Методичні рекомендації до семінарського заняття

При вивченні першого та другого питання слід з’ясувати, що об 'єктами

економічного аналізу є постачальна, вироб­нича, збутова та фінансова сторони господарської діяльності.

Сукупність об'єктів економічного аналізу визначає його предмет.

Предмет економічного аналізу становлять процеси та явища, що утворюють господарську діяльність бюджетних і наукових закладів, спрямовану на здійснення їхніх функцій із соціально-культурного та наукового обслуговування суспільства та ефективне використан­ня виділених їм ресурсів. Його досліджують з метою підвищення матеріального та культурного рівня життя людей, раціонального використання ресурсів, досягнення високої якості продукції.

Характерним є те, що предметом споживання в бюджетних уста­новах виступають не речі, а сам процес виробництва корисного ефек­ту діяльності установи, який забезпечує різноманітні потреби кожного члена суспільства. В установах охорони здоров'я це передусім процес лікування та організація профілактичних заходів, у шко­лах — навчання учнів, у дитячих закладах — догляд за дітьми та їх виховання, в наукових установах — фундаментальні наукові дослі­дження, виробництво нових знань, розроблення на їх основі науко­во-технічних новацій та впровадження останніх у виробництво.

Предметом аналізу господарської діяльності слугують причинно-наслідкові зв'язки, які є основою економічних відносин, що виникають на рівні окремих бюджетних установ під час ви­конання ними своїх функцій. Аналіз господарської діяльності охоплює процес формування і причини (фактори) зміни резуль­татів діяльності бюджетних установ. За допомогою аналізу вияв­ляється механізм дії факторів, даються якісна оцінка та кількіс­ний вимір їхнього впливу на результативні економічні показники діяльності бюджетних установ, розглядаються причини динаміки їх економічного розвитку. Тобто причину можна розглядати як фактор, а наслідок — як результативний показник.

Комплексне дослідження процесів та явищ в їх взаємозв'язку та взаємообумовленості становить зміст економічного аналізу. Воно базується на об'єктивних законах, спрямоване на виявлення непродуктивних витрат трудових, матеріальних і фінансових ре­сурсів, на обґрунтування управлінських рішень.

Охоплюючи всі сторони діяльності бюджетних установ, еко­номічний аналіз має бути постійною складовою економічної ро­боти в цілому, носити дискретний характер. Вимога щодо безпе­рервності аналітичної роботи базується на відповідності процесу відтворення реальній дійсності.

Подальше вдосконалення економічного аналізу пов'язане з урахуванням особливостей розвитку кожного суб'єкта господа­рювання і застосуванням єдиної методології, сучасних методик та організації аналітичної роботи.

Метою економічного аналізу є всебічне посилення впливу продуктивних сил і виробничих відносин на розвиток установи та поліпшення показників його роботи.

Визначення мети господарської діяльності як об'єкта аналі­зу дає можливість одночасно визначити характер і обсяг робо­ти бюджетної установи, а також прийняти оптимальні управ­лінські рішення для підвищення ефективності пропонованих послуг.

Головне завдання економічного аналізу — підвищення ефек­тивності господарської діяльності, раціоналізація використання виробничого потенціалу, економія ресурсів, удосконалення сис­теми управління установою.

Основні завдання економічного аналізу є загальними для всіх бюджетних установ і виконуються у разі всебічного вивчення їхньої діяльності. Перелік завдань може бути доповнений і конк­ретизований за сферами діяльності, за видами ресурсів і за окре­мими господарськими ситуаціями.

При вивченні третього питання слід знати, що термін «метод» (гр. methodos — шлях дослідження або пізнання) означає спосіб організації практичного або теоретично­го освоєння дійсності, зумовлений закономірностями об'єкта, що розглядається.

Всеохоплюючим методом вивчення законів природи і суспіль­ства є діалектичний метод пізнання процесів.

Діалектичний метод пізнання законів природи та суспільст­ва слугує теоретичною і методологічною основою всіх наукових методів, у тому числі й економічного аналізу.

