bukhgaltersky_oblik / Сєрікова Т.М., Понікаров В.Д. Бухгалтерський облік

Тема 6. План рахунків бухгалтерському обліку

Його особливості:

1)призначений для фінансових результатів господарської діяльності підприємства і виявлення чистого прибутку або збитку;

2)у кредиті відображаються прибутки, у дебеті – збитки;

3)рахунок може бути активним або пасивним;

4)кредитовий залишок (перевищення прибутку над збитками) означає чистий прибуток, а дебетовий (перевищення збитків над прибутком) – чистий збиток.

Якщо з якоїсь причині буває необхідно виділити з загальної маси операцій і записів ту чи іншу їх групу, то досягти цього можна шляхом введення в систему рахунків відповідних транзитних рахунків. Такими є рахунки класу «Витрати за елементами». До них належать рахунки:

80 «Матеріальні витрати»;

81 «Виплати на оплату праці»;

82 «Відрахування на соціальні заходи»;

83«Амортизація»;

84«Інші операційні витрати»;

85«Інші затрати».

6.2. План рахунків бухгалтерського обліку

Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. за № 291, зареєстрованим Міністерством юстиції України 21 грудня 1999 р. за № 892/4185, затверджено План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Будь-який план рахунків є переліком рахунків, згрупованих певним чином.

В основу плану рахунків бухгалтерського обліку покладено економічну класифікацію рахунків.

121

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобо- в’язань і господарських операцій підприємств і організацій має 10 класів, дев’ять з яких складаються з балансових рахунків (з 1 по 9) і один (нульовий) – із позабалансових рахунків.

Кожен клас складається із синтетичних рахунків першого порядку, номер кожного синтетичного рахунка представлений двома цифрами, перша з яких означає належність рахунка до визначеного класу, друга – порядковий номер усередині класу. В свою чергу кожен синтетичний рахунок першого рівня складається із субрахунків (рахунків другого порядку), номер яких складається з трьох цифр, перша цифра визначає належність до певного класу, друга – до синтетичного рахунка першого рівня усередині даного класу і третя є порядковим номером субрахунків (рахунків другого порядку) усередині даного синтетичного рахунка першого порядку. Це означає, що максимально можлива кількість рахунків у новому плані дорівнює 99, а кожен рахунок може включати до 9 субрахунків. При необхідності підприємство може вводити свої аналітичні рахунки, що будуть рахунками третього порядку, четвертого і т. ін. у залежності від ступеня деталізації обліку і специфіки діяльності підприємства.

Позабалансові рахунки також мають номер із трьох цифр, перша з яких визначає клас 0 «Позабалансові рахунки», друга – порядковий номер рахунка першого порядку всередині класу і третя – порядковий номер рахунка другого порядку всередині забалансового рахунку першого порядку.

Усі цифри, що означають код рахунка, записуються поруч без розділових знаків.

За узгодженням з Міністерством фінансів України підприємства можуть вводити додаткові субрахунки в межах існуючих рахунків. Що стосується аналітичних рахунків, то згідно зі ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» підприємство самостійно визначає додаткову систему рахунків аналітичного обліку.

Бухгалтерські рахунки за своїм економічним призначенням і змістом згідно із затвердженим Планом поділяються на чотири групи:

122

Тема 6. План рахунків бухгалтерському обліку

ресурсів підприємства; джерел формування ресурсів; господарських процесів;

з обліку операцій, не відбитих у балансі.

