bukhgaltersky_oblik / Сєрікова Т.М., Понікаров В.Д. Бухгалтерський облік

Тема 8. Облік основних господарських процесів

а також підприємців (без утворення юридичної особи) в установи банків подається нотаріально засвідчена картка зі зразком підпису тільки власника рахунка.

У картці зі зразками підписів і відбитком печатки зазначають номер рахунка та ідентифікаційний код (номер) власника рахунка, підтверджений відповідними довідками статистичних або податкових органів.

Про відкриття або закриття рахунків в установах банків підприємство зобов’язано надіслати повідомлення протягом трьох робочих днів податковому органу, в якому воно зареєстровано як платник податків. До суб’єктів підприємницької діяльності, які своєчасно не повідомили про відкриття або закриття рахунків у балансах, застосовуються фінансові санкції у вигляді стягнення від 20 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При відкритті поточного рахунка в банку відкривають особовий рахунок підприємства з присвоєнням номера. Особові рахунки банк веде в двох примірниках: перший – для банку, другий видається підприємству як виписка з рахунка. Виписку банку з поточного рахунка (копія записів на цьому рахунку) з доданням відповідних первинних документів (об’ява на внесок готівки, чек, платіжне доручення, розрахунковий чек тощо) щоденно або в інші узгоджені з підприємством строки (залежно від частоти операцій за розрахунковим рахунком), передають уповноваженому представникові підприємства або особам, які мають право підпису грошових документів. Виправлення у виписці банку підтверджуються підписом головного бухгалтера установи банку та відбитком круглої печатки. Виправлення в первинних грошових документах не допускаються. Якщо у виписці знайдено суми, зараховані на поточний рахунок помилково, або в ній не відображено сум здійснених операцій, власник рахунка має негайно повідомити про це банк, який в наступних виписках робить виправлення через зарахування (списання) відповідних претензійних сум. Періодично і на 1 січня письмово підтверджується залишок коштів на рахунку згідно з даними банку.

161

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

Виписка банку є реєстром аналітичного обліку і підставою для бухгалтерських записів. Одержану з банку виписку в бухгалтерії перевіряють і обробляють: додають первинні документи, вказують коди рахунків, що кореспондують з синтетичним рахунком первинного порядку 31 «Рахунки в банках» (субрахунки 311, 314). На дебеті рахунка 31 «Рахунки в банках» відображають надходження коштів, на кредиті – їх використання.

Форми банківських виписок можуть бути різними, але з обов’язковим зазначенням: вхідного залишку коштів на поточному рахунку на початок дня, надходжень і перерахувань коштів протягом дня окремо за кожним фактом платежу, вихідного залишку на поточному рахунку на кінець дня. За кожним фактом платежу вказують, на підставі якого номера документа його було зроблено, реквізити банку і номер рахунка власника. Під час обробки банківських виписок слід брати до уваги, що з точки зору банку всі кошти підприємств (внески) є борговими зобов’язаннями банку, тому залишки коштів та їх надходження на поточний рахунок підприємства відображають на кредиті, а видачу або перерахування коштів – на дебеті рахунка. Бухгалтер записує ці операції на рахунку 31 «Рахунки в банках» у зворотному порядку: надходження – на дебеті, а видачу або перерахування коштів – на кредиті.

На дебеті виписки банк відображає погашення своєї заборгованості перед власником рахунка, а в журналі-ордері № 1 за рахунком 31 «Рахунки в банках» бухгалтер проводить ці операції на кредиті рахунка 31 як списання коштів з поточного рахунка.

У виписці з кредиту банк відображає збільшення заборгованості перед своїм клієнтом, а у відомості № 1.2 за рахунком 31 «Рахунки в банках» бухгалтер проводить ці операції на дебеті рахунка 31 як надходження коштів на поточний рахунок.

Таким чином, виписка – основний документ, згідно з яким бухгалтер складає кореспонденцію рахунків про рух коштів; вона є реєстром аналітичного обліку та підставою для бухгалтерських записів. Подання до банку первинних документів і прийняття їх банком не є підставою для обліку операцій доти, поки вони не будуть відображені у виписці.

