- •Українська мова
- •Передмова
- •1. Програма навчальної дисципліни
- •1.1. Опис навчальної дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням»
- •1.2. Тематичний план навчальної дисципліни
- •1.3. Зміст навчальної дисципліни
- •Тема 6. Культура усного фахового спілкування
- •Тема 11. Проблеми перекладу і редагування наукових текстів
- •2. Тендерні аспекти спілкування
- •3. Поняття ділового спілкування
- •Завдання до самостійної роботи
- •2. Види публічного мовлення
- •3. Презентація як різновид публічного мовлення
- •Завдання до самостійної роботи
- •Питання для самоконтролю
- •2. Функції та види бесід. Стратегії поведінки під час ділової бесіди
- •1. Ретельна підготовка.
- •3. Співбесіда з роботодавцем
- •4. Етикет телефонної розмови
- •Завдання до самостійної роботи
- •Питання для самоконролю
- •Література до теми
- •3. Методичні рекомендації до індивідуальних завдань
- •Теми рефератів, презентацій
- •4. Методичні рекомендації до виконання домашньої контрольної роботи
- •Варіанти завданНя до виконання домашньої контрольної роботи Варіант і
- •1. Запишіть прізвища українською мовою. Поясніть їх правопис:
- •3. Поясніть правопис розділових знаків у тексті, після кожного речення запишіть пояснення.
- •4. Відредагуйте текст, запишіть:
- •5. Тестові завдання
- •Варіант іі
- •1. З поданими прізвищами складіть речення так, щоб вони стояли в жіночому й чоловічому роді в родовому та орудному відмінках:
- •2. Прочитайте текст. Як ви розумієте висловлювання автора про українську мову? Дайте письмову відповідь.
- •3. Прочитайте текст. Поясніть вживання великої літери. Запишіть після кожного речення в круглих дужках свої коментарі щодо вживання великої літери.
- •5. Тестові завдання
- •Варіант ііі
- •1. Від поданих імен утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові:
- •2. Напишіть, де потрібно, велику літеру і поясніть її вживання.
- •3. Поясніть правопис розділових знаків у тексті, після кожного речення запишіть пояснення.
- •4. Відредагуйте текст, запишіть:
- •5. Тестові завдання
- •Варіант іv
- •2. Поясніть правопис розділових знаків у тексті, після кожного речення запишіть пояснення.
- •3. Відредагуйте текст, запишіть:
- •4. Перекладіть словосполучення українською мовою. Складіть з ними речення у діловому або науковому стилі:
- •5. Тестові завдання
- •Варіант V
- •1. Провідміняйте власне прізвище, ім’я, по батькові. Провідмінайте прізвище, ім’я, по батькові своїх рідних – батьків, брата, сестри.
- •3. Відредагуйте текст, запишіть:
- •4. Від поданих слів утворіть нові слова за допомогою суфіксів - ськ (ий) або - ств (о), якщо це можливо:
- •5. Тестові завдання
- •Підсумковий контроль питання до іспиту
- •6. Список рекомендованої літератури
- •Косенко Оксана Сергіївна українська мова за професійним спрямуванням
- •811.161.2’276.11(075.8)
4. Етикет телефонної розмови
У наш час телефон — не лише один із найефективніших засобів зв'язку, а й спосіб налагодження офіційних ділових контактів між установами, спосіб підтримання приватних стосунків між людьми. По телефону здійснюються переговори, домовляються про важливі ділові зустрічі, вирішують численні оперативні питання, що виникають у ході управлінської діяльності, надають консультації, звертаються із проханнями, запрошеннями, висловлюють подяки, вибачення (хоча в серйозних ситуаціях це краще робити не по телефону).
Отже, якщо ви людина ділова й цілеспрямована, передбачлива, якщо ви турбуєтеся про власний авторитет, а також престиж своєї установи і звикли враховувати все до найменших дрібниць, то вироблення певних принципів поведінки у телефонному спілкуванні є просто необхідним і незамінним.
Фахівці з проблем усного ділового спілкування пропонують дотримуватися таких правил ведення телефонної розмови.
Якщо телефонуєте ви:
насамперед привітайтеся, назвіть організацію, яку ви представляєте, а також своє прізвище, ім'я та по батькові. Зазвичай перші слова телефонної розмови сприймаються погано, а тому називайте своє прізвище та ім'я останнім — принаймні це буде почуто;
якщо телефонуєте в установу чи незнайомій людині, слід запитати прізвище, ім'я та по батькові свого співрозмовника. У разі потреби повідомте, з ким саме ви хотіли б поговорити;
якщо телефонуєте у важливій справі, запитайте спочатку, чи є у вашого співрозмовника достатньо часу для бесіди;
попередньо напишіть перелік питань, котрі необхідно з'ясувати, і тримайте цей перелік перед очима упродовж усієї бесіди:
завжди закінчує розмову той, хто телефонує. Завершуючи розмову, неодмінно попрощайтеся, нетактовно класти слухавку, не дочекавшись останніх слів вашого співрозмовника;
у разі досягнення важливих домовленостей згодом надішліть підтвердження листом або факсовим повідомленням
Якщо телефонують вам:
спробуйте якомога швидше зняти трубку й назвіть структурний підрозділ та (або) організацію, яку ви представляєте;
у разі потреби занотуйте ім'я, прізвище та контактний телефон співрозмовника;
розмовляйте тактовно, ввічливо: демонструйте розуміння сутності проблем того, хто телефонує;
якщо ви даєте обіцянку, намагайтесь дотримати слова й виконати її якомога швидше. У разі виникнення складних питань запропонуйте співрозмовникові зустріч для детального обговорення суті проблеми;
завжди стисло підсумовуйте бесіду, перелічіть ще раз домовленості, що їх ви досягли.
Незалежно від того, хто телефонує:
намагайтеся завжди бути ввічливим, адже ваша тактовність — це насамперед повага до самого себе. Ввічливість має стати духовною потребою кожної людини;
після встановлення зв'язку намагайтеся викладати інформацію чітко, стисло та по суті. Саме така розмова характеризуватиме вас як досвідчену, ділову людину, що не зловживає чужим часом і увагою, як людину, котра досконало володіє етикетом телефонної бесіди;
ще однією надзвичайно важливою умовою ведення розмови є логічність та послідовність висловлення думок. Неприпустимо, щоб ваша розмова була хаотичною, адже так мета вашого дзвінка може залишитися незрозумілою для співрозмовника;
не забувайте про дотримання пауз — у такий спосіб ви надасте співрозмовникові можливість висловити своє ставлення до проблеми;
у розмові уникайте категоричності, докладайте зусиль, аби тон вашої розмови був якомога доброзичливішим. Якщо ви поважаєте себе і свого співрозмовника, намагайтеся уникати категорично-наказових висловлювань;
ініціатива закінчення розмови належить зазвичай тому, хто телефонував. Іноді викликаний до телефону може ввічливо сказати, що з тієї чи іншої причини поспішає, хоче закінчити розмову. Завершуючи розмову, обов'язково треба попрощатися.
Не варто телефонувати в особистих справах зі службового телефону, а в службових справах недоречно телефонувати додому тій особі, котра має їх виконати (розв'язати). У разі, якщо вам телефонують на роботу в особистих справах, відповідайте, що ви неодмінно зателефонуєте після роботи.
І насамкінець, не зловживайте займенником я, адже ваша розмова — діалог, а не монолог.