- •1.Предмет, метод і функції економічної теорії. Економічні закони та категорії.
- •2.Економічні потреби та їх класифікація. Закон зростання потреб.
- •3.Процес виробництва та його структура. Економічні ресурси та фактори виробництва.
- •4.Проблеми раціонального вибору і межа виробничих можливостей суспільства. Закон зростаючих альтернативних витрат.
- •5.Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне виробництво. Товар та його властивості. Теорії вартості товару.
- •6. Економічна система, та взаємодія її суб’єктів у моделі економічного кругообігу. Типи і еволюція економічних систем. ( я не знаю, что про эволюцию писать)
- •7. Власність як економічна та юридична категорія. Система відносин власності. Типи і форми власності.
- •8. Гроші, їх функції та форми. Грошова маса. Закон грошового обігу.
- •9. Ринок, його види та функції. Ринкова інфраструктура.
- •10. Попит та пропозиції, їх графічна інтерпретація, цінові та нецінові фактори. Ринкова рівновага.
- •11.Принципи, функції і види підприємництва
- •12.Підприємство, його ознаки, функції та форми
- •13.Сутність та форми капіталу.Кругообіг капіталу.Основний та оборотний капітал, зношення та амортизація
- •14.Сутність та роль домогосподарств в економіці,їх доходи та витрати.Закон Енгеля
- •15.Рівень та якість життя населення.Диференціація доходів населення.Крива Лоренца
- •17. Сутність, структура та закономірності розвитку світового господарства.Форми міжнародних економічних відносин.
- •18.Міжнародна економічна інтеграція та глобалізація. Сутність та шляхи вирішення глобальних проблем.
- •19.Предмет та методи мікроекономіки. Національна економіка як об’єкт макроекономічного аналізу її ознаки, структура та мета функціонування.
- •20.Основні макроекономічні показники та методи їх підрахунку. Номінальний та реальний ввп.
- •21. Сукупний попит(ad) та сукупна пропозиція (as): їх складові та нецінові фактори
- •22. Макроекономічна рівновага в моделі ad-as в короткому та довгому періодах . Порушення макроекономічної рівноваги.
- •23. Споживання та заощадження як складові використовуваного доходу , їх функціональне та графічне зображення, середня та гранична схильність , фактори, не пов’язані з використовуваним доходом
- •24. Сутність, види та роль інвестицій в економіці. Попит на інвестиції та інвестиційна функція.
- •25. Моделі товарного ринку: модель «витрати-випуск», модель «вилучення – ін’єкцій» . Мультиплікатор видатків: методика визначення та графічне відображення . Рецесійний та інфляційний розрив.
- •26. Модель is-lm та її використання для аналізу впливу фіксальної та грошової політики.
- •27. Циклічність як загальна закономірність економічного розвитку. Сутність, фази, причини та види економічних циклів.
- •28. Економічне зростання, його джерела, фактори типи. Моделі економічного зростання. Сутність та взаємозв’язок економічного зростання та економічного розвитку.
- •29. Зайнятість населення та безробіття, їх причини, форми, методи оцінки. Соціально-економічні наслідки безробіття. Закон а.Оукена, Державне регулювання зайнятості.
- •30. Сутність, причини та вимірювання інфляції. Види та типи інфляції.
19.Предмет та методи мікроекономіки. Національна економіка як об’єкт макроекономічного аналізу її ознаки, структура та мета функціонування.
Макроекономіка є частиною економічної теорії. Макроекономіка вивчає певні закономірності відтворення на загальному суспільному рівні, на рівні всієї економіки ( народного господарства ). За допомогою вивчення предмета «макроекономіка» ми дізнаємося про загальний розвиток національної економіки, про процеси, які відбуваються в ній: інфляція, безробіття, економічний ріст, та інше. Макроекономіка вивчає всю систему економічних відносин суспільства – це теорія і практика загальнодержавного управління економікою.
