Основні напрями оцінки стратегії

• Чи приводить стратегія до досягнення цілей організації?

• Чи відповідає вибрана стратегія стану й вимогам оточення?

• Чи відповідає вибрана стратегія потенціалу й можливостям організації?

• Чи виправданий ризик, закладений у стратегії?

Формулювання стратегії корпоративного рівня передбачає:

• Визначення основоположної стратегії (зростання, стабілізація, економія).

• Формування портфельної стратегії.

Портфельна стратегія - це збалансований набір стратегічних бізнес-одиниць (СБО), що логічно доповнюють один одного і дозволяють організації скористуватися синергетичним ефектом й конкурентною перевагою.

Процес стратегічного менеджменту .

Матриця bcg як інструмент формулювання портфельної стратегії

Висока

Низька

Частка ринка

Зірки

Швидке зростання й експансія

Знаки питання

Нові ризиковані підприємства - мало хто стають зірками, інші продаються

Високий

Грошові дійні корови

Дояться з метою фінансування знаків питання і зірок

Собаки

Ніяких інвестицій

Зберігаються, якщо приносять прибуток. Кандидати на продаж

?

Низький

Темпи зростання бізнесу

Процес стратегічного менеджменту .

Формулювання стратегії бізнес-одиниць

П'ять конкурентних сил М. Портера

Загроза

товарозамінників

Можливості покупців відстоювати свої інтереси

Процес стратегічного менеджменту .

Стратегії партнерства

Формулювання стратегії функціонального рівня

Стратегії функціонального рівня - це плани дій функціональних структурних підрозділів організації (відділів маркетингу, виробництва, фінансів, управління людськими ресурсами, досліджень й розробок), які спрямовані на реалізацію стратегії рівня бізнес-одиниць.

Процес стратегічного менеджменту .

Етап 7. Реалізація і контроль стратегії

Фактори, що впливають на реалізацію стратегії в умовах турбулентності

• Глобальне мислення менеджерів.

• Корпоративна культура.

• Інформаційні технології.

Тема 6. Організація як функція управління

6.1. Сутність і зміст поняття "організація"

Основна ціль процесу організації - формування адаптивної структури організації.

• Спеціалізація робочих завдань (або розподіл праці).

• Департаменталізація робочих завдань.

• Формування структури владних повноважень, відповідальності й підзвітності (побудова командного ланцюжка).

• Визначення норм керованості.

• Централізація й децентралізація робочих завдань.

• Формалізація і стандартизація робочих завдань.