Розподіл рахунків за групами і класами представлено у табл. 6.1. Таблиця 6.1

Розподіл рахунків за групами і класами та погодженість плану рахунків зі структурою фінансових звітів

		Назва групи
	№	за призначенням		Структура		Назва класу
		й економічним	фінансового звіту			плану рахунків
		змістом
				Розділ 1 активу	1.	Необоротні активи
				балансу
	1	Рахунки ресурсів		Розділ 2 активу	2.	Запаси
		підприємства	Б	балансу
				Розділи 2 і 3	3.	Кошти, розрахунки та
			А
			Л	активу балансу	інші активи
			А	Розділи 1 і 2	4.	Власний капітал та за-
			Н
				пасиву балансу	безпечення зобов’язань
		Рахунки джерел	С
				Розділ 3 пасиву	5.	Довгострокові
	2	формування
				балансу	зобов’язання
		ресурсів
				Розділи 4 і 5	6.	Поточні зобов’язання
				пасиву балансу
					7.	Доходи і результати
		Рахунки госпо-	Звіт про фінансові		діяльності
	3				8.	Витрати за елементами
		дарських процесів	результати
					9.	Витрати діяльності
		Рахунки з обліку
	4	операцій, які не	Примітки до фінансо-		0. Позабалансові рахунки
		відображають	вих звітів
		в балансі

123

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

З даних табл. 6.1 видно, що:

–залишки рахунків класів 1 – 3 будуть відбиватися у розділах активу, а залишки рахунків класів 4 – 6 – у розділах пасиву балансу. За даними рахунків класів 7 – 9 без додаткових вибірок може бути складено Звіт про фінансові результати;

–рахунки класу 0 представляють інформацію, розкриття якої передбачено у примітках до фінансових звітів;

–аналітичний облік у межах рахунків запасів, витрат і доходів дасть можливість здійснювати калькулювання собівартості продукції (товарів), контроль витрат і визначати результати діяльності за центрами відповідальності;

–кожен клас рахунків має конкретне призначення і тісно пов’язаний з інформаційними потребами зовнішніх і внутрішніх користувачів.

Рахунки класу 1 «Необоротні активи» призначені для обліку довгострокових інвестицій підприємства в матеріальні, нематеріальні і фінансові активи.

Клас 2 «Запаси» містить рахунки, на яких відбиваються оборотні матеріальні активи, що знаходяться на різних стадіях операційного циклу підприємства.

Рахунки класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи» призначені для відображення поточних фінансових активів (коштів, фінансових інвестицій і розрахунків з дебіторами) і витрат майбутніх періодів.

Рахунки класу 4 «Власний капітал та забезпечення зобов’язань» поєднують дві групи рахунків. До першої належать рахунки 40 – 46, призначені для визнання і відображення у балансі величини власного капіталу підприємства. Друга група рахунків (47 – 49) призначена для обліку джерел фінансування майбутніх витрат і платежів, що мають цільове призначення.

Рахунки класу 5 «Довгострокові зобов’язання» призначені переважно для обліку зобов’язань, що не виникають у процесі операційного циклу підприємства (придбання сировини, виробництво і

124

Тема 6. План рахунків бухгалтерському обліку

реалізація продукції й ін.) і термін погашення яких приходиться на період після 12 місяців від дати балансу.

Рахунки класу 6 «Поточні зобов’язання» призначені для обліку зобов’язань, що будуть погашені під час операційного циклу чи підприємства повинні погасити їх протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу.

На рахунках класів 7 – 9 накопичуються відповідно доходи і витрати, що дозволяє складати проміжну (квартальну, піврічну та ін.) звітність про фінансові результати.

Рахунки класів 0 «Позабалансові рахунки» призначені для обліку активів, що не належать підприємству, умовних зобов’язань, отриманих і виданих забезпечень та ін.

Рахунки класу 0 – 7 є обов’язковими для всіх підприємств і організацій. Рахунки класу 9 «Витрати діяльності» ведуться всіма підприємствами, крім суб’єктів малого підприємництва і некомерційних організацій (тобто організацій, що не ведуть комерційної діяльності), з відкриттям за власним рішенням рахунків класу 8 «Витрати за елементами».

Малі підприємства та інші організації, діяльність яких не спрямована на одержання прибутку, повинні вести бухгалтерський облік тільки з використанням рахунків класу 8 «Витрати за елементами». Однак ці підприємства можуть вести облік і з використанням рахунків класу 9 «Витрати діяльності».