Макроекономіка розкриває механізм функціонування ринкової економіки, обґрунтовує зв’язки раціонального використання природних ресурсів з метою найповнішого задоволення потреб населення. У своїх дослідженнях макроекономіка широко використовує статистичні показники для здійснення наукової абстракції. Суть методу наукової абстракції полягає в тому, що від головного відокремлюються другорядні ознаки. Виділяються основні закономірності, наприклад: на рівень інфляції в країні впливає багато чинників, головна – безпідставна емісія грошей. Абстракція буде і є науковою лише тоді, коли вона ґрунтується на фактах економічної діяльності суспільства. Наприклад: порівняння ринкової і адміністративно-командної системи. У Північній Кореї існує адміністративно-командна система і паралельно з нею існує проблема розвитку і забезпечення нормального рівня життя населення і економіки в цілому. У Південній Кореї існує ринкова економіка – країна відноситься до країн високорозвинених.
Макроекономіка у своїх дослідженнях спирається на факти і живі спостереження. В такий спосіб виявляється і нагромаджуються наукові знання, закони і категорія.
Збирання і аналіз факторів дає змогу визначити економічні закони.
Розрізняють два методи економічного аналізу:
- Індуктивний ( цей метод являє собою збирання інформації, фактів, їх систематизація, вивчення і виявлення певних закономірностей ).
- Дедуктивний ( цей метод являє собою використання логіки, інтуїцію або гіпотезу для узагальнення наукового явища).
Макроекономічне дослідження широко використовує експерименти, математичні моделювання з використанням електроно-обчислюваної техніки.
Макроекономічна наука і її методи динамічні, вони постійно вдосконалюються під впливом розвитку суспільства та економіки.
Національна економіка – це системна сукупність взаємозалежних економічних суб'єктів (які здійснюють виробництво, розподіл, обмін, споживання благ та послуг) і зв'язків між ними, для якої характерна господарська цілісність, спільність у певних часових, природних, державно-територіальних межах. Основними ознаками національної економіки є наявність:
тісних економічних зв'язків між суб'єктами господарювання на основі об'єктивного процесу постійного розвитку та поглиблення суспільного поділу праці;
спільного економічного середовища, в якому діють суб’єкти господарювання, що обумовлено, перш за все, присутністю єдиного господарського законодавства та спільної фінансово-грошової системи;
спільного економічного центру – держави, що впливає на діяльність суб'єктів господарювання через нормативне регулювання їх життєдіяльності та виконання певних економічних функцій;
загальної системи економічного захисту у формі експортно-імпортних мит, квот та ін.
Оскільки національна економіка – це система, її можна розглядати як систему об'єктів, систему суб'єктів, зв'язків і відносин. Специфіка сутності, інтересів, ролі в макроекономічних процесах кожної складової великої системи у свою чергу дозволяє розглядати національну економіку як суму таких окремих складових, співвідношення між якими утворюють розгалужену структуру національної економіки.
Перш за все, в національній економіці виділяють галузеву структуру, яка базується на критерії створення більшою чи меншою сукупністю виробництв (або й галузей) однакової чи подібної продукції. На найвищому рівні галузевої структуризації прийнято розрізняти галузі матеріального і нематеріального виробництва.
У структурі сучасної національної економіки, яка є ринковою за своєю природою, виділяють так звану фізичну економіку, що охоплює фактори виробництва і вироблені життєві блага, та монетарну економіку, складовими якої є гроші та ціни. Виділяють також реальний сектор економіки, у якому здійснюється виробництво благ та надання послуг, і фінансовий сектор, де відбувається рух фіктивного капіталу. Існує також поділ національної економіки на приватний та державний сектори. Перший представлений домашніми господарствами, приватними підприємствами. Державний сектор утворюють державні підприємства, організації, установи та регулюючі структури – уряд, національний банк, місцеві органи влади.
Складовими національної економіки також є офіційний (легальний) сектор економіки, суб’єкти якого зареєстровані, займаються незабороненими законодавством видами діяльності та в повному обсязі відображають результати своєї діяльності у фінансовій та статистичній звітності, і тіньовий сектор.
Головне завдання національної економіки полягає у дослідженні загального і особливого в економіці країни з урахуванням неекономічних чинників та напрямів інтеграції у світове господарство для обгрунтування пріоритетів і заходів економічної політики держави, спрямованих на економічний розвиток країни та підвищення якості життя населення. Метою національної економіки як науки є вивчення законів і закономірностей функціонування й розвитку економіки країни у взаємодії з іншими країнами ( з світом).