162

Тема 8. Облік основних господарських процесів

У виписці банку обов’язково зазначають такі реквізити:

1.Номер поточного рахунка підприємства.

2.Дату попередньої виписки і дату руху коштів.

3.Залишок коштів до руху коштів.

4.Суми операцій.

5.Номери документів.

6.Розрахункові рахунки-кореспонденти (на які або з яких почався рух після виконаних протягом дня розрахунків).

Нижче наведено зразок виписки банку.

Філіал ЗАТ КБ «Приватбанк» у м. Харкові
Виписка за період з 12.03.2005 по 12.03.2005							11.03.2005
Особливий			українські гривні
рахунок			№ 36006199459981
Дата	Код		Кореспондую-	Номер	Код	Обороти	Залишки
	МФО		чий рахунок	документа	оп.	Дебет	Кредит
12.03.05			Вхідний залишок				432,07
12.03.05	350589		2604581	117		575,00
12.03.05	331605		29026100030916	137			63,00
12.03.05	313731		26005020036980	54			33,00
Обороти						675,00	96,00
Вихідний залишок							3,07

Бухгалтер у день одержання виписки здійснює операції, які позначають бухгалтерським терміном «кантування» – перевірка й обробка виписки. Цей процес передбачає:

1)нумерування виписки;

2)добір документів, які підтверджують факт здійснення господарської операції, і перевірка наявності виправдних документів від інших підприємств, що є підставою для зарахування або списання коштів;

3)звірку достовірності записів у виписці банку і доданих до неї документах, а також відповідності суми у виписці сумам виправдних документів на перерахування або зарахування коштів;

163

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

4)перевірку правильності визначення залишку грошей на поточному рахунку після здійснених операцій;

5)зазначення кореспондуючого рахунка у виписці проти кожної суми згідно з наведеними операціями. Ті самі рахунки зазначають у документах, доданих до виписки;

6)за необхідності – зазначення кодів аналітичних статей обліку.

Помилки у виписці з вини банку відображають у кореспонденції з синтетичним рахунком 37 «Розрахунки з різними дебіторами» (субрахунок 374 «Розрахунки за претензіями» в частині розрахунків за «Операціями, що помилково проведені на поточних рахунках»). Помилково списану з поточного рахунка суму відображають таким записом:

Дт 374 «Розрахунки за претензіями»;

Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Помилково зараховану суму:

Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті»;

Кт 374 «Розрахунки за претензіями».

У наступних розрахунках банк вносить виправлення, а в бухгалтерському обліку підприємства цю заборгованість списують.

Синтетичний облік операцій за поточним рахунком здійснюють на грошовому рахунку 31 «Рахунки в банках». На дебеті рахунка відображають надходження (збільшення) грошей, на кредиті – їх списання. Сальдо рахунка може бути тільки дебетовим і показує залишок грошей на певну дату.

Оборот за дебетом цього рахунка показує надходження готівки з каси, одержання коштів від реалізації, повернення банківських кредитів, надходження заборгованості від покупців і замовників та ін.

На кредиті рахунка 31 відображають зменшення коштів у зв’язку з видачею готівки в касу, погашенням заборгованостей постачальникам, підрядникам, до бюджету, в банк за одержані кредити, тобто списання коштів. Основні бухгалтерські проводки за рахунком 31

164

Тема 8. Облік основних господарських процесів

«Рахунки в банках» (субрахунок 311 «Поточні рахунки в національній валюті») наведено у табл. 8.5.

