bukhgaltersky_oblik / Сєрікова Т.М., Понікаров В.Д. Бухгалтерський облік

		Тема 8. Облік основних господарських процесів
					Таблиця 8.1
		Відображення в обліку операцій з надходження запасів
	№	Зміст господарської		Кореспонденція рахунків
	опер.	операції		Дебет	Кредит
		Оприбутковано виробни-	20	«Виробничі запаси»	63 «Розрахунки з
	1	чі запаси, що надійшли від	64	«Розрахунки за по-	постачальниками
		постачальників	датками і платежами»		і підрядниками»
		Прийнято до оплати	20	«Виробничі запаси»	63 «Розрахунки з
		рахунки постачальни-
	2		64	«Розрахунки за по-	постачальниками
		ків за транспортування
			датками і платежами»		і підрядниками»
		виробничих запасів
		Оплачено постачальни-	63	«Розрахунки	311 «Поточні рахун-
		кам з поточного рахун-
	3		з постачальниками		ки в національній
		ку банку за виробничі
			і підрядниками»		валюті»
		запаси
		Оплачено постачальни-	63	«Розрахунки	311 «Поточні рахун-
	4	кам за транспортування	з постачальниками		ки в національній
		виробничих запасів	і підрядниками»		валюті»
		Оприбутковано запаси,			372 «Розрахунки
	5	придбані підзвітною осо-	20	«Виробничі запаси»	з підзвітними
		бою за грошові кошти			особами»
		Оприбутковано виробни-
	6	чі запаси з виробництва,	20	«Виробничі запаси»	23 «Виробництво»
		виготовлені власними
		силами
	7	Отримано як внесок до	20	«Виробничі запаси»	40 «Статутний
		статутного капіталу			капітал»
		Безоплатно отримані			719 «Інші доходи
	8		20	«Виробничі запаси»	від операційної
		запаси
					діяльності»
		Виявлено лишки запасів у
		результаті інвентаризації,			719 «Інші доходи
	9	які оприбутковано і які	20	«Виробничі запаси»	від операційної
		раніше не були обліковані			діяльності»
		на балансі

151

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

За встановленим порядком під час оприбуткування матеріальних цінностей суми ПДВ відображають на субрахунку 641 «Розрахунки за податками» у кореспонденції з рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». За наявності оплати й надходження податкової накладної на оприбутковані матеріальні цінності підприємство отримує право на податковий кредит, що в обліку відображають записом на дебеті субрахунку 641 «Розрахунки за податками» і на кредиті субрахунку 644 «Податковий кредит».

Якщо підприємство оплачує матеріальні цінності після їх одержання, у бухгалтерському обліку роблять такі проводки (табл. 8.2).

				Таблиця 8.2
		Приклад проводки
	№	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
	з/п		Дебет	Кредит
	1	На вартість матеріальних цінностей, які	20	631
		надійшли, без ПДВ (паливо, ПММ – з ПДВ)
	2	На суму ПДВ, що стосується матеріаль-	641	631
		них цінностей, які надійшли
	3	На вартість матеріальних цінностей,	631	311
		сплачену постачальникам

Якщо підприємство проводить щомісячну дооцінку матеріалів, треба перевірити основи її проведення (нові ціни у рахунках постачальників або довідки підприємств-постачальників про нові ціни на їх продукцію).

У балансі та звітності запаси повинні відображатися за найменшою з двох оцінок: первинною вартістю або чистою вартістю реалізації, під якою розуміють очікувану ціну реалізації запасів в умовах звичайної діяльності, за вирахуванням витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Чиста вартість реалізації – очікувана ціна реалізації активу в умовах звичайної господарської діяльності, за вирахуванням витрат на завершення його виробництва та збут.

152

Тема 8. Облік основних господарських процесів

Відповідно до П(с)БО 9 чисту вартість реалізації визначають за кожною одиницею запасів (найменування за групою або видом) відніманням від очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва та збут.

Чиста вартість реалізації використовується для тих видів запасів, ціна яких на дату складання фінансової звітності знизилася або ж вони зіпсувалися, застаріли чи іншим чином втратили очікувану початкову економічну вигоду. Порядок визначення чистої вартості реалізації встановлено наказом Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 15.12.1999 р. № 149/300.

Придбані виробничі запаси в міру потреби витрачаються на виробництво продукції (робіт, послуг), на господарські потреби, а також на сторону для переробки чи реалізації як надлишкові чи непотрібні.

При відпуску запасів згідно П(с)БО 9 «Запаси» їх оцінка здійснюється за одним з таких методів:

ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО); нормативних затрат; ціни продажу.

