bukhgaltersky_oblik / Сєрікова Т.М., Понікаров В.Д. Бухгалтерський облік

Тема 8. Облік основних господарських процесів

Типові кореспонденції рахунків з використання прибутку показано у табл. 8.17.

Таблиця 8.17

Типові кореспонденції рахунків з використання прибутку

		Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
			Дебет	Кредит
		Якщо отримано прибуток
	1.	Поповнення резервного капіталу	443	43
	2.	Нарахування дивідендів засновникам	443	671
	3.	Покриття збитків попередніх звітних	443	442
	періодів
		Якщо понесені збитки
	4.	Покриття збитків за рахунок резервного	43	442
	капіталу

Облік і перевірка фінансових результатів повинні виявити внутрішні резерви поліпшення фінансового стану підприємства, сприяти попередженню банкрутства та визначенню перспектив розвитку виробництва в умовах ринкових відносин.

Теми для рефератів

1.Засоби виробництва та їх класифікація.

2.Методи оцінки запасів та особливості їх застосування.

3.Шляхи надходження виробничих запасів на підприємство та особливості відображення їх в обліку.

4.Особливості визначення обсягу постачання.

5.Особливості складського обліку запасів.

6.Документування операцій з придбання нематеріальних активів.

7.Класифікація витрат на виробництво в бухгалтерському обліку.

8.Способи розподілу і списання накладних витрат.

9.Калькулювання: поняття та призначення, види калькуляцій.

221

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

Контрольні запитання

1.Яку структуру має господарська діяльність підприємства?

2.Яким чином відображається в обліку процес постачання матеріальних цінностей?

3.З яких елементів складаються операційні витрати?

4.Як визначається собівартість реалізованої продукції?

5.Що таке змінні та постійні витрати?

6.Як розподіляються загальновиробничі витрати?

7.Яким чином відображається в обліку процес виробництва?

8.Яким чином відображається в обліку процес реалізації продукції?

9.Наведіть основні схеми формування фінансових результатів з використанням різних класів бухгалтерських рахунків.

222

Тема 9.

Основи бухгалтерської звітності

9.1. Звітність як спосіб узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік на підприємствах ведеться повсякденно, але підведення підсумків діяльності за певний період, дані поточного обліку потрібно систематизувати й узагальнити. Це досягається за допомогою звітності. Звітність – це система зведених показників, які характеризують діяльність підприємства за певний період. Складання звітності є заключним етапом всього облікового процесу.

Згідно з П(с)БО 1, бухгалтерська звітність – це звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів. Користувачі звітності – це фізичні і юридичні особи, що потребують інформацію про діяльність підприємства для прийняття рішень. Під фінансовою звітністю розуміється бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності і рух коштів підприємства за звітний період.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і рух коштів підприємства. Фінансова звітність повинна забезпечити інформаційні потреби користувачів щодо таких питань:

придбання, продаж та володіння цінними паперами;

участь у капіталі підприємства;

оцінка якості управління;

оцінка здатності підприємства вчасно виконувати свої зобов’язання;

223

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

забезпеченість зобов’язань підприємства; визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

регулювання діяльності підприємства та інших рішень.

Причому фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, що не можуть вимагати звітів, складених з обліком їх конкретних інформаційних потреб.

Основними користувачами фінансової звітності є:

працівники – для оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання перед ними, зокрема, з виплати заробітної плати;

керівництво підприємства – для оперативного контролю та регулювання діяльності підприємства;

власники – для оцінки якості керівництва підприємства з управління фінансовими ресурсами об’єкта;

акціонери та інвестори, яким необхідна інформація для визначення суми дивідендів, придбання та продажу цінних паперів підприємства;

замовники – для оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання з прийнятих до виконання замовлень, постачання продукції та надання послуг;

постачальники, банки та інші кредитори – для оцінки здатності підприємства виконувати свої зобов’язання з повернення кредиторської заборгованості та наданих кредитів;

органи державного управління та контролю для перевірки дотримання чинного законодавства з фінансових питань і повноти сплати податків, розробки макроекономічних показників та формування державного бюджету.

Фінансова звітність повинна забезпечити контроль за виконанням кількісних та якісних планових показників роботи підприємства, і в той же час вона є інформаційною базою даних для розробки прогнозних показників на майбутні періоди щодо збільшення виробництва, підвищення конкурентоздатності продукції та забезпечення фінансової стійкості роботи підприємства.

