Завдання 9

Виконати необхідні розрахунки та проаналізувати обсяг роботи школи:

Показник	За планом		Фактично		Відхилення (+; -)
	На початок навчального року	На кінець навчального року	На початок навчального року	На кінець навчального року	На початок навчального року	На кінець навчального року
Чисельність учнів (за групами та окремими класами): у І—IV класах і т. д.	396	369	400	390	?	?
Кількість класів: І—IV класів і т. д.	12	12	10	10	?	?
Наповненість класів: І—IV класів і т. д.	33	33	40	39	?	?

Тестові завдання

1. Коефіцієнти плинності визначається:

а) як відношення чисельності працівників, вибувших і звіль­нених без поважних причин і за власним бажанням, у зв'язку з невідповідністю займаній посаді та за порушення трудової дисцип­ліни до середньоспискової чисельності працівників;

б) співвідношенням чисельності звільнених працівників та середньоспискової їх чисельності;

в) діленням чисельності працівників, які не звільнялися з роботи, на середньоспискову чисельність.

2. Необоротні активи за функціональним призначенням поділяють на:

а) матеріальні і нематеріальні;

б) основні і допоміжні;

в) діючі, недіючі та ті, що перебувають у запасі.

3. Норматив запасу матеріалів в грошовому виразі визначається за формулою:

а) установлений норматив запасу ма­теріалів, дн. : річні витрати матеріалів ви­значеного виду, тис. грн х тривалість періоду, за який обчислюється обіг матеріальних запасів (рік), 360 днів;

б) річні витрати матеріалів ви­значеного виду, тис. грн. х установлений норматив запасу ма­теріалів, дн. : тривалість періоду, за який обчислюється обіг матеріальних запасів (рік), 360 днів;

в) річні витрати матеріалів ви­значеного виду, тис. грн. х тривалість періоду, за який обчислюється обіг матеріальних запасів (рік), 360 днів : установлений норматив запасу ма­теріалів, дн.

4. Середній термін перебування хворого в стаціонарі визнача­ється:

а) діленням кількісті ліжко-днів на середньорічну кількість ліжок;

б) діленням кількісті ліжко-днів на чисельність пролікованих осіб;

в) діленням чисельності пролікованих осіб на середньорічну кількість ліжок.

5. Рівень інтенсивності роботи поліклініки визначається:

а) діленням обсягу роботи (Р) при збереженні встановленого режиму дня (С) на наявну потужність поліклініки (Пн);

б) діленням обсягу роботи (Р) на наявну потужність поліклініки (Пн);

в) множенням обсягу роботи (Р) на наявну потужність поліклініки (Пн).

6. До основних економічних показників якості роботи ВНЗ належать:

а) рівень якості, рівень успішності, середній бал успішності;

б) розмір навчальної площі в розрахунку на одного студента, чисель­ність студентів на одного викладача, витрати на підготовку одно­го спеціаліста (магістра);

в) рівень успішності, витрати на підготовку одно­го спеціаліста (магістра).

7. Середня вартість виконаних науково-дослідних робіт визначається:

а) діленням кошторисної вартості робіт на кількість робіт, виконаних у звітному році;

б) діленням кількісті робіт, ви­конаних у звітному році на кошторисну вартість цих робіт;

в) множенням кошторисної вартості робіт на кількість робіт, виконаних у звітному році.

8. Середня наповнюваність однієї групи ПТУ визначається:

а) діленням середньорічної кількості груп на середньорічну чисельність учнів;

б) діленням середньорічної чисельністі учнів на середньорічну кількостіь груп;

в) множенням середньорічної чисельністі учнів на середньорічну кількостіь груп.

9. Головним показником оцінки обсягу роботи школи є:

а) кількість класів;

б) кількість вчителів;

в) контингент учнів.

10. Середня наповнюваність дитячих груп у ДДЗ визначається:

а) діленням середньорічної кількості дитячих груп на середньорічну кількість дитячих місць;

б) діленням середньоспискової чисельністі дітей на середньорічну кількостіь дитячих груп;

в) діленням середньорічної кількості дитячих місць на середньорічну кількість дитячих груп.

