14.Сутність та роль домогосподарств в економіці,їх доходи та витрати.Закон Енгеля

Дом.госп-во-економічна одиниця у складі однієї або декількох осіб, яка постачає економіці факторивир-ва та використовує зароблені на цьому гроші для поточного споживання товарів та послуг.Характерні риси:спільне місце проживання, спільний бюджет, дом.госп-во спільно веде госп-во,узгоджують економ.рішення.Слід відрізняти поняттядомгосп-во та сім’я-гром.одиниця, яка складється з декількох осіб, які живуть разом,ведуть загальне госп-во та пов’язані між собою подружніми або кровними зобов’язаннями, а також поєдані громадським побутом, дом.госп-во-це 1 людинв або група людей, які живуть разом, ведуть громадське госп-во,поєднані гром.побутом ,не обов’язково пов’язані між собою родинними зв’язками.Функції:постачальникифакторів вир-ва, споживання основної маси вироблених товарів та послуг, вир-во товарів та послуг для власного госп-ва, постачання людського капіталу, створення інвестиційного потенціалу завдяки заощадженню власних доходів. Доходи ДГ- це грошові засоби та матеріальні блага, отримані абос творені домашніми госп-вами за певний проміжок часу.Класифікація доходів:за речовою формою: грошові,натуральні(надходження продукціїї у натуральній формі), за процесами перерозподілу: первинні(отримані від власності та факторів вир-ва),доходи розпорядження(первинні доходи,скореговані на суму обов’язкових зборів та платежів), скореговані доходи розпорядження (доходи розпорядження(доходи розпорядження+сальдо трансп.платежів), в залежності від цін: номінальний дохід(визначається у цінах поточного періоду), реальний дохід (визначається у цінах базового року з урахуванням інфляції), за джерелами отримання:доходи від праці,від власності,не пов’язані з оцінкою результатів діяльності.Класифікація витрат:витрати на товари щоденного споживання (на товари з терміном використання до 2-х років),витрати на товари тривалого користування(від 3-х років),витрати на послуги(житл-ком.,трансп.,освіта).З ростом доходів ДГ доля витрат на продукти харчування зменшується, доля витрат на продукти харчування зменшується, доля витрат на комунальні послуги зазанає несуттєвих змін,а доля витрат на задоволення соц. та культурних благ суттєво зростає.Закон Енгеля: частина нац.доходу, витрачена на продукти харчування є найважливішим індикатором добробуту, чим менша ця доля, тим вище добробут сусп-ва.

15.Рівень та якість життя населення.Диференціація доходів населення.Крива Лоренца

Диференціація доходів-це відмінність у рівні доходів на душу населення, або одного зайнятого.Показники диференціаціі доходів населення:1)розподіл населення за рівнем грошових доходів, тобто питома вага населення за певного інтервалу доходів на одну особу;2)розподіл обсягу грошових доходів за різними групами населення,тобто питома вага у загальному обсязі грошових доходів,яку має кожна з 20- або 10-відсоткових груп населення;3)децильний показник диференціації доходів демонструє у скільки разів мінімальний дохід 10% найбільш багатих верств населення перевищує максимальний дохід 10 %найбільш бідних верств населення;4)коефіцієнт диференціальних заробітних плат-співвідношення найбільшого та найменшого рівня з/п між галузями, регіонами, професіями, коефіцієнт концентрації доходів(індекс Джині, крива Лоренца).

Крива Л оренца(0ABC) відображає фактичний розподіл доходів, чим більша заштрихована площа, тим більш нерівномірно розподілені доходи.Коефіцієнт концентрації доходів(індекс Джині) відображає відхилення фактичного розподілу доходів населення від лінії іх рівномірного розподілу.Рівень життя характеризує розвиток та ступінь задоволення матеріальних, духовних та соціальних потреб населення.Якість життя відображає ступінь досягнення вищих цінностей людського побуту як в особовому, так і в соц.аспекті, які охоплюють рівень культури, здоров’я,морально-психологічні якості.Для оцінки рівня життя населення визначають прожитковий мінімум-вар-ть так званого споживчого кошику,який розраховується на базі мінімально допустимих нормативів споживання, найбільш важливих благ та послуг.Також слід оцінювати рівень бідності(неможливість внаслідок браку коштів підтримувати спосіб життя, притаманний певному суспільству в конкретний період часу) в країні.Абсолютна бідність-відсутність доходу, необхідного для забезпечення мінімуму фізіологічних потреб.Відносна бідність визначається доходом,що не перевищує 40-60% середньодушевних доходів громадян країни.Диференціація доходів зумовлена також існуванням нетрудових доходів, майновою нерівністю внаслідок приватизації та можливістю окремих осіб користуватися сусп.і дер.майном.