу і науки.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

При вивченні першого та другого питання слід з’ясувати що аналіз — невід'ємна частина процесу прийняття рішень у си­стемі управління бюджетною установою. Спираючись на облікову, статистичну та оперативну інформа­цію, економічний аналіз уможливлює одержання кількісної та якісної оцінки змін, які відбуваються в бюджетній установі, згід­но із заданою стратегічною програмою дій.

За допомогою аналізу виявляються невикористані внутріш­ньогосподарські резерви подальшого розвитку і підвищення ефек­тивності діяльності бюджетної установи. В цьому передусім по­лягає сутність аналізу як функції управління.

Розглядаючи трете питання слід розуміти, що предмет економічного аналізу становлять процеси та явища, що утворюють господарську діяльність бюджетних і наукових закладів, спрямовану на здійснення їхніх функцій із соціально-культурного та наукового обслуговування суспільства та ефективне використан­ня виділених їм ресурсів. Його досліджують з метою підвищення матеріального та культурного рівня життя людей, раціонального використання ресурсів, досягнення високої якості продукції.

Характерним є те, що предметом споживання в бюджетних уста­новах виступають не речі, а сам процес виробництва корисного ефек­ту діяльності установи, який забезпечує різноманітні потреби кожного члена суспільства. В установах охорони здоров'я це передусім процес лікування та організація профілактичних заходів, у шко­лах — навчання учнів, у дитячих закладах — догляд за дітьми та їх виховання, в наукових установах — фундаментальні наукові дослі­дження, виробництво нових знань, розроблення на їх основі науко­во-технічних новацій та впровадження останніх у виробництво.

Розглядаючи четверте питання треба відзначити, що зміст ринкових вимог, які висуваються до діяльності бюджет­них установ, постійно зростаюча роль їхньої діяльності у вирі­шенні завдань соціально-економічного розвитку країни, збіль­шення витрат держави на забезпечення умов функціонування установ, орієнтування оцінки їхньої діяльності на кінцеві народ­ногосподарські результати зумовлюють необхідність підвищення ефективності управління господарською діяльністю установ. Економічний аналіз є дієвим способом активного впливу на роз­виток бюджетних установ відповідно до вимог економічних за­конів.

Отже, економічний аналіз — одна з основних функцій управ­ління. Він здійснюється згідно з вимогами і принципами його наукової організації, що визначають предмет, зміст і завдання гос­подарської діяльності бюджетних і наукових установ.

Розглядаючи п’яте питання слід зауважити, що умовно сферу бюджетних установ можна поділити на три групи:

• установи, що виконують законодавчі функції, функції управ­ління, охорони, контролю, — установи законодавчої і виконавчої влади; міністерства, відомства, управління, тобто апарат органів державного та господарського контролю, громадських та інших організацій; фінансові органи, органи казначейства, податкова інспекція, митна служба, армія, органи міліції, судові органи, ор­гани прокуратури та ін.;

• установи соціально-культурного комплексу — установи осві­ти всіх рівнів, медичні заклади, дитячі виховні заклади, установи культури, бібліотеки, наукові організації та ін.;

• соціальні фонди та служби, інші бюджетні установи.

При вивченні шостого та сьомого питання необхідно звернути увагу на те, що інформація — це відображення характеристик та особ­ливостей предметів, явищ і процесів.

Інформація несе в собі відомості про природу та суспільство. Хто володіє інформацією — той володіє світом. У кого інформа­ція — у того влада.

Інформацію поділяють на: планово-нормативну, звітну, облі­кову, позаоблікову та конструкторсько-технологічну, дані особис­тих спостережень аналітика; на внутрішню та зовнішню.

Органічною складовою аналітичної роботи є перевірка досто­вірності джерел інформації. Достовірність аналітичних висновків за результатами проведеного економічного аналізу залежить пе­редусім від якості звітних матеріалів. Помилки, недоліки, неузго­дженості, які іноді мають місце у звітності, можуть суттєво нега­тивно вплинути на результати аналітичної роботи. Аналітична робота потребує використання тільки об'єктивних, дійсних фак­тів, знання конкретних умов і обставин.