Для всіх одиниць обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів може застосовуватися у випадку виконання спецзамовлень і проектів, а також при невеликій номенклатурі товарів (на торгових підприємствах). Він передбачає облік фактичної собівартості за кожною конкретною одиницею товарів.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться за кожною одиницею запасів діленням сумарної вартості залишку та-

153

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

ких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.

Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущені, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво, оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю останніх за часом надходження.

Оцінка запасів за методом ЛІФО базується на припущенні, що запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю перших за часом одержання запасів.

Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін.

Оцінка за цінами продажу основана на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод застосовують підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів.

Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.

Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотку торговельної націнки.

Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на кінець звітно-

154

Тема 8. Облік основних господарських процесів

го місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

Відпуск виробничих запасів у виробництво продукції (робіт, послуг) та інші потреби оформлюються первинними документами: лімітно-забірною карткою, вимогою, накладною на відпуск матеріалів на сторону.

Бухгалтерські проводки, що відображають операції зі списання виробничих запасів на протязі місяця за вищевказаними методами, показано у табл. 8.3.

					Таблиця 8.3
		Відображення в обліку операцій зі списання запасів
	№	Зміст господарської операції		Кореспонденція рахунків
	опер.			Дебет	Кредит
	1	2		3	4
		Відпущені зі складу виробничі
		запаси в підприємстві, що вико-	23	«Виробництво»
		ристовує рахунки класу 9 для:
		а) виробництва продукції
		б) загальновиробничих потреб	91	«Загально-ви-
			робничі витрати»
		в) виправлення браку	24	«Брак у вироб-
			ництві»
		г) забезпечення збуту продукції	93	«Витрати на
			збут»		20 «Виробничі
	1	д) загальногосподарських	92	«Адміністра-
					запаси»
		потреб	тивні витрати»
		е) виконання досліджень та	941 «Витрати на
		розробок	дослідження і
			розробки»
		ж) утримання об’єктів житлово-	949 «Інші витра-
		комунального господарства і	ти операційної
		соціально-культурного призна-	діяльності»
		чення
		з) капітального будівництва	15	«Капітальні
			інвестиції»

155

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

Закінчення табл. 8.3

	1	2	3	4
		Відпущені зі складу виробничі
		запаси в підприємстві, що вико-
		ристовує рахунки класу 8 для:
	2	а) операційної діяльності	80 «Матеріальні	20 «Виробничі
			витрати»	запаси»
		б) капітальних інвестицій	15 «Капітальні
			інвестиції»
		Відображено дохід від реалі-	311 «Поточні	712 «Дохід від
		зації виробничих запасів, який		реалізації інших
	3		рахунки в націо-
		зараховано на поточний рахунок		оборотних
		в банку	нальній валюті»	активів»
		Відображено собівартість реалі-	943 «Собівартість	20 «Виробничі
	4		реалізованих ви-
		зованих запасів		запаси»
			робничих запасів»
			712 «Дохід від	64 «Розрахунки
		Нарахована сума ПДВ на реалізо-	реалізації інших
	5			за податками
		вані запаси	оборотних
				і платежами»
			активів»

Наприкінці звітного періоду на витрати виробництва списується і відповідна частина транспортно-заготівельних витрат з тим, щоб витрачені у виробництві запаси були відображені за їх фактичною вартістю придбання.

Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули,

звідображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції

зякими відображено вибуття цих запасів.

Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць.

156

Тема 8. Облік основних господарських процесів

Приклад визначення суми транспортно-заготівельних витрат, яка припадає на запаси, які вибули у звітному місяці, наведено у табл. 8.4.

Таблиця 8.4

Приклад визначення суми транспортно-заготівельних витрат,

яка припадає на запаси, що вибули (у тис. грн)

			Вартість запасів	Транспортно-
		Зміст		заготівельні витрати
			(рахунок 20)
				(окремий субрахунок)
	1.	Залишок на початок місяця	100	20
	2.	Надійшло за місяць	400	80
	3.	Вибуло за місяць (витрачено)	300	60
	4.	Залишок на кінець місяця	200	40
	(ряд. 1 + ряд. 2 – ряд. 3)

Сума транспортно-заготівельних витрат, що за розподілом припадає на запаси, які вибули у звітному місяці, становить:

20 + 80 × 300 = 60.

100 + 400

Списання відображають на бухгалтерських рахунках за Д-т 23 «Виробництво», К-т 20 «Виробничі запаси» (окремий субрахунок ТЗВ) на суму 60 тис. грн.

