- •1. Розкрити зміст зясування отриманого завдання, оцінити обстановку, рішення на бій командира механізованого батальону
- •2. Етап медичної евакуації, визначення поняття, завдання.
- •4. Ор нервово-паралітичної дії, перебіг отруєння(фор речовини).
- •5. Використання аі при інфекційному зараженні.
- •1. Структура зсу, види та роди їх призначення
- •2. Пмд. Зміст заходів.
- •3. Рішення начмеда бригади про організацію мед забезпечення бригади в бою.
- •4. Ор загально отруйної дії, профілактика, пмд, антидотна і симптоматична терапія.
- •5. Зарин у повітрі за допомогою пхр-мв
- •2. Організація медичного сортування.
- •3. Умови діяльності медичної служби в наступі.
- •4. Ор задушливої дії, механізм, патогенез, клініка фосгену.
- •5. Використання аі при вогнепальному пораненні.
- •1. Організація, оснащення механізованого батальйону на бтр, бойове застосування.
- •2. Санітарні втрати, визначення та класифікація.
- •3. Мс ак, завдання та організація.
- •4. Хімічно-небезпечні об’єкти, синдромологічна класифікація ор.
- •5. Схема розгортання сортувальної площадки сев мед роти бригади
- •1. Організація, оснащення танкового батальйону, бойове застосування.
- •2. Перша лікарська допомога, зміст заходів.
- •3. Заходи мс бригади в період підготовки до оборони
- •4. Методи індикації ор, техзасоби хімрозвідки.
- •5. Визначення іприту та люїзиту в повітрі пхр-мв.
- •1. Система управління військами її складові частини.
- •2. Структура санітарних втрат, залежність від зброї.
- •4. Ядерна зброя: типи ядерних боєприпасів, уражаючі фактори.
- •5. Варіант обладнання передопераційної та операційної в медроті мехбригади
- •1. Методи роботи командира. Зміст паралельного і послідовного методів роботи
- •2. Вплив величини і структури санітарних втрат на омзв
- •3. Структурні підрозділи медроти бригади, призначення та особовий склад
- •4. Засоби захисту шкіри, призначення, принцип будови.
- •5. Умовні позначення ос мс
- •1. Мета та методи організації взаємодії командиром мех. Батальйону.
- •2. Організаційна структура мс зсу
- •3. Організація медичного забезпечення бригади в наступі при висуванні із глибини
- •4.Заходи медичної служби щодо захисту особового складу від зму
- •5.Визначення іприту у воді за допомогою пхр-мв.
5.Визначення іприту у воді за допомогою пхр-мв.
Для определения иприта и трихлортриетиламину (азотистого иприта) нужно налить пипеткой исследуемую воду в градуированную пробирку до второй метки (2 мл) и добавить к ней содержимое одной ампулы реактива на иприт Реактив из ампулы переносят в пробирку так: надрезать оба конца ампулы, открыть один конец и ввести его в пробирку с исследуемой водой, а затем, не вынимая ампулу, открыть ее с другог в конца После добавки реактива и перемешивания смесь в пробирке должна окраситься в синий цвет Пробирку закрепляют на держателе и содержание осторожно кипятят на огне подожжены таблетки, размещенной на лопатке для взятия проб, в течение 2-3 мин (со времени закипания) После этого, не дожидаясь охлаждения, добавляют к раствору одну ложечку кислотного порошка и стряхивают пробирку до исчезновения синей окрас ления При заражении исследуемой воды ипритом или трихлортриетиламином в пробирке появляется желтое (при малых концентрациях заражения) или желто-оранжевый (при больших концентрациях заражения) окрас Леннлення.
Если окраска выраженное слабо, то в ту же пробирку после ее охлаждения вливают содержимое одной ампулы с толуолом Пробирку плотно закрывают пробкой и содержимое перемешивают, поворачивая пробирку 10-12 ра азов После расположения жидкости в верхнем слое (толуол) при наличии иприта или трихлортиетиламину появляется более интенсивную желтую окраску.
После добавки к воде реактива на иприт или при нагревании пробирки с этой водой синий цвет может обесцветиться, тогда необходимо добавить синий реактив с еще одной ампулы и продолжить нагревание Исчезновение синей окраски после добавки реактива свидетельствует о высокой кислотности воды может быть результатом гидролиза ядовитого вещества Такое нужно исследовать в лаборатории.