Метод економічного аналізу — це науково обґрунтована сис­тема прийомів і способів комплексного, взаємопов'язаного та безперервного дослідження динамічного розвитку виробничих відносин у нерозривній єдності з продуктивними силами госпо­дарської діяльності бюджетних установ, розкриття факторів, тен­денцій і закономірностей цього розвитку, обґрунтування і прийн­яття оптимальних управлінських рішень, виявлення і мобілізації внутрішньогосподарських резервів.

Метод економічного аналізу базується на дедукції та індукції.

Дедукція (від лат. deductio — виведення) — це логічне висновування від загального до часткового, від загальних суджень до часткових або інших загальних висновків.

Індукція (від лат. inductio — збудження, наведення) — це логіч­не висновування від часткових, поодиноких випадків до загального висновку, від окремих фактів до узагальнення.

Метод економічною аналізу спрямований на:

• розчленування предметів і явищ на частини;

• вивчення і виявлення внутрішніх зв'язків;

• узагальнення і підбиття підсумків господарської діяльності.

В основі методу економічного аналізу лежить система спосо­бів і прийомів аналізу господарської діяльності як єдиного цілого та формалізованого опису результатів аналізу у вигляді системи показників.

Розглядаючи четверте питання теми треба відзначити, що організація аналітичної роботи в установі має п'ять етапів і включає розроблення загальних планів і планів (програм) конк­ретних аналітичних робіт, встановлення порядку проведення ана­лізу, матеріальне, методичне і наукове забезпечення, загальне керівництво, визначення прийомів виконання аналітичних робіт, їх оформлення та контроль за впровадженням у процес створення послуг.

Перший етап аналізу передбачає: розроблення плану та про­грами аналізу; вибір і визначення загального стану об'єкта аналі­зу; перевірку джерел інформації, вивчення матеріалів попередніх обстежень і перевірок; формулювання мети аналізу та напрямів використання його результатів; розподіл роботи між аналітика­ми; визначення форм аналітичних таблиць, графіків і схем тощо.

Другий етап аналізу включає:

• збирання та оброблення матеріалів згідно із планом і про­грамою;

• визначення достовірності та повноти звітних даних;

• встановлення наявності підписів відповідальних осіб.

На цьому етапі здійснюється спрощення цифрового матеріалу (округлення цифр, заміна абсолютних величин на відносні), а також арифметичне, логічне і балансове зведення показників.

Третій етап аналізу передбачає визначення загальних відхи­лень фактичних величин показників виконання планових завдань від базових.

Четвертий етап аналізу полягає у проведенні підсумкового оцінювання діяльності підприємства. На цьому етапі розробля­ють висновки та пропозиції щодо прийняття оптимальних рішень за результатами аналізу.

П'ятий етап аналізу включає відпрацювання організаційно-технічних заходів щодо усунення недоліків, підвищення ефектив­ності використання виявлених резервів, упровадження нових тех­нологій, підготовки розпорядчих актів, призначення осіб, відпо­відальних за виконання прийнятих рішень.

При вивченні п’ятого питання необхідно відзначити, що економічний аналіз тісно пов'язаний з багатьма еко­номічними та неекономічним дисциплінами: політичною еконо­мією, бухгалтерським обліком, аудитом, статистикою, плануван­ням, галузевими економіками, маркетингом, організацією вироб­ництва та управління, фінансування і кредитування підприємств, економіко-математичними методами.

В основу аналізу покладено діалектичний метод дослідження, який створює необхідний простір для абстрактно-логічних вис­новків. Основні принципи діалектики (рух, розвиток, саморозви­ток, взаємозумовленість, взаємозалежність, причинно-наслідкова підпорядкованість, необхідність).

Розглядаючи шосте-восьме питання слід зауважити, що узагальнення та оформлення результатів аналізу — кі­нцевий і найважливіший етап аналітичної роботи. На цьому етапі відбувається процес синтезу результатів господарської діяльності залежно від факторів, що на неї впливають. Якщо під час підго­товки загальних висновків або підсумку виявляється, що кіль­кість впливових факторів є завеликою, необхідно увагу зосереди­ти на їх групуванні за певними ознаками і віддати перевагу голо­вним.

