57. Визначте методи оцінки фінансових ризиків

Методи оцінки фінансових ризиків1.Якісний аналіз2.Кількісний аналіз -Економіко-статистичні -Розрахунково аналітичні методи -Експертні методи -Аналогові методи. Якісний аналіз передбачає ідентифікацію ризиків, виявлення джерел і причин їх виникнення, встановлення потенційних зон ризику, виявлення можливих вигод та негативних наслідків від реалізації ризикового рішення. Більш детально охарактеризуємо окремі аспекти якісного аналізу ризиків.Ідентифікація фінансових ризиків полягає у виявленні всіх видів можливих ризиків, пов’язаних з кожною конкретною операцією. При цьому важливо у складі портфеля фінансових ризиків виділити ризики, які залежать від самого підприємства, і зовнішні ризики, які визначаються макроекономічною діяльністю.Виявлення факторів ризику доцільно здійснювати за зовнішніми і внутрішніми фінансовими ризиками. Зовнішні фінансові ризики можуть бути зумовлені загальноекономічними та ринковими факторами.До загальноекономічних факторів слід віднести: загальний спад обсягів виробництва в країні, збільшення рівня інфляції, уповільнення платіжного обороту, недосконалість і нестабільність податкового законодавства, зменшення рівня реальних доходів і купівельної спроможності населення та ін.Серед ринкових факторів ризику можна виділити: зменшення місткості внутрішнього ринку, падіння ринкового попиту, збільшення пропозиції товарів-субститутів, нестабільність фінансового і валютного ринків, недостатню ліквідність фондового ринку тощо.

62. Яким чином здійснюється здійснення аналізу динаміки і структури активів і пасивів балансу

Актив балансу містить інформацію про розміщення капіталу, наявного у розпорядженні підприємства, тобто про вкладанні їх у конкретного майна й матеріальні цінності, про залишках вільної готівки.Пасив балансу це сума зобов’язань підприємства.Наприклад статутний фонд є зобов’язанням перед власником щодо виділених підприємству основних і оборотних засобів.в структурі пасиву балансу, дозволяють визначити, які зміни відбулися у структурі та позикового капіталу, скільки залучено у оборот підприємства довгострокових та проведення короткострокових коштів, тобто пасив показує, звідки вони взялися кошти, створені задля формування майна підприємства. Фінансове становище підприємства великою мірою залежить від цього, які кошти воно має розпорядженні і куди вони вкладено. Необхідність у власній капіталі (розділ 1 пасиву) обумовлена вимогами самофінансування підприємств.У процесі здійснення аналізу власного капіталу визначають питому вагу його окремих складових, і навіть оцінюють динаміку її складу і структури протягом останніх періоди.Необхідність на окремий розгляд статей власного капіталу пов'язана з тим, що кожна з них характеристикою правових і соціальних інших здібності підприємства розпоряджатися власними активами.

59 Яким чином здійснюється страхування ризиків

СТРАХУВАННЯ РИЗИКІВ — вид забезпечення та захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб при настанні певних подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, що формуються зі страхових внесків, які сплачуються ними (страхових премій). Це один з методів управління ризиками. Його суть полягає у зменшенні участі самої фірми у відшкодуванні збитку за рахунок передавання нею (фірмою-страхувальником) страховій компанії (страховику) відповідальності. Застосування методу на рівні фірми виправдане в таких випадках: імовірність реалізації ризику, тобто появи збитку, невисока, але розмір можливого збитку досить великий. Імовірність реалізації ризиків, тобто появи збитку, висока, але розмір можливого збитку невеликий. Страхування виправдане, якщо ризики однорідні чи неоднорідні та їх багато. Звичайно, через малий розмір можливого збитку фірма може не страхувати ризики. Однак велика їх кількість може призвести до значного збитку. У разі, коли ризики однорідні й масові, фірма може управляти ними на основі самострахування, коли використовуються власні страхові фонди, призначені для покриття збитків, на зразок фондів страхових і перестрахувальних компаній. Страхування має певні обмеження. В першу чергу це ціна. Інколи премія страховику за прийняття на себе ризику перевищує ту ціну, яку фірма-страхувальник вважає розумною за трансфер цього ризику. Іншим обмеженням для використання страхування є неможливість застрахувати деякі види ризиків у принципі.