4. Хімічно-небезпечні об’єкти, синдромологічна класифікація ор.

Пiд хiмiчно небезпечним об’єктом (ХНО) розумiють об’єкт народного господарства, де виробляються або зберiгаються СДОР, при аварії або руйнуванні якого можуть виникнути масові ураження людей і тварин, а також пошкодження рослинності. В мирний час усi цi об’єкти належать до потенцiйно небезпечних хiмiчних виробництв, а у воєнний час – до додаткових джерел хiмiчної небезпеки для вiйськ та цивiльного населення. До ХНО відносяться: підприємства хімічної, нафтопереробної, нафтоперегонної, целюлозно-паперової, текстильної, металургійної та ін. видів промисловості.

Підприємства, обладнані холодильними установками, водопровідні станції та водоочисні споруди, що використовують аміак і хлор, трубопроводи. Залізничні станції що мають для відстою рухомий потяг, який перевозить СДОР, транспортні засоби. Склади і бази з запасом речовин для дезинфекції, дезинсекції та дератизації сховищ з зерном та продовольством. Склади і бази з запасами отрутохімікатів, що використовуються у сільському господарстві. Дослідницькі центри, термінали.

Військові хімічні об’єкти (склади і полігони, заводи по знищенню хімічних боєприпасів, спецтранспорт, склади і об’єкти ракетних палив).

За будовою і фізико-хімічними властивостями група СДОР неоднорідна. Біологічні ефекти отрут багатозначні. Таким чином, класифікувати їх можна на основі первинного синдрому, який виникає при гострій інтоксикації. А тому речовини, якi можуть викликати масовi отруєння при руйнуваннi хiмiчних об’єктiв, розподіляють (за синдромологічною класифікацією) на такі групи: 1. Речовини з домінуючою задушливою дiєю а) з вираженою припікаючою дією (хлор, оксихлорид фосфору, 3-х хлористий

фосфор); б) з слабкою припікаючою дією (хлорид фосфору, хлорид сірки, з слабкою припікаючою дією (хлорид фосфору, хлорид сірки, метилізоцианат). 2. Речовини з домінуючою загальноотруйною дiєю (динітрофенол, етиленхлоридгідрин, етиленфторидгідрин). 3. Речовини, якi володiють задушливою та загальноотруйною дiєю: а) із вираженою припікаючою дiєю (акрилонiтрил, азотна кислота); б) iз слабкою припікаючою дiєю (сiрчистий ангiдрид, сiрководень, оксиди азоту, фтористий водень). 4. Речовини, що порушують генерацiю, проведення та передачу нервового iмпульсу (сiрковуглець, фосфорорганічні сполуки (ФОС). 5. Речовини, якi володiють задушливою та нейротропною дiєю (амiак). 6. Цитотоксичні (метаболічні) отрути (оксид етилену, метилбромід, діхлорметилбромiд, метилхлоргiдрин, етан, діметилсульфат, діоксин, галогенiзовані вуглеводні).

5. Схема розгортання сортувальної площадки сев мед роти бригади

Білет 6

1. Організація, оснащення танкового батальйону, бойове застосування.

Танковий батальйон складається із: командування батальйону(комбат і заступники), штабу(начальник штабу, начальник зв'язку батальйону, писар.), бойових підрозділів(3 танкові роти по 3 взводи по 3 танки) і підрозділів забезпечення(взвод зв’язку), підрозділів обслуговування (медичний пункт).

Всього у батальйоні:особового складу 143 чоловіки; техніки (одиниць):середніх танків 31, Командирської бойової машини БМП-2К 1, БМП-2 1, автомобілів 20. Танковий батальйон є головною ударною силою механізованої танкової бригади і використовується на основному напрямі наступаючих військ, в обороні танковий батальйон використовується на загрозливих, можливих напрямках прориву нашої оборони, для контратаки і знищення противника, який прорвав оборону. Танкові підрозділи, володіючи великою вогневою міццю, надійної броньовий захистом, високою рухливістю і маневреністю здатні найбільш повно використовувати результати ядерних і вогневих ударів і в короткі терміни досягати кінцевих цілей бою. Вогнева міць танків полягає в їх здатності вражати танки противника та інші цілі на дальностях дійсного вогню, вести вогонь з ходу як вдень, так і вночі. Для підвищення вогневих можливостей сучасні танки оснащені системою управління вогнем, стабілізаторами, нічними прицілами та іншими приладами Броня захищає екіпажі танків від вогню, стрілецької зброї, осколків авіабомб, артилерійських снарядів і мін, від прямих влучень снарядів малокаліберної артилерії. Для подолання водних перешкод під водою танки мають обладнання для підводного водіння (ОПВТ). Воно забезпечує надійну герметичність танка і нормальну подачу повітря екіпажу. Для уривки окопів і укриттів, на деяких танках є спеціальне навісне обладнання. Бойові можливості танкових частин дозволяють їм швидко створювати міцну оборону і успішно відбивати наступ переважаючих сил противника. У наступі - вести активні бойові дії вдень і вночі, в значному відриві від інших військ, громити угруповання противника в зустрічному бою, з ходу долати великі зони радіоактивного зараження і водні перешкоди. Танковий батальйон виконує бойові завдання у складі частини у взаємодії з мотострілковими, артилерійськими, інженерно-саперними підрозділами або самостійно.