Інструкція щодо застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і їх субрахунках. В інструкції наведено коротку характеристику і призначення синтетичних рахунків і субрахунків, а також типову схему реєстрації й угрупування інформації про господарські операції (кореспонденція рахунків).

125

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

Теми для рефератів

1Класифікація рахунків бухгалтерського обліку: минуле і сучасне.

2.План рахунків бухгалтерського обліку. Його суть та значення в обліку.

3.Принципи створення планів рахунків.

4.Плани рахунків бухгалтерського обліку, їх призначення та зміст. Міжнародний досвід застосування Планів рахунків та системи національних рахунків.

5.Методологічні засади позабалансового обліку в Україні.

Контрольні запитання

1.За якими ознаками класифікуються рахунки бухгалтерського обліку?

2.У чому суть класифікації рахунків бухгалтерського обліку за їх економічним змістом?

3.Як класифікують рахунки бухгалтерського обліку за побудовою і призначенням?

4.Що відображають позабалансові рахунки?

5.Для урахування яких об’єктів призначені інвентарні рахунки?

6.Для чого призначені регулюючі рахунки?

7.Які характерні риси побудови фондових рахунків?

8.Для чого призначені калькуляційні рахунки?

9.Для чого використовують результатні рахунки?

10.Що таке транзитні рахунки?

11.За яким принципом згруповано бухгалтерські рахунки в Плані рахунків бухгалтерського обліку?

12.Що означає код бухгалтерського рахунка?

126

Тема 7.

Форми бухгалтерського обліку

Для того щоб одержати необхідні показники про господарську діяльність, необхідно дані про операції, які містяться в документах, згрупувати відповідно до їх економічного змісту і зареєструвати, що здійснюється за допомогою облікових регістрів.

Облікові регістри – це листи, пристосовані для реєстрації та групування в них даних про наявність ресурсів і операції з ними, зафіксовані первинними носіями інформації.

За обсягом інформації вони поділяються на регістри синтетичного й аналітичного обліку, які відрізняються один від одного ступенем деталізації даних, що містяться в них.

У залежності від характеру записів облікові регістри підрозділяються на хронологічні і систематичні.

Записи в хронологічних регістрах робляться в міру надходження документів без попереднього групування.

Систематичні регістри призначені для реєстрації господарських операцій за певними ознаками (Головна книга).

У даний час усе більшого поширення набувають різного роду комбіновані регістри, в яких поєднуються хронологічні і систематичні записи.

За зовнішнім виглядом регістри поділяють на бухгалтерські книги, окремі листи (відомості) та картки.

Бухгалтерські книги використовують здебільшого при ручному веденні обліку, коли для відображення даних про окремі господарські операції запроваджуються окремі книги. Наприклад, касова книга, призначена для обліку надходження і виплат готівки з каси підприємства, Головна книга містить інформацію про сальдо та щомісячні обороти за синтетичними рахунками протягом звітного періоду. Бухгалтерські книги обов’язково повинні бути

127

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

пронумеровані, прошнуровані, а на останній сторінці має бути вказано загальну кількість сторінок. Книга скріпляється печаткою організації і підписується керівником та головним бухгалтером підприємства.

Картки – це таблиці спеціальної форми, виготовлені, як правило, на щільному папері, що містять постійні реквізити, які характеризують об’єкти обліку (інвентарні картки основних засобів, картки складського обліку матеріалів тощо). При відкритті карток їх реєструють у спеціальному журналі в бухгалтерії, де їм надають порядковий номер, котрий повинен збігатися з реєстраційним номером цих карток. Зареєстровані картки видають під розписку особам, які здійснюють в них первинний облік. Зберігаються картки у спеціальних картотеках.