224

Тема 9. Основи бухгалтерської звітності

9.2. Склад фінансової звітності

Фінансова звітність складається з балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів. Форми фінансової звітності, а також склад і зміст їх статей визначаються відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Баланс (форма № 1) надає користувачам інформацію про наявність ресурсів, які контролюються підприємством на дату складання балансу, а також про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Звіт про фінансові результати (форма № 2) надає інформацію про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Звіт про власний капітал (форма № 4) відбиває зміни у власному капіталі підприємства протягом звітного періоду. Звіт про рух коштів (форма № 3) відображає надходження і витрату коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді.

Звітнимперіодомдляскладанняфінансовоїзвітностієкалендарний рік. Однак баланс (форма № 1) і звіт про фінансові результати (форма № 2) складаються щоквартально. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня місяця звітного періоду. Статті наводяться у фінансовій звітності тільки у тому випадку, що відповідає таким критеріям:

існує ймовірність збільшення або зменшення майбутніх економічних вигод, пов’язаних з цією статтею;

оцінка статті може бути достовірно визначена. Визначення справедливої вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань розкрито у додатку до П(с)БО 19.

Інформація, наведена у фінансових звітах, повинна бути дохідливою та розрахованою на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання і зацікавлені у сприйнятті цієї інформації. Фінансова звітність повинна містити тільки доречну інформацію, що впливає на прийняття рішень користувачами, дає можливість вчасно оцінити минулі, дійсні і майбутні події, підтвердити і скоригувати їх оцінки цих подій, які були зроблені в минулому.

225

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок і перекручувань, здатних вплинути на рішення користувачів звітності. Звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати фінансові звіти:

підприємства за різні періоди;

різних підприємств.

Для того щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про:

підприємство;

дату звітності та звітний періодів;

валюту звітності та одиниці її виміру;

відповідну інформацію щодо звітного і попереднього періоду;

облікову політику підприємства та її зміни;

консолідацію фінансової звітності;

припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

обмеження щодо володіння активами;

участь у спільних підприємствах;

виявлені помилки минулих років і пов’язані з ними коригування;

переоцінку статей фінансових звітів;

іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Інформація про підприємство, що підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає:

назву, організаційно-правову форму та місце знаходження підприємства (країна, де зареєстроване підприємство, адреса його офісу);

короткий опис основної діяльності підприємства;

назву органу управління, у веденні якого знаходиться підприємство, або назву його материнської (холдингової) компанії;

середню чисельність персоналу протягом звітного періоду.

226

Тема 9. Основи бухгалтерської звітності

Кожен фінансовий звіт має містити дату, станом на яку наведено його показники, чи період, який він охоплює. Перший звітний період вперше створеного підприємства може бути менше ніж 12 місяців, але не може бути більше 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації.

Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого Положеннями (стандартами), то причини і наслідки цього має бути розкрито у примітках до фінансової звітності.

Уфінансовій звітності повинна бути зазначена валюта, в якій відображено елементи звітності, і одиниця її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, у якій ведеться облік, то підприємство повинне розкрити причини цього і методи, що були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу.

Упримітках до фінансових звітів слід розкрити:

1)облікову політику підприємства (принципи оцінки та методи обліку з окремих статей звітності);

2)інформацію, яка не наведена у фінансових звітах, але є обо- в’язковою згідно з відповідними Положеннями (стандартами);

3)інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості і доречності.

Фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належить підприємство, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством – іншим органам і користувачам, зокрема, органам державної статистики. Квартальна фінансова звітність (крім консолідованої) подається підприємствами не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна – не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.

Датою подання фінансової звітності для підприємства вважається день фактичної її передачі за належністю, а у разі надсилання її поштою – дата одержання адресатом звітності, яка є на штемпелі підприємства зв’язку, що обслуговує адресата.

227

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

Фінансова звітність підприємств не є комерційною таємницею, крім випадків, передбачених законодавством. Тому відкриті акціонерні товариства, підприємства-емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов’язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднити річну фінансову звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.

