Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
УП 12-1з (1) / Українська мова за професійним спрямуванням Заоч. Ч. 2. Косенко (3 курс) 2011.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
610.3 Кб
Скачать

5. Тестові завдання

Знайдіть помилкові формулювання правил і вкажіть правильний варіант.

Варіант 1

  1. Тире ставиться в складному безсполучниковому реченні, коли однотипні частини повідомляють про події чи явища, що не мають тісного зв'язку за змістом або коли всередині є коми.

  2. Не відокремлюються обставини, якщо вони виражені дієприслівниковим зворотом, що починається підсилювальною часткою і(й).

  3. Кома ставиться в підрядному реченні, якщо воно стоїть після головного і складається тільки з одного відносного слова або словосполучення (займенники).

  1. Тире ставиться перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних членів речення.

  1. Кома ставиться між однорідними членами речення, не з'єднаними сполучниками.

  2. Кома ставиться у складнопідряному реченні, якщо після головної частини перед сполучником підрядності або сполучним словом стоїть частка не або повторюваний сполучник сурядності.

Варіант 2

1. Тире ставиться в складному безсполучниковому реченні, якщо друга частина виражає наслідок або висновок з то- го, про що говориться в першій (і який наслідок, і що це означає).

  1. Крапка з комою ставиться в складносурядному реченні, якщо друга частина речення, приєднуючись за допомогою сполучників і(й), та(і), а, виражає швидку, несподівану зміну подій, різке протиставлення.

  2. У середині речення звертання виділяються з обох боків комами.

  3. На місці пропущеного присудка ставиться кома.

  4. Прикладки відокремлюються комами, якщо стоять після означуваного слова.

  5. У складному безсполучниковому реченні ставиться тире, якщо зміст обох частин зіставляється або протиставляється.

Варіант ііі

1. Від поданих імен утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові:

Євген, Едуард, Анастас, Олександр, Юрій, Віталій, Віктор, Мирослав, Ярослав, Дмитро, Олег, Павло, Геннадій, Георгій, Михайло, Леонід, Валерій, Валентин, Іван, Микола, Максим

2. Напишіть, де потрібно, велику літеру і поясніть її вживання.

києво-печерська лавра; лівобережна україна; славутич; золоті ворота; близький схід; село нові санжари; ботанічний сад; андріївський узвіз; софійський собор; музей хліба; проспект науки; гідропарк; великі луки

3. Поясніть правопис розділових знаків у тексті, після кожного речення запишіть пояснення.

Прийнята Конституція визначила правовий статус Національного банку України (НБУ) як центрального банку (ЦБ) держави, наділивши його функціями регулювання грошового обігу та грошово-кредитної політики. За свідченням світової практики, якісне виконання цих функцій залежить від ефективності застосування певного набору заходів і операцій для проведення фінансової політики залежно від змін з економіці. Так, регулювання економіки грошово-кредитними методами центральні банки світу здійснюють не самі, а через кредитні інститути (комерційні банки та інші фінансові посередники) шляхом регулювання обсягів грошових ресурсів. За допомогою головного інструменту — базової процентної ставки проводиться політика кредитної експансії з метою збільшення ресурсів банків для вкладення їх в економіку, або політика кредитної рестрикції, коли зменшення ресурсів комерційних банків обмежує мож ливість вкладення їх в економіку шляхом кредитування чи інвестування. Особлива відповідальність у застосуванні цих методів вимагається від центрального банку в умовах стагфляції — збігу інфляції з кризою, падінням виробництва та зростанням безробіття.

Однак найбільша ефективність діяльності центральних банків досягається в тісному співробітництві як з органами державного управління, так і кредитними інститутами. При цьому важливо визначити, кому підпорядкований та кому підзвітний ЦБ у виборі напрямів і методів грошово-кредитного регулювання. НБУ принципово не відрізняється за своїми функціями і статусом від центральних банків інших країн. Він підзвітний Верховній Раді України, а тому незалежний від уряду, хоча активно співробітничає з ним. У побудові взаємин ЦБ з кредитними інститутами особливого значення набуває вивчення досвіду інших країн.

Кредитна система Великобританії є однією з найбільш розвинутих у світі, має високу спеціалізацію і налічує 10 основних типів кредитних установ — так званих дисконтних домів. Саме вони мають право рефінансування в Банку Англії і є проміжними між ним та іншими кредитними установами. Дисконтні доми зобов'язані приймати на себе від ЦБ казначейські векселі. Банк Англії є одним з менш незалежних банків. Перебуваючи під контролем казначейства, він наділений тільки консультаційною функцією щодо грошово-кредитної політики.

Навпаки, Німецький федеральний банк має можливість прямого впливу на кожен кредитний інститут. Він має досить широку мережу філій, через які, а також через великі банки, будує свої контакти з кредитною системою, яка налічує понад 4 тис. установ. Бундесбанк встановлює для фінансово-кредитних інститутів норми обов'язкових резервів та інші економічні нормативи, забезпечує банки готівкою, виконує роль клірингового центру. За конституцією Німеччини, його діяльність регулюється публічним правом.

Як центральний банк Голландії, так і Австрійський національний банк велику увагу приділяють спілкуванню з кредитними інститутами. Центральний банк Голландії проводить регулярні консультації з представниками кредитно-фінансових установ щодо основних напрямів своєї політики, опрацювання стабілізаційних та антиінфляційних заходів. Такі консультації передбачені зако­ном «Про контроль за діяльністю національних кредитних інститутів».

За законодавством Австрії, національний банк виконує функції банківського нагляду і здійснює тільки поточний контроль. Політику, стратегію й тактику діяльності всієї грошово-кредитної системи фактично розробляють керівники банківських груп на засіданнях у так званому Ломбардному клубі.

Взаємовідносини НБУ з комерційними банками не регламентуються діючим законом «Про банки та банківську діяльність», що робить його подібним до Німецького федерального банку. Зараз його взаємини з комерційними банками є поєднанням жорсткого нагляду за їхньою діяльністю та консультацій з керівниками і фахівцями комерційних банків. Для того щоб взаємовідносини НБУ з кредитними інститутами мали об'єктивний характер, бажано законодавчо передбачити завдання та основні форми таких взаємин з урахуванням того розумного, що є у світовій банківській практиці (газ.).