- •227 Соціологія у (пост)сучасності зміст
- •Х Міжнародна студентська конференція
- •Запрошуємо до співробітництва! Оргкомітет вітає учасників х Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів «Соціологія у (пост)сучасності»!
- •V.S. Volegov, a.A. Noskov, а.А. Chernega
- •Portrait of the current secondary education system in Perm region, Russia
- •Юмор как политическая технология в обществе «частичной карнавализации»
- •Вплив ціннісних трансформацій на підприємницьку активність молоді
- •Ритуали інтенсифікації у сучасному українському суспільстві: День Незалежності
- •Фокус-группа on-line и off-line: есть ли разница?
- •Коррупция как форма девиации в современном трансформирующемся обществе
- •Взаимодействие общественных организаций и органов социальной защиты населения в решении социальных проблем
- •Образ молодежи на страницах современных сми
- •Модели религиозного образования в рамках дихотомии меж- и мультикультурализма
- •Онлайновые социальные сети как механизм виртуальной мобилизации молодежи
- •Проблеми зайнятості молоді в умовах ринкових перетворень
- •Семья и школа: основные проблемы взаимодействия
- •Бездомность в современном украинском городе: попытка теоретического осмысления
- •Соціальне становище молодих сімей Миколаївщини: соціологічний аналіз
- •Актуальные проблемы повышения эффективности социальных взаимодействий сотрудника полиции в современном обществе
- •Нормативное регулирование социальной ответственности
- •Вплив хореографії на розвиток креативності дітей: досвід соціологічного дослідження
- •Особенности влияния коммуникативной стратегии на креативную стратегию рекламной кампании
- •Репрезентации мужественности в российской массовой культуре: визуальный анализ
- •Зависимость ценностных ориентаций от процесса стереотипизации
- •Миф о «счастливой жизни» и идея богатства: трансформация понятий
- •Swot- и pest- анализ как элементы образовательного аудита вуЗа
- •Внесемейные ценностные ориентации как фактор нестабильности современной семьи
- •Ризикологічні потенції дослідження соціально-професійних планів сучасного українського студентства
- •Нігілізм сучасної української молоді в контексті соціокультурної трансформації
- •Государственные праздники в России: к вопросу о национальной идентичности
- •П. Андерсон і р. Лахман: два погляди на виникнення капіталізму в Західній Європі в епоху ранньої сучасності
- •Развитие интернет-сообществ религиозной направленности в контексте виртуализации украинского социума
- •Стигматизация идентичности женщины с онкологией молочной железы: попытка применения драматургического анализа и.Гофмана
- •Самоубийство как форма девиантного поведения и его социальные причины
- •Корпоративная социальная ответственность бизнеса: социологическая перспектива исследования
- •Сучасні стилі життя у контексті конфлікту цінностей
- •Живопись как объект социологического исследования: методологические перспективы
- •Социализация личности в высшей школе
- •Вербатим как социологический эксперимент: визуализация актуальных проблем в современном театре (на примере монОципального центра им. В.Э.Мейерхольда (Херсон))
- •Лінощі в житті студентської молоді
- •Репродуктивна та сексуальна поведінка як автономні сфери життєдіяльності сучасного індивіда
- •Социология культуры vs культурсоциология
- •Міжетнічна комунікація в сучасних умовах культурного прикордоння: до постановки проблеми
- •Коростильова Олена
- •Професійне самовизначення молоді як актуальна проблема соціологічного дослідження
- •Страх як визначальна характеристика поведінки громадян на пострадянському просторі
- •Социально-политические трансформации в постсоветской России
- •Технологізація соціалізації студентів-сиріт у внз
- •Кулешов Александр
- •Белорусский государственный университет
- •Донорство крови в Беларуси: возможности социологической диагностировки
- •«Місця пам'яті» у конструюванні колективної ідентичності
- •Концептуалізація поняття «сучасний стиль життя»
- •Ціннісні розломи сучасної молоді
- •Дослідження життєвих стратегій селян у якісній перспективі
- •Интегративное воздействие социального творчества на гражданское общество
- •Історико-антропологічний аспект гендерної нерівності
- •Липина Кристина
- •Проблемы повышения физической подготовленности курсантов образовательных учреждений силовых ведомств (на примере Восточно-Сибирского института мвд России)
- •Основные направления социальной работы с лицами без определенного места жительства
- •Акторно-сетевая теория в действии: исследование феномена дружбы через актанты
