- •Міністерство фінансів України Дніпропетровська державна фінансова академія Аналіз діяльності бюджетних установ
- •Дніпропетровськ – 2010
- •Передмова
- •1. Програма навчальної дисципліни
- •Спеціальні компетенції
- •Опис навчальної дисципліни
- •1.2. Тематичний план навчальної дисципліни
- •1.3. Зміст навчальної дисципліни
- •Модуль II. Виконання індивідуальної роботи
- •2. Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Шкала оцінювання
- •3. Методичні рекомендації до
- •Питання для самоконтролю
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Бібліографічний список до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Ключові терміни і поняття
- •Тестові завдання
- •1. До бюджетних установ належать:
- •2. Бюджетні установи належать до:
- •Методичні рекомендації до семінарського заняття
- •Теми для підготовки доповідей та рефератів
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Завдання 6
- •Завдання 7
- •Завдання 8
- •Завдання 9
- •Тестові завдання
- •1. Коефіцієнти плинності визначається:
- •2. Необоротні активи за функціональним призначенням поділяють на:
- •3. Норматив запасу матеріалів в грошовому виразі визначається за формулою:
- •4. Середній термін перебування хворого в стаціонарі визначається:
- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Тестові завдання
- •Методичні рекомендації до практичного заняття
- •Завдання 1.
- •Завдання 2.
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Завдання 5.
- •Завдання 6.
- •Завдання 7.
- •Тестові завдання
- •ІндивідуальнІ завдання теми рефератів
- •7. Підсумковий контроль
- •Cамостійна робота студентів
- •Практичні заняття
- •8. Список рекомендованої літератури
- •Інформаційні ресурси
- •Навчально-методичний посібник Аналіз діяльності бюджетних установ Дубовська Олена Володимирівна
- •Дніпропетровська державна фінансова академія
- •Аналіз діяльності бюджеиних установ
- •Дніпропетровськ – 2010
Модуль II. Виконання індивідуальної роботи
Підсумковий контроль: ПМК
2. Розподіл балів, що присвоюються студентам
Модуль І (Практичні/Семінарські заняття) |
Модуль І (Самостійна робота) |
Модуль ІІ (ІНДЗ) |
Разом | ||||||||
Змістовий модуль І |
Змістовий модуль ІІ |
Змістовий модуль І |
Змістовий модуль ІІ | ||||||||
Т1 |
Т2 |
Т3 |
Т4 |
Т5 |
Т1 |
Т2 |
Т3 |
Т4 |
Т5 | ||
6 |
6 |
18 |
12 |
10 |
2 |
2 |
6 |
4 |
4 |
30 |
100 |
Шкала оцінювання
Оцінка за шкалою ВНЗ |
Оцінка при підсумковому контролі у формі екзамену |
Оцінка при підсумковому контролі у формі заліку |
Оцінка за шкалою ECTS | |
90-100 |
5 (відмінно) |
Зараховано |
А (відмінно) |
Відмінне знання матеріалу лише з незначною кількістю помилок |
80-89 |
4 (добре) |
В (дуже добре) |
Вище середнього стандарту, але з деякими поширеними помилками | |
70-79 |
С (добре) |
Загалом добрі знання, але з помітними помилками | ||
60-69 |
3 (задовільно) |
D (задовільно) |
Пристойно, але із значними недоліками | |
50-59 |
Е (достатньо) |
Відповідає мінімальним вимогам | ||
21-49 |
2 (незадовільно) з можливістю повторного складання |
Не зараховано |
FX |
Недостатньо: необхідно доопрацювати і повторно скласти залік чи екзамен |
0-20 |
2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом |
F |
|
3. Методичні рекомендації до
самостійної роботи студентів
МОДУЛЬ №1
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ №1
Тема 1 |
Зміст і завдання аналізу використання кошторисів бюджетних установ
|
Мета заняття: |
поглибити, систематизувати та закріпити знання студентів про зміст і завдання аналізу використання кошторисів бюджетних установ
|
План вивчення теми
Особливості господарської діяльності бюджетних установ
Види та напрями економічного аналізу
Методичні рекомендації до самостійної роботи
При вивченні першого питання необхідно звернути увагу на те, що Бюджетним кодексом України до бюджетних установ віднесено органи, заклади, установи, організації, створені в установленому порядку органами державної влади або місцевого самоврядування, які повністю утримуються за рахунок бюджету — державного чи місцевого. До бюджетних установ належать також наукові установи системи НАНУ, міністерств і відомств (науково-дослідні інститути, наукові бібліотеки, ботанічні сади, дендрарії, зоопарки), які здійснюють фундаментальні наукові дослідження та наукове обслуговування установи й організації органів законодавчої та виконавчої влади, юстиції, Міністерства внутрішніх справ, Державної митної служби тощо.
Бюджетні установи є юридичними особами, мають свій статут (положення), свою печатку, рахунки в органах Державного казначейства, баланс, певні права, обов'язки і несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України. Вони реєструються в органах виконавчої влади, державної податкової служби, соціального страхування, а також можуть включатися до Єдиного регістру отримувачів гуманітарної допомоги.