Бібліографічний список до практичного заняття

[1,2,3,4,5,6,7,8,11,12,13,14,15,16,17,18,25,28,29,31,33,34,37,42,45,46,49,50,51,52,57,58,59,60,61,62,63,65,66,67,68,69,70,71,73,74,75,78,81,83,84,85,86,87,88,89,90,92,93,94,95,96,99,100,101,102,103,104,106,107,108,109,111,112,113,115,116,117,118,120,121,122,126,128,129,130,131,

132,133,135]

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4-5

Тема 4

Аналіз виконання кошторисів бюджетних установ

Мета заняття

Закріпити теоретичні знання та придбати практичні навики з аналізу виконання кошторисів бюджетних установ

План заняття

1. Аналіз формування власних надходжень спеціального фонду бюджетних установ

2. Аналіз видатків на оплату праці

3. Аналіз видатків на харчування

4. Аналіз капітальних видатків

Обладнання:

Законодавчий та інструктивний матеріал. Завдання та методичні рекомендації по їх виконанню. Тестові завдання. Контрольні завдання ЕКОМ

Методичні рекомендації до практичного заняття

Методичні рекомендації до завдання 1:

Аналіз наявності та струк­тури власних коштів є важливим, оскільки його результатом є вис­новки щодо доцільності того чи того виду надходжень, можливо­сті розвитку більш пріоритетного напряму діяльності. У процесі аналізу визначається питома вага всіх джерел надходження грошових кош­тів у загальній сумі надходжень, а також здійснюється аналіз стру­ктури видатків, що покриваються за рахунок власних коштів.

Методичні рекомендації до завдання 2:

Кошти на оплату праці в установах мають використовуватися в межах установленого ліміту (плану) з урахуванням виконання плану за показниками, прийнятими для розрахунку потреби в них (обсяг роботи, чисельність і склад працівників, нормативи утво­рення фонду заробітної плати тощо). Тому, оцінюючи викорис­тання фонду заробітної плати, визначають абсолютне та відносне відхилення.

Абсолютне відхилення являє собою різницю між фактичними виплатами з оплати праці і плановим фондом заробітної плати. Воно визначається в цілому по установі, за окремими категорія­ми працівників, підрозділами і характеризує повноту викорис­тання виділених з бюджету коштів на оплату праці працівників. Для обчислення абсолютного відхилення встановлюються факто­ри, основними з яких є чисельність працівників (кількість ставок або штатних посад), рівень середньої заробітної плати (середньої ставки або посадового окладу), а також ступінь їх впливу.

Методичні рекомендації до завдання 3:

Основними завданнями аналізу видатків на харчуван­ня є:

• оцінювання повноти забезпечення установи фінансовими ресурсами на придбання продуктів харчування;

• оцінювання повноти використання кошторисних призна­чень за видатками;

—характеристика дотримання грошових і натуральних норм видатків;

• вивчення факторів, які впливають на повноту виконання кошторису за видатками;

• виявлення причин порушень щодо встановленого набору продуктів харчування.

Середня кількість днів роботи одного ліжка визначається діленням кількісті ліжко-днів на середньорічну кількість ліжок.

Середньоденні видатки на харчування одного хворого визначаються діленням суми видатків на харчування на середню кількість днів роботи одного ліжка.

Методичні рекомендації до завдання 4:

Аналіз видатків на капітальний ремонт починається із загаль­ної характеристики виконання кошторису витрат. При цьому фак­тичні витрати порівнюються з витратами, передбаченими у кош­торисі. Також вивчаються витрати за об'єктами ремонту і видами робіт, що дає можливість контролювати цільове використання видатків. Аналізуючи фактори, що впливають на зміну витрат на ремонт, зважають на те, що витрати заробітної плати залежать від кваліфікації працівників і рівня оплати їх праці (розцінок), а витрати на матеріальні цінності, використані на ремонт, - від вартості їх придбання та дотримання норм витрат на ремонт роботах.