7. Власність як економічна та юридична категорія. Система відносин власності. Типи і форми власності.

Власність як економічна категорія характеризує відносини, які виникають у процесі привласнення(відчуження) матеріальних та духовних благ. Об’єктом власності може бути все те, що можна привласнити або вилучити. Суб’єктом власності виступають носі’ відносин власності( фізичні та юридичні особи, держава).

Власність як юридична категорія відображає майнові відносини з приводу володіння, користування та розпорядження.

Володіння – це початкова форма власності; це часткове неповне привласнення, яке відображає юридичну фіксацію суб’єкта власності. Володар може бути і не бути власником.

Користування- це фактичне використання об’єкта власності за його призначенням; це форма реалізації володіння, користувач може бути і не бути власником.

Розпорядження – це найвища категорія прав власності, яка надає право самостійно вирішувати долю певного об’єкта.

Форми власності:

1) приватна(права користування, володіння та розпорядження об’єктом власності належить одній приватній особі(фіз. або юр.)

2) суспільна (сукупність державної та колективної)

-державна – це власність, що належить органам держ.влади

-колективна – це власність колективів, підприємтсв, гром. організацій, кооперативів, релігійних та культурних організацій.

8. Гроші, їх функції та форми. Грошова маса. Закон грошового обігу.

Гроші – це особливий товар, який виконує роль загального еквіваленту.

Функції грошей:

1) Міра вартості – це здатність грошей вимірювати вартість товару, визначати його ціну.

2) Засіб платежу – гроші обслуговують боргові зобов’язання між економ. Суб’єктами.

3) Засіб обігу – гроші виступають посередником при обміні товару, забезпечують його обіг.

4) Засіб нагромадження – виконують ті гроші, які виходять із обігу, тимчасово переривають свій рух і накопичуються.

5) Світові гроші – діє тоді, коли гроші обслуговують міжнародні економічні відносини і їх використовують для розрахунків за зовнішньоекономічними операціями(експорт, імпорт)

Форми грошей: товарні гроші, металеві, паперові, кредитні, електронні.

Грошова маса(М) – це сукупність усіх грошових засобів у готівковій та безготівковій формах, які забезпечують обіг товарів та послуг у національній економіці.

Закон грошового обігу. Зміст: Впродовж певного періоду часу в обігу повинна бути об’єктивно обумовлена грошова маса.

9. Ринок, його види та функції. Ринкова інфраструктура.

Ринок – це місце зустрічі продавців та покупців з метою купівлі та продажу товару; система економічних відносин з приводу купівлі та продажу товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності товарно-грошових та фінансово-кредитних відносин.

Види ринків.

1) відповідно до об’єкту купівлі та продажу: споживчий, ринок засобів виробництва, р. робочої сили, р. інвестицій, фінансовий(цінних паперів), р. інновацій, грошовий(валютний).

2) відповідно до суб’єктів купівлі та продажу: р. продавців, р. покупців, р. посередників, р. державних установ.

3) за географічним розташуванням: місцевий, регіональний, національний, світовий.

4) за ступенем зрілості: нерозвинений, розвинений, що формується.

5) за ступенем обмеження конкуренції: р. вільної конкуренції, р. монополістичної конкуренції, р. олігополії, р. чистої монополії.

6) по відношенню до чинного законодавства: легальний, нелегальний.

7) за характером продажу: оптовий, роздрібний.

8) за галузевою приналежністю: машинобудівельний, сільськогосподарської продукції…

Функції ринку:

1) інформаційна – ринок надає виробникам, споживачам та посередникам інформацію про кількість, якість та асортимент продукції, тим самим визначає, що вигідно купувати, виробляти, продавати.

2) посередницька – за допомогою ринку здійснюється взаємозв’язок між відокремленими економічними суб’єктами, завдяки чому товари та послуги надходять до споживачів, а виробники забезпечуються ресурсами.

3) регулююча – ринок забезпечує безперервний виробничий процес, визначає пропорції та напрями розподілу економічних ресурсів та мікро-та макрорівнях за рахунок зростання або зменшення попиту та пропозиції.

4) стимулююча – ринок змушує виробників зменшувати витрати, підвищувати якість товарів, тим самим вдосконалює досягнення НТП.

5) функція санації – це очищення виробництва від неконкурентоспроможних підприємств, внаслідок чого підвищується ефективність всього виробництва та національної економіки у цілому.

6) ринок забезпечує ефективний розподіл ресурсів, внаслідок чого товари та послуги випускають з мінімальними альтернативними витратами.

7) інтеграційна – ринок поєднує економ. суб’єктів у єдине ціле як в межах однієї держави, так і в межах світової економіки.

Ринкова інфраструктура – це сукупність організаційно-правових форм, які забезпечують рух товарів та послуг, сукупність інститутів та служб, які обслуговують ринок і виконують певні функції щодо забезпечення нормального режиму його функціонування.

Види ринкової інфраструктури:

1) організаційно-технічна: товарні біржі, аукціони

2)фінансово-кредитна: банки, страхові компанії

3)державно-регулятивна: митна служба

4) науково-дослідне та інформаційне забезпечення.