Методичні рекомендації до практичного заняття

Методичні рекомендації до завдання 1:

Ураховуючи особливості руху необоротних активів, доступність і достовірність джерел інформа­ції, визначають найбільш раціональні напрями їх аналізу, якими є структурно-динамічний аналіз і параметричний аналіз.

Передусім у процесі структурно-динамічного аналізу за стат­тями необоротних активів досліджуються абсолютні зміни пито­мої ваги в розрізі окремих груп. Оптимальна структу­ра має відповідати періоду найбільш ефективного виконання кошторису, досягнення показників раціональної економії матері­ально-технічних ресурсів, а також (за можливості) кредитового сальдо рахунка «Результати виконання кошторисів (виконання бюджетів)».

Методичні рекомендації до завдання 2:

Надлишок запасів або їх нестача можуть виникати в результаті:

• наявності помилок у розрахунках потреби у запасах згідно із кошторисом;

• перевитрачання запасів, значного відхилення фактичних витрат від передбачених кошторисом;

• значного відхилення фактично отриманого обсягу запасів від розрахункового (планового, договірного);

• недотримання постачальниками договірних зобов'язань (порушення термінів, зниження якості тощо).

Бюджетна установа повинна визначити раціональні показники планових потреб у запасах для виконання своїх статутних за­вдань. Водночас вона має запобігати нагромаджуванню запасів на складах.

Методичні рекомендації до завдання 3:

Найбільш ліквідними ресурсами господарюючого суб'єк­та є його грошові кошти. Розрахункові операції вимагають об­ґрунтованості, компетентності, передбачають ретельне плануван­ня, що неможливо здійснити без проведення аналізу грошових потоків попереднього і звітного періодів. Операційні витрати визначаються як сума витрат грошей, або витрати на покупку матеріалів, виплату заробітної плати тощо. Обертання грошових коштів — це кіль­кість обертів грошей установи за аналізований період. Для його визначення необхідно обсяг отриманого бюджетного фінансуван­ня поділити на середній залишок грошей за той самий період. Мінімально необхідна сума грошей визначається діленням суми операційних витрат на кількість обертання грошових коштів.

Методичні рекомендації до завдання 4:

У практичній діяльності бюджетних установ важливу роль відіграє власний капітал. Окремою статтею в Балансі він не виділений, а тому його аналіз потребує спеціальних розрахунків. За джерелами фінансування можна виявити власну схему формування капіталу, що здійснюється переважно у такі спо­соби:

• у результаті бюджетного фінансування (зовнішні джерела): фонд у необоротних активах, фонд у МШП;

• у результаті нагромадження в процесі господарської діяль­ності установи (внутрішні джерела): результат виконання кош­торису за загальним і спеціальним фондами, результат пере­оцінки.

Ефективність функціонування бюджетних установ пов'язана з виконанням раціонально складеного та затвердженого кошто­рису.

Методичні рекомендації до завдання 5:

Коефіцієнт співвідно­шення касових і фак­тичних видатків визначається діленням суми касових видатків на суму фактичних видатків за рік.

Методичні рекомендації до завдання 6:

Відповідно до забезпеченості запасів варіантами фінансування можливі такі типи фінансової стійкості:

1. Абсолютна стійкість — для забезпечення запасів достатньо власних оборотних коштів; платоспроможність організації гаран­тована.

2. Нормальна стійкість — для забезпечення запасів крім влас­них оборотних коштів залучаються довгострокові кредити та по­зики; платоспроможність гарантована.

3. Нестійкий фінансовий стан — для забезпечення запасів крім власних оборотних коштів, довгострокових кредитів і позик залучаються короткострокові кредити і позики; платоспромож­ність порушена, але її можна відновити.

4. Кризовий стан — для забезпечення запасів не вистачає власних оборотних коштів, кредитів і позик; організації загрожує банкрутство.

Методичні рекомендації до завдання 7:

Бюджетні установи у процесі здійснення господарської діяльності залучаються в загальну систему дебіторсько-креди­торських розрахунків, яка склалася нині у вітчизняній економіці зокрема та в світовій економічній моделі в цілому. Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості необхід­но здійснювати комплексно, у їх взаємозв'язку.

Попередньо необхідно вивчити склад, структуру та зміни де­біторської та кредиторської заборгованості, визначити переви­щення однієї заборгованості над іншою з метою визначення на­явності мобілізації чи іммобілізації бюджетних коштів.