9.3. Способи виправлення помилок у бухгалтерському обліку

Велике практичне значення має питання про помилки в бухгалтерському обліку, їх пошук і виправлення. Помилки можна підрозділити за: причинами виникнення, значенням і місцем виникнення.

З причин виникнення виділяють три обставини: стомлення, недбалість працівника, несправність обчислювальної техніки.

За значенням виділяють два типи помилок: локальні і транзитні. Локальні викликають перекручування тільки у тому документі, де їх допущено, і не призводять до помилок в інших регістрах (неправильно зазначена дата). Транзитні автоматично викликають помилки у декількох місцях і перекручують звітність (неправильна проводка, що перекручує собівартість, автоматично призводить до перекручування прибутку та сум нарахованих податків). До таких транзитних помилок відносяться помилки в записі чисел у будьякому документі чи регістрі.

За місцем виникнення виділяють помилки у записах (у тексті), у числах і в рознесенні бухгалтерської інформації на відповідні рахунки.

Помилки в записах можуть призвести до складання невірної проводки.

Помилки в числах – найпоширеніший тип помилок (пропущена цифра, переставлені цифри і т. ін.), вони носять, як правило, транзитний характер.

228

Тема 9. Основи бухгалтерської звітності

Помилки в рознесені чисел також виникають досить часто (бухгалтер може записати суму в дебет, але забути відобразити її за кредитом, вказати в аналітичному обліку, але не внести в синтетичний рахунок).

Для виявлення правильності рознесення при ручному веденні бухгалтерського обліку прибігають до пунктирування чисел (проставляють біля зафіксованої суми знак крижа «Х» або пташку «V», якщо перша перевірка не дала результатів, то її повторюють, ставлячи знак «ХХ» чи «VV»).

Виправлення помилок у бухгалтерському обліку може здійснюватися коректурним або системним (складанням проводок) способом.

Коректурний спосіб полягає в тому, що помилковий запис закреслюється однією рисою так, щоб можна було прочитати закреслене, а над нею пишеться правильний текст чи сума. Причому виправлення повинне бути обговорене і підтверджене підписом тієї особи, яка це зробила. Цей спосіб застосовується в тих випадках, коли помилка носить локальний характер і виявлена до того, як закінчені записи і підраховані підсумки оборотів.

Системний спосіб виправлення помилок включає складання додаткових проводок та метод «червоного сторно».

Додаткова проводка складається, як правило, тоді, коли помилка стосується тільки суми операції.

Наприклад, відпущено матеріалів у виробництво на 1000 грн.

Д-т 23 «Основне виробництво»

К-т 20 «Виробничі запаси».

А бухгалтерську проводку складено тільки на 100 грн і виявлено цю помилку вже після рознесення операції за рахунками. Тому після виявлення помилки на різницю (1000 – 100 = 900 грн) складають додаткову проводку на 900 грн.

Д-т 23 «Основне виробництво»

К-т 20 «Виробничі запаси».

229

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

Виправлення неправильної кореспонденції рахунків досягається методом «червоного сторно».

Наприклад, від постачальників надійшли матеріальні цінності, що були відображені в обліку як основні, і складена проводка на суму 4000 грн.

Д-т 10 «Основні засоби»

К-т 63 «Розрахунки з постачальниками».

Однак пізніше з’ясувалося, що ці засоби відносяться до виробничих запасів. Для цього складають повторно помилкову проводку (у тій же кореспонденції і на ту ж суму, записану червоним чорнилом, чи записану в рамці, що надалі, після рознесення її по облікових регістрах, призведе до відрахування її із сум підсумків оборотів (тобто цілком усуне помилку, тому що суми, записані червоним чорнилом у бухгалтерському обліку, розглядаються як негативні числа, і вони взаємно нейтралізуються). А потім складають правильну проводку на суму 4000 грн.

Д 10	К 63	4000

Д-т 20 «Виробничі запаси»

К-т 63 «Розрахунки з постачальниками».

На рахунках це буде виглядати таким чином:

	10			20			63
	Д-т		К-т	Д-т	К-т	Д-т			К-т
1) 4000								1) 4000
2)	4000							2)	4000
				3) 4000				3) 4000
Оборот 0				Оборот 4000				Оборот 4000
Оборот 0				Сальдо 4000				Сальдо 4000

Виправлення помилок у звітності підприємства проводиться згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».

230