bukhgaltersky_oblik / Сєрікова Т.М., Понікаров В.Д. Бухгалтерський облік

Тема 7. Форми бухгалтерського обліку

При визначенні переліку завдань, що підлягають рішенню на АРМ бухгалтера, необхідно враховувати галузеві і виробничі фактори, а також фактори, пов’язані з методичними варіантами організації бухгалтерського обліку, контролю, аналізу і суміжних економічних питань.

При формуванні первинного документа на АРМ бухгалтера необхідно дотримуватися таких умов:

відображення первинної інформації на машинному носії;

надання машинному носію юридичної чинності первинного документа;

забезпечення можливості наступного використання первинної інформації;

забезпечення достовірності первинної інформації;

забезпечення надійності бухгалтерського процесу, реалізованого засобами обчислювальної техніки.

При роботі АРМ бухгалтера мають бути створені такі організаційні умови, що дозволять:

однозначно визначити осіб, відповідальних за санкціонування, здійснення і реєстрацію відображених у документах господарських операцій;

запобігти можливості оформлення документів особами, які не наділені відповідними правами;

вчасно, до відображення відповідної інформації в документах в обліку, виявляти незаконно зроблені і неправильно документовані господарські операції;

контролювати правильність інформації документа в процесі його створення і виправляти помилки;

при необхідності відновлювати інформацію, відображену в документах.

Вихідною інформацією АРМ бухгалтера є облікові і звітні показники, необхідні для контролю та аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства, а також інформація, яка використовуєть-

141

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

ся для підтвердження достовірності облікової інформації та контролю функціонування самого АРМ бухгалтера.

У випадку складання і збереження первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов’язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських процесів, а також правоохоронних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Підприємство також повинне прийняти всі необхідні засоби для попередження несанкціонованого і непомітного виправлення записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку і забезпечити їх належне збереження протягом встановленого строку.

Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності й технології обробки облікових даних.

Теми для рефератів

1.Журнально-ордерна форма обліку: історія і сучасність.

2.Переваги та недоліки комп’ютерної форми обліку.

3.Облікові регістри: поняття, класифікація, застосування.

4.Комп’ютерна форма обліку: вікно у майбутнє.

Контрольні запитання

1.Що таке облікові регістри?

2.За якими ознаками класифікують облікові регістри?

3.Які реквізити повинні мати регістри бухгалтерського обліку?

142

Тема 7. Форми бухгалтерського обліку

4.Хто визначає порядок ведення облікових регістрів?

5.Що розуміється під формами ведення бухгалтерського обліку?

6.Які основні риси простої форми ведення бухгалтерського обліку?

7.Назвіть основні регістри меморіально-ордерної форми обліку.

8.Які основні регістри включає журнально-ордерна форма?

9.За яким принципом побудовані журнали-ордери?

10.Яких умов необхідно дотримуватися при формуванні документів на АРМ бухгалтера?

143

Тема 8. Облік основних господарських процесів

8.1. Облік процесу постачання

Для здійснення господарської операції витрачуються праця й енергія, залучаються матеріальні, грошові ресурси, технічні засоби. Об’єктом бухгалтерського обліку виступає звичайно завершена операція. У ньому відбивається, як правило, сам факт здійснення операції та її результат.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» господарські операції – це дія чи подія, що викликає зміну у структурі активів і зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Усі господарські операції належать до конкретних господарських процесів, а саме: до процесів постачання, виробництва і реалізації.

Процес постачання є комплексом операцій з забезпечення підприємства необхідними ресурсами для безупинної діяльності.

Процес виробництва – це комплекс операцій з видобутку, переробки і перетворення сировини на готову продукцію.

Заключною стадією кругообігу засобів є реалізація виробничої продукції і одержання за неї грошової винагороди.

Отже, процес реалізації є комплексом операцій зі збуту готової продукції, доведення її до споживача і визначення фінансового результату (прибуток чи збиток).