Окремі листи (відомості) – це бланки різного формату зі спеціальним графленням для ведення як аналітичного, так і синтетичного обліку (журнали-ордери, меморіальні ордери, оборотні відомості тощо).

За побудовою бухгалтерські регістри можуть бути односторонні, двосторонні, багатографні та шахові.

Односторонні облікові регістри надають дані про господарську операцію, суму якої відображають лише за дебетом або за кредитом певного рахунку (наприклад, касова книга).

Двосторонні регістри складаються з двох частин. З одного боку відображається інформація про дебетові обороти на рахунку,

здругого – про кредитові обороти на цьому ж рахунку.

Вбагатографних облікових регістрах обороти за дебетом або за кредитом деталізуються шляхом розподілу графи (найчастіше дебетової) на декілька (наприклад, головна книга).

Записи в шахових регістрах роблять у клітинці, що розташована на перетині стовпчика і рядка таблиці, які відповідають дебетовому і кредитовому обороту на відповідних рахунках.

Причому записи в облікових регістрах можуть бути прості та копіювальні; ручні й машинні; шахові та лінійно-позиційні.

128

Тема 7. Форми бухгалтерського обліку

Прості записи з одним відбитком отримують в одному обліковому регістрі (наприклад, при веденні карток складського обліку матеріалів).

Копіювальні записи здійснюються за допомогою копіювального паперу і забезпечують одночасне заповнення декількох примірників (наприклад, касова книга, що заповнюється у двох екземплярах, другий з яких є звітом касира).

Ручні записи в облікових регістрах здійснюються чорнилом або кульковою ручкою. Застосування ж обчислювальної техніки забезпечує машинні записи.

Шахові записи дають можливість одночасно відобразити суму господарської операції за дебетом і кредитом кореспондуючих рахунків. Такий запис відрізняється наочністю та дає змогу скоротити кількість бухгалтерських записів (наприклад, записи в багатьох журналах-ордерах).

Лінійно-позиційні записи дають змогу показати суму господарської операції як за кредитом, так і за дебетом рахунку в тому самому рядку. Застосування лінійно-позиційних записів характерно для обліку розрахункових операцій, оскільки вони забезпечують зручність контролю за своєчасністю розрахунків та для організації податкового обліку, де записи здійснюються за двома подіями.

Порядок ведення облікових регістрів та здійснення записів в них визначається головним бухгалтером підприємства.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку і недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали і підписали ці документи.

129

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

Первинні документи та облікові регістри можуть бути вилучені у підприємства тільки за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, визначених законами. Посадова особа підприємства має право у присутності представників органів, що здійснюють вилучення, зняти копії документів, що вилучаються. Обов’язковим у такому випадку є складання реєстру документів, що вилучаються, у порядку, встановленому законодавством.

Під формою бухгалтерського обліку треба розуміти певну систему взаємопов’язаних облікових регістрів, послідовності і способів ведення облікових записів. Тобто форму бухгалтерського обліку визначають зовнішній вигляд регістрів та їх структура, взаємозв’язок регістрів синтетичного й аналітичного обліку, техніка, що використовується для реєстрації та обробки бухгалтерської інформації тощо.

В даний час на підприємствах України застосовуються такі форми ведення бухгалтерського обліку.

При ручній обробці інформації:

спрощена форма (для підприємств із невеликою кількістю господарських операцій);

меморіально-ордерна;

журнально-ордерна.

При використанні ПЕОМ і засобів оргтехніки:

таблично-автоматизована;

діалогово-автоматизована з використанням АРМ бухгалтера.

7.1.Спрощені форми ведення бухгалтерського обліку

1.Проста форма бухгалтерського обліку

Малі підприємства, які здійснюють невелику кількість операцій, можуть вести облік всіх операцій шляхом їх реєстрації тільки у Книзі обліку господарських операцій за формою № К-1 (табл. 7.1).

Книга обліку господарських операцій є одночасно регістром синтетичного й аналітичного обліку, на підставі якого можна ви-

130