Таблиця 8.5

Основні бухгалтерські проводки за рахунком 31 «Рахунки в банках» (субрахунок 311 «Поточні рахунки в національній валюті»)

	№	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки
	з/п		Дебет	Кредит
	1	2	3	4
	1	Зарахування сум, що надійшли від покупців
		або замовників в оплату рахунків-фактур за	311	361
		відвантажені товари, продукцію, послуги в
		національній валюті
	2	Надходження сум готівкою	311	301
	3	Зарахування готівки, зданої в банк через	311	333
		інкасатора
	4	Зарахування залишку сум за невикористаними	311	313
		чековими книжками
	5	Повернення невикористаної суми акредитива	311	313
		Зарахування сум за одержаними векселями	311	341
	7	Зарахування сум, повернених фінансовими	311	641
		органами
	8	Зарахування сум, що надійшли за претензіями	311	374
	9	Зарахування сум, що надійшли від інших	311	377
		дебіторів
	10	Кошти, що надійшли від засновників підпри-	311	46
		ємства як внески до статутного капіталу
	11	Зарахування одержаних штрафів, пені,	311	715
		неустойки
	12	Зарахування дивідендів від фінансових вкладів	311	731
		за участі в різних товариствах
	13	Зарахування сум одержаного короткостроко-	311	601
		вого кредиту
	14	Зарахування сум одержаного довгострокового	311	501
		кредиту
	15	Одержання грошей в касу за чеком	301	311
	16	Сплата заборгованості постачальникам	631	311

165

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

Закінчення табл. 8.5

1	2	3	4
17	Перерахування платежів до бюджету	641	311
18	Сплата штрафів, пені, неустойки	948	311
19	Погашення короткострокової позики банку	601	311
20	Перерахування на погашення заборгованості:
	– органам соціального страхування	652	311
	– Пенсійному фонду	651	311
	– за індивідуальним страхуванням	654	311
	– за перерахуванням податку з доходів фізич-	641	311
	них осіб та інших видів податків до бюджету
	– до Державного фонду соціального страху-	653	311
	вання на випадок безробіття
	– інші обов’язкові збори	642	311
21	Оплата векселів	621	311
22	Суми, що списані банком за касове обслугову-	92	311
	вання
23	Попередня оплата за товарно-матеріальні
	цінності (ТМЦ):
	– в частині вартості ТМЦ без ПДВ	631	311
	– на суму ПДВ	631	311

Раціональна організація контролю за станом розрахунків повинна сприяти зміцненню договірної та платіжної дисципліни, прискоренню оборотності обігових коштів і, отже, поліпшенню фінансового стану підприємства.

8.2. Облік процесу виробництва

Процес виробництва є основною стадією кругообігу засобів, на якій створюється продукт праці. Тут відбувається з’єднання робочої сили із засобами виробництва, виготовляється новий продукт. Вироблений продукт реалізується споживачу.

У процесі виробництва об’єктами обліку виступають витрати на виготовлення продукції, які складають собівартість продукції, а також об’єктами обліку є наявність і рух готової продукції.

166

Тема 8. Облік основних господарських процесів

Процес виробництва продукції (робіт, послуг) потребує здійснення певних витрат. Визначення витрат дається у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», а склад витрат – у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу.

Задачами бухгалтерського обліку процесу виробництва є достовірне визначення фактичних витрат, контроль за використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів, складання звітної калькуляції продукції (робіт, послуг), виявлення внутрішньогосподарських резервів зменшення витрат і збільшення власного капіталу.

Вся діяльність підприємства поділяється на звичайну і надзвичайну. У свою чергу, звичайна діяльність включає до себе операційну, інвестиційну, фінансову та іншу звичайну діяльність (рис. 8.1).

Господарська діяльність підприємства

Звичайна						Надзвичайна
Операційна			Інвестиційна			Фінансова
Основна			Інші статутні види діяльності

Рис. 8.1. Структура господарської діяльності підприємства

У зв’язку з цим усі витрати поділяються на операційні, інвестиційні, фінансові та інші витрати звичайної діяльності, а також надзвичайні витрати.

Операційна діяльність підприємства – це основна діяльність, яка пов’язана з виробництвом продукції (робіт, послуг) або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечує основну частину його доходу.