Провідну роль у бюджетній системі України відіграє державний бюджет. З нього фінансуються витрати на здійснення державних заходів у сфері господарського та культурного будівництва, на оборону, утримання центральних органів державної влади і державного управління. Через державний бюджет здійснюється перерозподіл частини фінансових ресурсів між Автономною Республікою Крим, областями, містами Києвом і Севастополем.
Умовно сферу бюджетних установ можна поділити на три групи:
установи, що виконують законодавчі функції, функції управління, охорони, контролю, — установи законодавчої і виконавчої влади; міністерства, відомства, управління, тобто апарат органів державного та господарського контролю, громадських та інших організацій; фінансові органи, органи казначейства, податкова інспекція, митна служба, армія, органи міліції, судові органи, органи прокуратури та ін.;
установи соціально-культурного комплексу — установи освіти всіх рівнів, медичні заклади, дитячі виховні заклади, установи культури, бібліотеки, наукові організації та ін.;
•соціальні фонди та служби, інші бюджетні установи.
Економічний аналіз діяльності бюджетної установи необхідно проводити на всіх етапах бюджетного планування — від кошторису виокремленої установи до бюджету держави в цілому. Він є невід'ємною частиною процесу прийняття рішень у системі управління бюджетною установою.
Фінансово-господарська діяльність бюджетних установ характеризується низкою особливостей, які впливають на методику та організацію економічного аналізу:
- бюджетні установи функціонують на засадах державної чи комунальної форми власності й не можуть створювати орендні чи спільні підприємства, приватизовуватися, ставати банкрутами, самоліквідовуватися;
- бюджетні установи належать до неприбуткових організацій і реєструються як такі. Метою їхньої діяльності є не отримання прибутку, а надання нематеріальних послуг;
- нематеріальні послуги (продукція), надавані бюджетними установами, на відміну від будь-якої готової продукції, не є носіями матеріальної субстанції та не оприбутковуються на склад;
- відсутнє поняття «виробничий брак», здійснені витрати не порівнюються з отриманими результатами. Негативний результат також розглядається як результат. Соціально-культурні потреби суспільства в нематеріальних послугах не мають межі задоволеності й відіграють важливу роль у саморегуляції кожної людини;
бюджетні установи не наділяються оборотними коштами, їхній фінансовий стан визначається своєчасністю та повнотою надходження асигнувань з відповідних бюджетів;
бюджетні установи на відміну від суб'єктів матеріального виробництва мають тенденцію до постійного відставання продуктивності праці. Це пояснюється тим, що можливості заміни живої праці технікою у сфері послуг дуже обмежені. Адже праця лікарів, учителів, викладачів, науковців є творчим процесом, який не завжди закінчується на робочому місці та не піддається автоматизації. Технічні засоби можуть лише розширювати професійні можливості таких працівників. Через це виробництво послуг характеризується високою трудомісткістю, великою питомою вагою витрат на заробітну плату;
бюджетні установи є складовою бюджетної системи країни і беруть участь у виконанні як дохідної, так і видаткової частин бюджету, виконуючи кошторис доходів і видатків — плановий документ, що підтверджує повноваження кожної установи стосовно отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і напрями витрачання коштів.
При вивченні другого питання слід з’ясувати що економічний аналіз — це наука, яка всебічно досліджує господарську діяльність у межах як окремого робочого місця, певної установи, підприємства, так і народного господарства загалом.
Залежно від глибини дослідження, призначення та деталізації результатів аналізу вирізняють такі його види: загальноекономічний(фінансово-економічний), техніко-економічний та функціонально-вартісний.
Загальноекономічний (фінансово-економічний) аналіз виконують керівники та спеціалісти установ, підприємств, фінансових, кредитних і статистичних органів за даними загальної звітності. Його метою є оцінка господарської діяльності, виявлення основних напрямів і тенденцій її розвитку, способів підвищення ефективності використання наявних ресурсів і якості роботи. Як правило, такий аналіз проводять вищі органи управління і статистичні органи за даними звітності.
Результати загальноекономічного аналізу використовуються для загального контролю за роботою установ, фірм і галузей, надання потрібної їм допомоги і планування перспективного розвитку. За характером охоплених питань і за органами проведення цього аналізу розрізняють такі його напрями: фінансово-економічний та статистико-економічний.
Техніко-економічний аналіз проводиться працівниками установи, технічними та економічними службами, громадськими організаціями та іншими органами управління за даними оперативної та періодичної звітності та техніко-економічної інформації з метою:
глибокого, вичерпного оцінювання діяльності, починаючи від робочого місця до будь-якого рівня управління;
виявлення причинних взаємозв'язків і взаємодії різних факторів, техніки та економіки, резервів виробництва;
відпрацювання заходів для їх раціонального використання.
Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) проводиться з метою:
виявлення резервів зниження витрат шляхом пошуку нових, економічніших варіантів надання послуг;
виготовлення виробу за рахунок визначення найкращого співвідношення між споживчою вартістю виробу або послуги, її ефективністю і витратами на її виготовлення.
За місцем проведення економічний аналіз поділяється на галузевий, міжгалузевий, внутрішньогосподарський і міжгосподарський.