У процесі постачання на виробничі підприємства надходять такі виробничі запаси, як сировина, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби, паливо, куповані напівфабрикати, тара, запасні частини, малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року, та інші, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства, вони

144

Тема 8. Облік основних господарських процесів

займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції в структурі витрат підприємств.

Визнання запасів, їх оцінка наведені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Запаси – це активи, які:

утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукта виробництва;

утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визначаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначено.

Завданнями бухгалтерського обліку запасів є визначення фактичної собівартості їх придбання, контроль за їх збереженням, економним використанням, своєчасне та правильне документальне оформлення, облік придбання і списання на витрати виробництва.

Придбані виробничі запаси у процесі постачання мають бути оцінені за їх первісною (фактичною) собівартістю придбання, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику, транспортно-заготівельні витрати, пов’язані з витратами на заготівлю запасів, оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків, транспортування запасів та інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів.

Підприємства одержують виробничі запаси від постачальників на основі договорів, попередньої заготівлі сільськогосподарської сировини у виробників приватних господарств, частина їх (тара, запасні частини тощо) може виготовлятися у власних допоміжних

145

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

виробництвах, надходити від ліквідації об’єктів основних засобів, безоплатного надходження та ін.

На багатьох підприємствах використовують типові форми первинної документації: прибутковий ордер, лімітно-забірна карта, акт-вимога на заміну чи додатковий відпуск матеріалів, накладнавимога на відпуск чи внутрішнє переміщення матеріалів, картка складського обліку матеріалів.

Під час опрацювання первинних документів взаємозв’язок складського сортового обліку і даних синтетичного бухгалтерського обліку контролюється за допомогою відомості обліку залишків матеріалів, яку бухгалтерія відкриває для кожного складу. До цієї відомості матеріально відповідальна особа або працівник бухгалтерії переносить зі складських карток сортового обліку дані про залишки матеріалів кожного місяця. Підсумкові дані підраховують за окремими групами матеріалів, субрахунками та синтетичним обліком у цілому.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

Для обліку запасів підприємства використовують активні рахунки класу 2, передбачені для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству предметів праці, призначених для обробки, переробки, використання у виробництві та для господарських потреб, а також засобів праці, які підприємство відносить до малоцінних і швидкозношуваних предметів.

Відповідно до Плану рахунків для обліку виробничих запасів, визначення історичної (фактичної) собівартості їх придбання використовують активний, інвентарний рахунок 20 «Виробничі запаси», де за дебетом відображають надходження виробничих запасів на підприємство, їх дооцінку, а за кредитом – списання, відпуск, уцінку запасів тощо.

Вартість окремих видів виробничих запасів обліковується на відповідних субрахунках рахунка 20:

201 «Сировина й матеріали»;

202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби;

146

Тема 8. Облік основних господарських процесів

203«Паливо»;

204«Тара й тарні матеріали»;

205«Будівельні матеріали»;

206«Матеріали, передані в переробку»;

207«Запасні частини»;

208«Матеріали сільськогосподарського призначення»;

209«Інші матеріали».

Рахунок 21 – «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» – призначенийдляоблікутаузагальненняінформаціїпронаявністьірухтварин, що знаходяться на вирощуванні та відгодівлі, птиці, звірів, кролів, бджолиних сімей, а також худоби, вибракованої з основного стада та реалізованої без відгодівлі, тварин, прийнятих від населення для реалізації.

Рахунок 22 – «Малоцінні та швидкозношувані предмети» – призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність

ірух малоцінних і швидкозношуваних предметів, які належать підприємству і знаходяться в запасі. На дебеті рахунка 22 відображають надходження на підприємство малоцінних та швидкозношуваних предметів, які обліковують за вартістю їх придбання чи виготовлення, на кредиті – передачу їх в експлуатацію, списання на матеріальні витрати, загальновиробничі, адміністративні витрати, використання у процесі виробництва цінностей та списання нестач

івтрат від псування таких предметів.

