44. Яким чином здійснюється аналіз грошових коштів підприємства?

Аналіз коштів і управління потоками одна із найважливіших напрямів діяльності головного бухгалтера. Воно включає у собі розрахунок часу звернення коштів (фінансовий цикл), аналіз грошового потоку, його прогнозування, визначення оптимальний рівень коштів, складання бюджетів коштів тощо.Основними завданнями аналізу коштів є:- оперативний, повсякденний контролю над збереженням готівкових коштів та обігу цінних паперів до каси підприємства;- контролю над використанням коштів виключно за цільовим призначенням;- контролю над правильними і своєчасними розрахунками з бюджетом, банками, персоналом;- контролю над дотриманням форм розрахунків, встановлених в договорах з покупцями і постачальниками;- своєчасна вивірка розрахунків із дебіторами і кредиторами щоб уникнути простроченої заборгованості;- діагностика стану абсолютної ліквідності підприємства;- прогнозування здібності підприємства погасити виниклі зобов'язання в встановлених термінів;- сприяння грамотному управлінню грошовими потоками підприємства.Основним джерелом інформації щодо аналізу взаємозв'язку прибутку, руху обігового капіталу і надходження коштів є баланс (ф. № 1), додаток до балансу (ф. № 5), звіт про фінансові результати та його використанні (ф. № 2).

41. Розкрийте сутність теорії Модільяні та Міллера (мм).

У розвитку теорії дивідендної політики значну роль відіграє концепція Мертона Міллера та Франко Модільяні (ММ). Вона випливає з їх гіпотези про те, що вартість капіталу не залежить від його структури. З цього вони роблять висновок, що рішення корпорації про нові інвестиції не зумовлене тією політикою, яку проводить корпорація щодо дивідендів. Вартість корпорації визначається грошовими потоками, одержаними в результаті інвестицій. Якщо частину прибутку корпорація не розподілила у вигляді дивідендів, а інвестувала в нові проекти, то в майбутньому прибуток корпорації збільшиться. Зміцнення економічного становища фірми приведе до того, що її акції на фінансовому ринку будуть котируватися за високою ціною. Отже, цей майбутній прибуток збільшує вартість звичайних акцій і, відповідно, капітал акціонерів.Можливий інший варіант прийняття рішень, пов’язаних з фінансуванням інвестицій. У разі недостатності нерозподіленого прибутку та інших внутрішніх джерел для фінансування нового проекту адміністрація фірми вирішує збільшити власний капітал, тобто емітувати нові акції. Нові капіталовкладення принесуть додатковий прибуток, вартість фірми зросте. Однак випуск додаткових акцій призведе до того, що дохід і дивіденд на одну акцію знизяться. Це може спонукати деяких акціонерів компанії продати свої акції. У цьому випадку вони продали б свій майбутній приріст капіталу за негайно одержуваний дивіденд.Мертон Міллер і Франко Модільяні доходять висновку що загальна сума доходу, який одержить кожний акціонер фірми, буде та ж сама відносно виплати дивідендів. Дивіденди на акцію, що зросли внаслідок зростання прибутку за новими інвестиціями, збільшують дохід акціонера, але скорочують майбутній приріст капіталу на ту саму суму. Акціонери не беруть до уваги характер розподілу прибутку, оскільки коли прибуток, який розподіляється, скорочується і вони менше одержують у вигляді дивідендів, завдяки збільшенню частини нерозподіленого прибутку зросте їх капіталізований дохід. Це виражатиметься в підвищенні курсу акцій.