Інтерпретація результатів огляду грудної клітки.

Симетричність дихальних рухів грудної клітки при глибокому дихання	Симетричність грудної клітки при спокійному дихання	Зміни міжреберних проміжків	Синдроми або захворювання
Відсутність відставання однієї половини грудної клітки в дихання	Грудна клітка симетрична	Змін немає Міжреберні про­міжки розширені, ″бочкоподібна″ грудна клітка	Норма Бронхообструктивний синдром Емфізема легень
Відставання однієї з половин грудної клітки в дихання	Грудна клітка симетрична	Змін міжреберних проміжків частіше немає	Часткове ущільнення Масивне осеред­кове ущільнення в легенях Більша порожнина в легені
	Збільшення ураженої половини грудної клітки	Згладжування або вибухання міжреберних проміжків (симптом Літтена)	Гідроторакс Пневмоторакс
	Можливе зменшення ураженої половини грудної клітки (рідше її западіння)	Зменшення міжреберних проміжків або відсутність їх втяжений при дихання	Обтураційний ателектаз Фіброторакс Зморщування тканини легені (внаслідок резекції). Цироз легені.

Відомо, що огляд органів дихання не є самим інформативним серед інших методів дослідження, однак значимість його не можна недооцінювати у виявленні ряду об'єктивних симптомів (відставання, западіння однієї з половин грудної клітки й ін.), які, поряд з іншими методами дослідження, дозволяють проводити діагностику основних бронхолегеневих синдромів.

Пальпація.

У завдання пальпації грудної клітки входять визначення хворобливості, еластичності грудної клітки й визначення голосового тремтіння.

Визначення хворобливості грудної клітки проводиться в положенні хворого сидячи або стоячи. Частіше пальпацію проводять двома руками, одночасно накладаючи кінчики пальців обох рук на симетричні ділянки грудної клітки.

У такий спосіб послідовно пальпують надключичні області, ключиці, підключичні області, грудину, ребра й міжреберні проміжки, потім бокові відділи грудної клітки і далі над-, між- і підлопаткові області.

При необхідності у ослаблених хворих хворобливість можна визначати й однією рукою, досліджуючи зазначені ділянки грудної клітки праворуч і ліворуч. Другою рукою при цьому притримують тулуб хворого.

При виявленні ділянки хворобливості його обмацують більш докладно, при необхідності двома руками (для виявлення хрускоту відломків ребер, крепітації і т.д.), при цьому відзначають зміни болю на висоті вдиху, видиху, нахилах тулуба у хвору і здорову сторони. Для диференціювання болю, обумовленого поразкою м'язів грудної клітки, грудні м'язи і м'язи спини досліджують, захоплюючи їх у складку між більшим і вказівним пальцями.

Визначення хворобливості остистих відростків у паравертебральних областях краще проводити великим пальцем правої руки, як це показано на малюнках а і б.

Визначення хворобливості остистих відростків (а) і паравертебральних

областей (6).

Визначення еластичності грудної клітки в передні - задньому напрямку.

Визначення еластичності грудної клітки в поперечному напрямку.