Для обліку розрахунків з постачальниками за придбані у них виробничі запаси використовують пасивний розрахунковий рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», де за кредитом відображають суму заборгованості постачальникам і підрядникам за виробничі запаси, виконані роботи та отримані послуги, а за дебетом – суму погашення заборгованості постачальникам, підрядникам при сплаті їм за виробничі запаси, виконані роботи, отримані послуги.

157

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

Погашення заборгованостей постачальникам, підрядникам підприємство може здійснювати грошовими коштами з поточного рахунку.

У затвердженому Міністерством фінансів України П(с)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» дається наведене нижче визначення грошових коштів.

Грошові кошти – готівка, кошти на рахунках у банках, депозити до запитання.

Таким чином, грошові кошти включають кошти в касі й на поточних та інших рахунках у банках, що можуть бути використані для поточних операцій. Кошти обліковують на рахунках класу 3:

30«Каса»;

31«Рахунки в банках»;

33«Інші кошти».

Облік наявності та руху коштів, що знаходяться на рахунках у банку і можуть бути використані лише для поточних операцій, здійснюють на рахунку 31 «Рахунки в банках».

Рахунок 31 «Рахунки в банках» має такі субрахунки;

311 «Поточні рахунки у національній валюті»;

312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»;

313 «Інші рахунки в банку у національній валюті»;

314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті».

Будь-яка форма підприємницької діяльності передбачає активний обмін коштами. Посередниками в цих розрахунках є спеціальні державні та комерційні господарські одиниці – банки.

Безготівкові розрахунки за товари й послуги, а також у зв’язку з фінансовими зобов’язаннями здійснюються в різних формах, кожна з яких має специфічні особливості в характері й русі розрахункових документів.

Відповідно до п. 1.13 глави 1 Інструкції № 22 при здійсненні розрахунків чинним законодавством у сучасних умовах допускається використання таких форм безготівкових розрахунків:

158

Тема 8. Облік основних господарських процесів

акредитивна;

інкасова;

вексельна;

платіжними дорученнями;

чеками.

При здійсненні безготівкових розрахунків використовуються такі розрахункові документи:

платіжні доручення;

платіжні вимоги-доручення;

платіжні вимоги;

акредитиви;

рахункові чеки;

меморіальні ордери.

Для зберігання коштів і здійснення всіх видів розрахункових, кредитних і касових операцій юридичним особам – суб’єктам підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, а також фізичним особам банки відкривають рахунки.

Правовідносини, що виникають у клієнтів банків під час відкриття поточних, депозитних, кредитних рахунків у національній та іноземній валюті, регулює Інструкція «Про відкриття банками рахунків в національній і іноземній валюті», затверджена постановою Правління НБУ від 18.12.1998 р. № 527.

Для відкриття поточного рахунка до банку подають такі документи:

1)заяву про відкриття рахунка;

2)копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства у виконавчих органах влади;

3)копію рішення про створення, реорганізацію підприємства, засвідчену нотаріально або органом, що прийняв таке рішення;

4)копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально. Установа банку, в якому від-

159

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

криваються рахунки (субрахунки), робить позначку про відкриття такого рахунка на примірнику статуту (положення), на якому зроблено позначку податкової інспекції про реєстрацію підприємства в податкових органах, відтак цей примірник повертають власнику рахунка;

5)копію документа, який підтверджує, що підприємство взято на облік у податкових органах;

6)картку зі зразками підписів директора та його заступника, головного бухгалтера та його заступника і відбитком печатки;

7)копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально або органом, який здійснює реєстрацію;

8)копію документа про реєстрацію в органах Фонду соціального страхування України, засвідчену нотаріально або органом, який здійснює реєстрацію.

Орендні підприємства додатково подають нотаріально засвідчену копію договору про оренду. Суб’єкти підприємницької діяльності (повні командитні товариства, фермерські господарства, підприємці без створення юридичної особи тощо), наявність статуту для яких не передбачено законом, статут для відкриття рахунка не подають.

Картку зі зразками підписів та відбитком печатки подають усі юридичні особи та інші суб’єкти підприємницької діяльності (незалежно від форм власності), яким відкривають рахунки в установах банків.

Право першого підпису належить керівнику підприємства, якому відкривають рахунок, а також іншим посадовим особам, уповноваженим керівником. Право другого підпису належить головному бухгалтеру та уповноваженим ним особам. Якщо посада головного бухгалтера не передбачена або в разі, коли ця посада тимчасово не заміщена тощо, власник рахунка робить про це позначку в картці зі зразками підписів і відбитком печатки. За рахунками юридичних осіб, в штаті яких відсутні особи, що мають право другого підпису,

160