Узагальнення аналітичних результатів, забезпечуване сполу­чанням аналізу із синтезом, дає можливість визначити величину впливу факторів на результати господарської діяльності.

Одним із способів узагальнення аналітичних результатів є ви­значення зміни рівня показника за рахунок впливу позитивних і негативних факторів.

Для того щоб результати аналізу уможливлювали правильне розуміння внутрішніх зв'язків, взаємозалежностей та причин ви­никнення багатьох факторів, аналітику необхідно знати загальні методологічні принципи аналізу. Найважливішими з них є:

• взаємозв'язок, взаємозумовленість усіх явищ і процесів та їх розвиток;

• взаємодія кількісних факторів;

• єдність цілого і частки, єдність одиничних явищ, що врахо­вуються, і процесу в цілому;

• єдність таких протилежностей, як динамічність явищ, що вивчаються, та їх стан на певний час (дату).

У процесі аналітичного узагальнення важливу роль відіграє відпрацювання різноманітних варіантів господарських процесів та вибір із них найкращих. Сучасним методом управління вироб­ництвом є математичне моделювання господарчих систем і по­шук такої структури взаємозв'язку факторів, за якої досягаються високі економічні результати. Найпростіший варіантний спосіб узагальнення — конструювання кращого варіанта показника, що вивчається, за допомогою відбору факторів з кількох варіантів і поєднання їх в одне ціле.

В основі пошуку оптимальних варіантів господарювання ле­жить математичне програмування, зокрема лінійне програмування.

Відображена та перевіре­на інформація систематизується та обробляється відповідно до програми аналізу. У процесі оброблення та дослідження великої кількості інформації складають аналітичні таблиці, розраховують вплив окремих факторів на результативний показник, виявляють резерви виробництва, складають графіки і діаграми, які дають змогу достовірніше відобразити та показати колективу результа­ти аналізу виробничої діяльності підприємства.

На основі аналітичних розрахунків, даних аналітичних таб­лиць, графіків і діаграм роблять висновки і складають аналітичну записку, довільну за формою. В аналітичній записці увага акцен­тується на чіткому обґрунтуванні результатів аналізу, визнача­ються напрями та тенденції розвитку установи, господарства, ви­являється вплив різних факторів на рівень виконання плану, роз­кривається їх взаємозв'язок і взаємодія, виявляються успіхи на одних дільницях господарства і недоліки на інших, причини ви­никнення недоліків і можливості закріплення успіхів та усунення недоліків, підраховуються резерви підвищення ефективності гос­подарювання.

В заключній частині записки за результатами аналізу наво­дяться висновки, конкретні пропозиції для усунення виявлених вад, поліпшення роботи господарства та використання виявлених резервів. Пропозиції мають бути об'єктивними, конкретними, ви­разними, з визначеними строками їх виконання відповідальними особами.

Зазначені в пояснювальній записці висновки та пропозиції ви­користовуються для відпрацювання заходів, спрямованих на під­вищення ефективності виробництва, та складання доповідних записок керівництву підприємства, організаціям вищого рівня.

Систематизовані та оброблені результати аналізу можуть офор­млятися як в безтекстовому варіанті — таблиці, схеми, діаграми, графіки, номограми, які не містять пояснювального тексту, так і в описовому — у вигляді довідок, актів перевірок, аналітичних та доповідних записок, пояснювальних записок до звітів, у яких по­слідовно і логічно викладені результати аналізу у відповідності до передбаченого плану аналітичної роботи.

У випадках, коли аналіз проводиться вищими організаціями або органами контролю, працівниками зовнішніх установ, наслідки аналізу оформляються актом або у вигляді висновків. Аналітичні висновки повинні базуватися тільки на достовірних фактах, безпо­середньо пов'язаних із запланованими завданнями аналізу.

Зміст акта або висновків має бути конкретним, акцентувати увагу на відображенні вад або досягнень, виявлених резервах і способах їх реалізації.

На підставі результатів аналізу керівник приймає рішення про впровадження заходів для використання резервів, усунення вад, відзначає кращих працівників.