Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Характеристика економічного аналізу як методу.

2. Складові елементи економічного аналізу.

3. Зв'язок економічного аналізу з іншими науковими дисциплінами.

4. Види оформлення результатів економічного ана­лізу.

5. Основні принципи прийому порівняння як одного з головних методів пізнання сутності економічних явищ і процесів.

6. Взаємозв'язок між видами економічного аналізу та його організацією.

7. Особливості організації аналітичної роботи на макро- і мікрорівнях.

Ключові терміни і поняття

• об’єкти економічного аналізу;

• предмет економічного аналізу;

• зміст економічного аналізу;

• мета економічного аналізу;

• головне завдання економічного аналізу;

• метод економічного аналізу;

• прийоми економічного аналізу;

Тестові завдання

1. Комплексне дослідження процесів та явищ в їх взаємозв'язку та взаємообумовленості становить:

а) зміст економічного аналізу;

б) мету економічного аналізу;

в) завдання економічного аналізу.

2. Сукупність об'єктів економічного аналізу визначає його:

а) мету;

б) предмет;

в) зміст.

3. Моделі, в яких результативний показник визнача­ється як алгебраїчна сума факторних показників:

а) мультиплікативні моделі;

б) кратні моделі;

в) адитивні моделі;

г) змішані (комбіновані) моделі.

4. Типологічні групування використовують для:

а) вивчення внутріш­нього складу сукупності та вияву співвідношення між складовими елементами;

б) розподілу сукуп­ності первинної інформації на однорідні групи або класи.

в) виявлення причинно-наслідкових зв'язків між факторами або їх сукупністю.

5. Організація аналітичної роботи в установі має:

а) три етапи;

б) чотири етапи;

в) п’ять етапів.

Бібліографічний список до семінарського заняття

[2,3,46,47,48,49,52,53,60,65,73,74,78,81,83,85,86,90,91,94,97,99,102,103,108,112,115,118,122,128,130,131]

5. методичні рекомендації до практичних занять

Модуль №1

Змістовий модуль №2

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1-3

Тема 3

Аналіз виробничих показників бюджетних установ

Мета заняття

Закріпити теоретичні знання та придбати практичні навики з аналізу виробничих показників бюджетних установ

План заняття

1. Аналіз кадрового забезпечення бюджетної установи

2. Аналіз організаційно-технічного розвитку бюджетної установи

3. Аналіз використання матеріальних ресурсів

4. Аналіз роботи установ стаціонарної медичної допомоги (лікарень)

5. Аналіз обсягу роботи амбулаторно-поліклінічних установ

6. Аналіз обсягу роботи установ вищої освіти.

7. Аналіз обсягу науково-дослідних робіт

8. Аналіз мережі та кількісного контингенту ПТУ

9. Аналіз обсягу роботи школи

Обладнання:

Законодавчий та інструктивний матеріал. Завдання та методичні рекомендації по їх виконанню. Тестові завдання. Контрольні завдання ЕКОМ

Методичні рекомендації до практичного заняття

Методичні рекомендації до завдання 1:

Важливим показником забезпеченості установ трудовими ресур­сами є рівень кваліфікації окремих категорій працівників. В устано­вах охорони здоров'я він визначається кваліфікаційною категорією лікарського персоналу (вища, перша, друга), в НДІ та ВНЗ — наяв­ністю в наукових співробітників і викладачів певного вченого сту­пеня (доктор наук, кандидат наук), в установах освіти — характе­ром спеціальної освіти вчителів (вища педагогічна освіта, середня педагогічна і т. д.). Крім того, ознакою кваліфікації працівників слу­гує стаж роботи за спеціальністю. Під час аналізу проводиться гру­пування працівників за зазначеними кваліфікаційними ознаками. Для цього використовують дані тарифікаційних списків та обліку особистого їх складу.

Методичні рекомендації до завдання 2:

Коефіцієнт відновлення (введення) основних фондів визнача­ється діленням вартості введених за звітний рік нових основних фондів на загальну вартість на кінець періоду. Він показує частку введених необоротних активів за визначений період у загальній вартості необоротних активів на кінець звітного періоду за раху­нок придбання або безповоротного одержання від інших установ.

Коефіцієнт вибуття основних фондів визначається діленням вартості основних фондів, які вибули, на всю їх вартість на поча­ток періоду.