На рахунку 23 – «Виробництво» – обліковують і узагальнюють інформацію про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг). Він використовується, зокрема, для обліку витрат:

промислових і сільськогосподарських підприємств на виробництво продукції;

підрядних, геологічних і проектно-дослідних підприємств із виконання будівельно-монтажних, геологорозвідувальних і проектно-дослідних робіт;

підприємств транспорту і зв’язку з надання ними послуг;

147

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

науково-дослідних підприємств на виконання науково-до- слідних і конструкторських робіт;

підприємств громадського харчування з випуску власної продукції;

шляхових господарств з утримання й ремонту автомобільних шляхів.

На дебеті рахунка 23 «Виробництво» відображають операційні витрати, загальновиробничі витрати і втрати від браку продукції, на кредиті – суми фактичної собівартості завершеної у виробництві продукції, виконаних робіт і послуг.

Рахунок 24 – «Брак у виробництві» – призначений для обліку й узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві. Браком вважається продукція, напівфабрикати, деталі, вузли й роботи, що не відповідають за якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за прямим призначенням або можуть бути використані лише за додаткових витрат на виправлення.

Рахунок 25 – «Напівфабрикати» – призначений для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух напівфабрикатів власного виробництва. До напівфабрикатів належить продукція, що не пройшла всіх встановлених технологічним процесом стадій виробництва і потребує доробки чи укомплектування. Їх облік на окремому рахунку ведуть підприємства, на яких напівфабрикати, крім використання у виробництві, реалізуються на сторону як готова продукція.

Рахунок 26 – «Готова продукція» – призначений для узагальнення інформації про наявність і рух готової продукції підприємства. До готової продукції належить продукція, обробку якої закінчено і яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками та відповідає технічним умовам і стандартам.

Рахунок 27 – «Продукція сільськогосподарського виробництва» – призначений для обліку й узагальнення інформації про наявність і сільськогосподарської продукції.

148

Тема 8. Облік основних господарських процесів

Рахунок 28 – «Товари» – призначений для обліку руху товарноматеріальних цінностей, що надійшли на підприємство для продажу. Цей рахунок використовують передусім збутові, торгові та заготівельні підприємства й організації, а також підприємства громадського харчування.

Матеріальні цінності, які підприємство прийняло на відповідальне зберігання, переробку (давальницька сировина), комісію обліковують на рахунках класу 0 «Позабалансові рахунки»: на рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні» та його субрахунках:

021 «Устаткування, прийняте для монтажу»;

022 «Матеріали, прийняті для переробки»;

023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні»;

024 «Товари, прийняті на комісію»;

025 «Майно в довірчому управлінні».

Придбані (отримані) або вироблені запаси оцінюються за пер-

винною вартістю.

Первинною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

сум, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

сум ввізного мита;

сум непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажуваль- ні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);

інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

149

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

Первинною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається собівартість їх виробництва.

Не включаються до первинної вартості запасів:

понаднормові втрати і нестачі запасів;

проценти за користування позиками;

витрати на збут;

загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання.

Транспортно-заготівельні витрати включаються до собівартості придбаних запасів загальною сумою і відображаються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів.

Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць і сумою залишків запасів на кінець звітного місяця.

Таким чином, у дебеті рахунків обліку запасів відображають вартість виробничих запасів, які надійшли від постачальників, і транспортно-заготівельні витрати, що дає можливість визначити первісну (фактичну) собівартість придбаних запасів.

На кінець звітного періоду вартість виробничих запасів відображається за рядком 100 «Виробничі запаси» активу балансу.

Запаси також можуть бути придбані на підприємство підзвітною особою за грошові кошти як внесок до статутного капіталу, виготовлені власними силами, безоплатно отримані, як лишки запасів за результатами інвентаризації.

Бухгалтерські проводки, що відображають процес надходження виробничих запасів, наведено у табл. 8.1.

150