167

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

Інвестиційна діяльність підприємства пов’язана з придбанням і реалізацією необоротних активів, фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність – це діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного і позичкового капіталу підприємства.

Еквіваленти грошових коштів – короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у визначені суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

Надзвичайна діяльність – операції або події, які відрізняються від звичайних і не відбуваються часто або регулярно.

Прикладами надзвичайної діяльності слід вважати стихійне лихо (землетрус, повінь, смерч тощо), пожежу, техногенну аварію тощо.

Витрати, які пов’язані з основною операційною діяльністю, розрізняють за функціями – виробництво, управління, збут та ін.

Ці витрати класифікують в розрізі економічних елементів.

До матеріальних належать витрати:

сировини і палива, купованих напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива і електроенергії, тари і тарних матеріалів;

будівельних матеріалів;

запасних частин;

матеріалів сільськогосподарського призначення;

товарів;

інші.

Витрати на оплату праці поділяються на:

виплати за окладами і тарифами, премії на заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток;

оплата іншого невідпрацьованого часу;

інші.

168

Тема 8. Облік основних господарських процесів

Економічний елемент операційних витрат «Відрахування на соціальні заходи» охоплює такі складові:

відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування;

страхові внески на випадок безробіття; відрахування на індивідуальне страхування.

Елемент «Амортизація» включає амортизацію: основних засобів; інших необоротних матеріальних активів; нематеріальних активів.

У статті «Інші операційні витрати» відображають витрати на дослідження та розробки, собівартість реалізованої іноземної валюти, собівартість реалізованих виробничих запасів, сумнівні (безнадійні) борги, втрати від операційних курсових різниць, втрати від уцінки запасів, нестачі та втрати від псування цінностей, визнані пені, штрафи, неустойки, інші витрати.

Групування витрат за економічними елементами дозволяє визначити, скільки і яких видів витрат здійснено на підприємстві.

Для визначення собівартості окремих видів продукції робіт, послуг) підприємство класифікує витрати за статями калькуляції. Склад статей калькуляції встановлює саме підприємство.

Але загальноприйнята класифікація витрат за статями калькуляції така:

1)сировина і матеріали;

2)куповані комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств і організацій;

3)паливо і енергія на технологічні потреби;

4)зворотні відходи (відраховуються);

5)основна заробітна плата виробничих робітників;

6)додаткова заробітна плата виробничих робітників;

7)відрахування на соціальні заходи виробничих робітників;

169

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

8)загальновиробничі витрати;

9)втрати внаслідок неминучого браку;

10)інші виробничі витрати;

11)разом виробнича собівартість продукції.

Витрати за способами їх перенесення на собівартість продукції поділяють на прямі і непрямі.

До прямих належать витрати, які пов’язані з виробництвом конкретних об’єктів і можуть бути безпосередньо включені до собівартості продукції (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та інші).

До непрямих належать витрати, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат.

До них належать загальновиробничі витрати, пов’язані з управлінням і обслуговуванням виробництва.

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат

розрізнюють змінні та постійні витрати.

До змінних витрат належать витрати, розмір яких збільшується зі збільшенням обсягу продукції і знижуються з його зменшенням (сировина, матеріали, напівфабрикати, паливо, енергія на технологічні потреби, оплата праці виробничих робітників), а також загальновиробничі витрати, що зменшуються пропорційно до зміни обсягу діяльності.

Постійні – витрати, розмір яких зі збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється. До них належать постійні загальновиробничі витрати, які пов’язані з управлінням і обслуговуванням виробництва.

Для обліку витрат використовують рахунки класу 8 «Витрати за елементами», рахунки класу 9 «Витрати діяльності» і окремі рахунки класу 2, до яких належать 23 «Виробництво», 25 «Напівфабрикати», 24 «Брак у виробництві», 39 «Витрати майбутніх періодів».

Рахунки класу 8 призначені для накопичення інформації про витрати за економічними елементами, що зумовлюється необхідністю заповнення другого розділу Звіту про фінансові результати.

170