- •Политическая толерантность молодежи Северного Кавказа (на примере Дагестана)
- •Матягіна Ольга
- •Політичні ідеї як складова політичного простору: їх значення та роль
- •Маніпуляція свідомістю читачів жіночих журналів
- •Интернет как инструмент политической мобилизации
- •Інверсії політико-інституційної системи у пострадянських державах
- •Биовласть и биополитика: становление, техники, метаморфозы
- •Профессиональное образование как инструмент отсроченного управления адаптационными рисками в процессе вертикальной профессиональной мобильности
- •Здоровье и ценности современной молодежи
- •Вербальные символы в российской политической действительности
- •Компенсаторная роль неформальных институтов в политике
- •Держава та нація як вищі форми соціального зв’язку в концепції с. Дністрянського
- •Адаптация иностранного студента в инокультурной среде
- •Панкратова Маргарита
- •Национальный исследовательский университет «Высшая Школа Экономики»
- •Удовлетворенность российских женщин работой и жизнью после рождения ребенка
- •Пантюх Екатерина
- •Харьковский национальный университет имени в.Н. Каразина
- •Проблема адаптации бывших заключенных в контексте социологии культуры
- •Феномен самоубийства в украинских реалиях
- •Пасісниченко Антон Харківський національний університет імені в.Н. Каразіна
- •В пошуках теорії ідентичності: від есенціалізму до дискурсивного конструктивізму і далі
- •Негативное влияние секты (на примере организации «Свидетели Иеговы»)
- •Політична економіка як маніфестація політичного
- •Корупція в умовах сучасного інституту освіти
- •Влияние коррупции в вуЗах на ценность и качество образования
- •Соціальна реклама в Україні
- •Магия в контексте функциональной теории Бронислава Малиновского
- •Проблема инкорпорирования культурного капитала школьниками в рамках получения среднего образования
- •Рощин Дмитрий
- •(Украина, г. Харьков) Смысложизненная концепция личности: авторская интерпретация понятия
- •Футбольні фанати як соціокультурна спільнота
- •Щастя як суб’єктивний показник якості життя суспільства
- •Использование иностранного языка студентами бгу
- •Свободное время в жизни студента
- •Культивационный эффект виртуального взаимодействия
- •Ценностные ориентации как механизм регулирования государственной молодежной политики
- •Особенности речевой коммуникации в студенческой среде
- •Out-line: кто остался вне Сети?
- •Особенности рекламных сообщений в условиях постмодерна
- •Сім’я у системі ціннісних орієнтацій української молоді
- •Специфіка дозвіллєвої діяльності пострадянського студентства у процесі перебування закордоном (за результатами включеного спостереження)
- •Використання інфографіки у передвиборчій агітації
- •Тітова Юлія
- •Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б.Хмельницького
- •Міжетнічна толерантність у молодіжному середовищі інтеркультурного міста
- •Проблеми реалізації положень нормативно-правової бази України в повсякденній роботі соціального працівника
- •Досуг в жизни современной белорусской молодежи
- •Особливості корпоративної культури в комерційних організаціях України
- •Бомжи как социальное явление
- •Особенности социальных коммуникаций сервисных организаций в сети Интернет (на примере гостиниц)
- •Музей как объект социокультурного потребления
- •Жизненные ценности курсантов и профессионально-личностные стратегии их достижения
- •Стереотипи, які сприяють вживанню наркотиків
- •Социальная реабилитация глухих детей
- •Проблемы развития нормативно-правового обеспечения информационной безопасности Российской Федерации
- •Дигиталізація вищої освіти
- •Європейський Союз: у пошуку методологічних координат дослідження
- •Тілесність та зовнішність людини як прояв соціальних відносин в контексті гендерних особливостей
- •Интерпретация социологических данных: замечания п. Бурдье
- •Особливості політичного лідерства часів Запорозької Січі
- •Відкритість влади як основа досягнення відкритості суспільства
- •Соціологія у (пост)сучасності
Футбольні фанати як соціокультурна спільнота
Футбол сьогодні – дійсно глобальна гра. Деякі дослідники відзначають, що прихильники цього виду спорту охоплені «футбольним психозом». У такої думки є підстави – масовий спорт в наші дні виглядає так: 22 людини грають у футбол, а тисячі чи десятки тисяч дивляться на цю гру; обступивши футбольне поле; вони критикують, свистять, виносять компетентні судження, підбадьорюють гравців, аплодують вдачам, лають суддів, тощо. Для цих вболівальників футбол став чимось набагато більшим, ніж просто спортивною грою. Футбольні фанати – це окреме, специфічне культурне явище.
