38. Яким чином здійснюється процедура випуску акцій акціонерним товариством?

Рішення про випуск акцій приймається засновниками акціонерного товариства або загальними зборами акціонерів акціонерного товариства та оформляється протоколом.Протокол рішення про випуск акцій повинен містити:-фірмове найменування емітента та його місцезнаходження;- розмір статутного фонду або вартість основних і оборотних фондів емітента;- цілі та предмет його діяльності;- дані про розміщення раніше випущених в обіг цінних паперів;- мету випуску акцій;- зазначення категорій акцій;- кількість іменних акцій та акцій на пред'явника;- кількість привілейованих акцій;- загальну суму емісії і кількість акцій;- номінальну вартість акцій;- порядок виплати дивідендів;- строк і порядок передплати акцій та їх оплати;- строк повернення коштів при відмові від випуску акцій;- права власників привілейованих акцій.

Випуск акцій акціонерним товариством здійснюється у розмірі його статутного фонду або на всю вартість майна державного підприємства (у разі перетворення його в акціонерне товариство). Додатковий випуск акцій можливий у тому разі, коли попередні випуски акцій були зареєстровані і всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю не нижче номінальної.Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд акціонерного товариства,який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення акціонерного товариства.Акціонерне товариство має право випускати цінні папери відповідно до вимог, встановлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. У разі додаткового випуску акцій без реєстрації попереднього випуску акцій усі договори купівлі-продажу акцій додаткового випуску вважаються недійсними. Не пізніше ніж через шість місяців після реєстрації випуску акцій акціонерне товариство зобов'язано видати акціонерам акції (сертифікати акцій).

40. Яким чином визначається вплив ціни і структури капіталу на вартість підприємства?

Відношення плати за використання фінансових ресурсів до загального обсягу цих ресурсів називається ціною капіталу. Ціна капіталу може суттєво вплинути на показник ефективності будь-якої активної операції, що здійснює підприємство. Знаючи вартість капіталу, що залучається з різних джерел, можна визначити середньозважену вартість капіталу фірми. Вартість капіталу – одна з найважливіших змінних в оцінці бізнесу, яка визначається ринком і майже повністю знаходиться поза контролем власників підприємств. Необхідність розрахунку ціни капіталу обґрунтовується наступними причинами: 1) для визначення рівня фінансових витрат фірми з метою підтримки свого економічного потенціалу; 2) для обгрунтування рішень за інвестиційними проектами, що приймаються. Відомо, що інвестиційний проект може бути відхилений, якщо внутрішня норма рентабельності по ньому (IRR) нижче, ніж ціна капіталу організації. 3) по-третє, ціна капіталу розраховується для управління структурою капіталу. В цьому випадку найкраще співвідношення між різними джерелами коштів визначається, виходячи з критерію мінімуму ціни капіталу; 4) по-четверте, ціна капіталу використовується при оцінці ціни фірми. Якщо в основу такої оцінки покласти критерій максимуму доходу організації, що розподіляється, на одиницю ціни капіталу, то ціна фірми буде тим вища, чим нижча ціна капіталу. Структура капіталу характеризується співвідношенням власних і позикових коштів, які використовуються підприємством в процесі господарської діяльності. Найбільш стабільним є підприємство, яке використовує лише власний капітал, оскільки коефіцієнт автономії в такому випадку дорівнює одиниці. Але темпи розвитку подібних підприємств обмежені, оскільки власний капітал не може забезпечити необхідного додаткового обсягу активів в періоди сприятливої кон’юнктури ринку.