Галузевий аналіз вивчає показники галузі (бюджетної системи чи групи бюджетних установ). У проведенні аналізу беруть участь усі служби галузі та громадські організації. Він дає можливість глибоко вивчити і правильно оцінити стан і роботу галузі. Рівень деталізації і глибина досліджень залежать від мети, рівня управління, термінів та інших причин. Результати аналізу уможливлюють вибір стратегічного напряму розвитку галузі, правильну оцінку діяльності галузі та прийнятого рішення.
Міжгалузевий аналіз вивчає показники роботи кількох галузей. Він виявляє відмінності у роботі галузей, поширення передового досвіду, викриває і мобілізує глибинні резерви, найбільш об'єктивно оцінює господарську діяльність кожної галузі.
Внутрішньогосподарський аналіз вивчає показники діяльності установ та їхніх структурних підрозділів. У проведенні аналізу беруть участь усі служби установи і громадські організації. Це дає можливість глибоко вивчити і правильно оцінити стан господарської діяльності, виявити резерви. Він може бути попереднім, оперативним, поточним і на перспективу. Крім загальної методики ним передбачено використання прийомів порівняльного аналізу. Внутрішньогосподарський аналіз комплексно досліджує економіку установи. Рівень деталізації і глибина досліджень залежать від мети, рівня управління, термінів та ін. Результати аналізу дають можливість правильно вибрати варіант плану, дати відповідну оцінку ефективності прийнятого рішення і всієї діяльності аналізованого об'єкта.
Міжгосподарський аналіз вивчає показники роботи установи порівняно з показниками інших установ. Він спрямований на виявлення відмінностей в роботі зіставлюваних установ, поширення передового досвіду, виявлення та мобілізацію глибинних резервів, найбільш об'єктивне оцінювання господарської діяльності.
Економічний аналіз процесів і явищ господарської діяльності за часом (періодом дослідження) поділяють на стратегічний, попередній, оперативний, поточний (заключний).
Стратегічний аналіз досліджує основні довгострокові майбутні тенденції та найважливіші фактори розвитку економічних районів, галузей і народного господарства в цілому. Такий аналіз застосовується для виявлення основних довгострокових, майбутніх тенденцій і факторів розвитку господарської діяльності. Його метою є прогнозування напрямів подальшого розвитку економічних районів, галузей та народного господарства в цілому. Він забезпечує вибір оптимальних рішень на перспективу.
Попередній аналіз вивчає майбутні процеси та явища. Він проводиться для відпрацювання проектів, обґрунтування планів, установлення оптимальних розмірів виробництва, раціонального використання наявних ресурсів, підвищення ефективності виробництва з метою запобігання прийняттю неефективних, хоч і технічно прогресивних, рішень і пов'язаний з прогнозуванням, перспективним і поточним плануванням, з вибором і обґрунтуванням варіантів планів і управлінських рішень — його виконують до початку будь-яких господарських операцій.
Оперативний аналіз проводиться безпосередньо під час господарської діяльності або слідом за її здійсненням з метою оперативного впливу на техніко-економічні показники установи та її структурних підрозділів. Він дає можливість безпосередньо в процесі господарської діяльності виявити негативні фактори та визначити їх вплив на виробництво, оцінити можливі наслідки цього впливу та вжити заходів для усунення небажаних наслідків або запобігання їм. Іншими словами, такий аналіз дає змогу:
оперативно обгрунтувати управлінські рішення;
координувати виробництво;
своєчасно оцінювати ситуації з формуванням собівартості;
виявляти негативні причини і вади в роботі;
виявляти внутрішньогосподарські резерви поліпшення використання виробничих ресурсів;
оперативно усувати негативні наслідки та мобілізовувати виявлені резерви для збільшення обсягу послуг.
Поточний аналіз відрізняється тим, що для його здійснення використовується термінова місячна або квартальна звітна, облікова та позаоблікова інформація. Оскільки для такого аналізу оперативна інформація не використовується, вплив негативних і позитивних наслідків часто нівелюється й у звітності та в обліковій інформації не проявляється.
Заключний аналіз проводиться після завершення господарської діяльності та одержання звітності за певний період. Його метою є:
- глибоке вивчення економіки установи;
- об'єктивне оцінювання результатів діяльності;
- виявлення закономірностей і тенденцій розвитку установи;
- виявлення внутрішньогосподарських резервів і відпрацювання конкретних заходів з їх реалізації.
Такий аналіз базується на всіх формах обліку, планування і звітності. Ним продовжуються аналітичні процеси попереднього та оперативного аналізу. Перевага цієї форми аналізу полягає у системному підході до оцінювання роботи всіх галузей народного господарства з урахуванням комплексного впливу техніки, технології, організації та управління.
За обсягом дослідження та мірою охоплення господарської діяльності економічний аналіз поділяється на комплексний (повний) і тематичний (частковий).
Повний (комплексний) аналіз охоплює всі сторони господарської діяльності, частковий — досліджує її сторони, найбільш актуальні для даного часу (аналіз трудової дисципліни, аналіз роботи структурного підрозділу, каси тощо).
Види і напрями економічного аналізу доповнюють один одного