Методичні рекомендації до завдання 3:

Аналізуючи використання матеріальних ресурсів, особливу увагу необхідно приділяти їх руху. Такий аналіз дає змогу вияви­ти повноту витрачання матеріальних запасів за призначенням і зміну їх залишків.

Методичні рекомендації до завдання 4:

Для оцінювання використання ліжкового фонду лікарні застосовують такі показники:

1. середня кількість днів використання ліжка протягом року;

2. середній термін перебування хворого в стаціонарі;

3. оборотність ліжка.

Cередня кількість днів використання ліжка протягом року визнача­ється діленням кількісті ліжко-днів на середньорічну кількість ліжок.

Середній термін перебування хворого в стаціонарі визнача­ється діленням кількісті ліжко-днів на чисельність пролікованих осіб.

Середня оборотність ліжка визнача­ється діленням чисельності пролікованих осіб на середньорічну кількість ліжок.

Методичні рекомендації до завдання 5:

Аналізуючи обсяг роботи поліклініки з надання медичних по­слуг, оцінюють виконання плану за кількістю лікарняних відві­дувань в цілому по поліклініці та окремих лікарських спеціаль­ностях, а також за рівнем відвідувань.

Методичні рекомендації до завдання 6:

Обсяг роботи вищого навчального закладу оцінюється такими показниками: прийом студентів, випуск спеціалістів, відсів (від­рахування) студентів, чисельність студентів на початок і на кінець навчального року, їх середньорічна чисельність. Кожен із цих по­казників має певне обліково-аналітичне значення. Так, показник «прийом студентів» характеризує завдання на підготовку спеціа­лістів. Кінцеві результати роботи оцінюються за чисельністю ви­пущених спеціалістів (магістрів). За допомогою показника «ви­пуск спеціалістів (магістрів)» робота ВНЗ зістиковується з потре­бами народного господарства в спеціалістах (магістрах).

«Відсів» — це показник скорочення чисельності студентів ВНЗ у період їх навчання. Функція відсіву полягає у забезпеченні зв'язку між прийомом і випуском, оскільки відрахування студен­тів є об'єктивним і стійким явищем. Показники «чисельність сту­дентів на початок і на кінець навчального року», а також «серед­ньорічна чисельність студентів» використовуються в процесі аналізу для характеристики руху контингенту студентів, органі­зації навчальної роботи ВНЗ та її узгодженості з поточними ви­тратами на утримання закладу.

Методичні рекомендації до завдання 7:

Обсяг роботи наукової установи характеризується сис­темою показників, якими є: загальний обсяг наукових робіт, вико­наних у звітному періоді, у тому числі виконаних власними силами та сторонніми організаціями; обсяг закінчених робіт; номенкла­тура робіт і незавершене наукове виробництво. Ці показники відо­бражаються в кошторисі в грошовому виразі за домовленими із замовником цінами і в натуральному вимірі за кількістю тем. У про­цесі аналізу обсягу науково-дослідних робіт (НДР) визначають відхилення та рівень зміни показників.

Методичні рекомендації до завдання 8:

Аналіз контингенту ПТУ починають, як правило, з оцінюван­ня показників виконання плану з прийому учнів і випуску спеціа­лістів. Для аналізу виконання плану з підготовки кваліфікованих працівників за окремими професіями та спеціальностями викорис­товують дані статистичної звітності. Особливої уваги потребують показники відсіву учнів, оскільки вони можуть бути наслідком погіршання як виховної, так і навчальної роботи. Втрата контин­генту призводить до нераціональних витрат навчального закладу.

Методичні рекомендації до завдання 9:

Головним показником оцінки обсягу роботи школи є контин­гент учнів, який слугує базою для розрахунку кількості класів, їх наповненості, навчального навантаження, тобто показників, які забезпечують узгодження обсягу роботи школи з витратами бю­джету на освіту і стан мережі. Важливий напрям аналізу роботи школи — вивчення шкільно­го контингенту. З цією метою учнів групують за класами відповід­но до встановлених етапів набуття середньої освіти: І—IV класи (початкове навчання), V—IX класи (неповна середня освіта) та X—XI класи (повна середня освіта), а також за окремими класа­ми. Крім того, вивчається рух шкільного контингенту — змінення (зменшення або зростання), поповнення та відсів. Ураховується, що до обов'язків школи віднесено охоплення всієї молоді шкіль­ного віку та збереження наявного контингенту школярів.