Футбольний фанатизм як феномен виник із початком комерціалізації спорту, коли футбольні події стали привертати підвищену увагу. Футбол почав перетворюватися на масовий вид спорту з 1920-х років за активної підтримки армії. Тому, до речі, у (навколо)футбольний лексикон увійшло багато армійських слів: напад, захист, фланг, фінал, бомба, бомбардир, граната тощо. А вигуки-«кричалки» футбольних фанатів вийшли з традиційних бойових закликів та пісень.
Що стосується виїздів на матчі за межі міста або країни, то такі переїзди за останні 30 років перетворилися в певний вид регулярного туризму. Вболівальники об’єднуються у союзи, щоб організувати поїздки на всі ігри за участю «своєї» команди, але, насамперед, це ще один привід провести більше часу з футбольним братством, яке зазвичай характеризується високим ступенем згуртованості. Більш того, фанат повністю і до кінця ототожнює себе зі своєю командою, демонструючи свою ідентичність в одязі (куртки, прапори, шарфи, шапки в кольорах або з емблемами певного футбольного союзу) та поведінці (відвідування матчів, агресія щодо команд-супротивників та представників їхніх «груп підтримки»).
В нашій країні перші організовані фанатські формування почали з’являтися на початку 80-х рр. Спершу це було угруповання столичної команди, пізніше центрами фанатського руху стали Львів, Одеса, Дніпропетровськ та Харків. Фанати за радянських часів почали підтримувати команду, розміщуючись на певному секторі глядацьких місць, носили клубну атрибутику, складали і скандували вигуки. Визначальним фактором у формуванні фанатських організацій є наявність «ворога». Антагоністами киян та львів'ян вважалися вболівальники московського ЦСКА, одесити щосили воювали проти білорусів, харків'яни протистояли вболівальникам дніпропетровської команди.
З набуттям Україною незалежності фанатський рух почав марніти. По-перше, місцеві фанати залишилися без головних зовнішніх ворогів, а по-друге, на початку 90-х багатьом фанатам просто стало не до футболу. Внаслідок економічних і соціальних перетворень в країні різко впала як чисельність угруповань, так і якість вболівання. Але зараз, через 20 років, ми можемо констатувати, що фанатські угруповання почали функціонувати знову, більш того, національна вболівацька культура підвищилася до європейського рівня (це пов’язано з тим, що українські футбольні клуби почали грати в рамках Ліги Чемпіонів та в Лізі Європи).
Під національною футбольною культурою ми розуміємо один з елементів базової національної культури, основними складовими частинами якої є особливий національний стиль гри та поведінка вболівальників, яка інтерпретується завдяки поняттю «навколофутбольні практики». Це поняття означає сукупність усіх колективних практик відвідувачів футбольних стадіонів, тобто узвичаєних дій, які підпорядковуються нормам і цінностям даної футбольної культури в даний момент їх розвитку та інтерналізуються завдяки відвідуванню футбольних стадіонів, спілкуванню з представниками футбольного фанатизму та / або спостереженню за ними.
Дослідники здебільшого розподіляють всіх учасників «стадіонного вболівання», тобто відвідувачів футбольних стадіонів на вболівальників та фанатів. Подібний розподіл ґрунтується на поведінці відвідувачів стадіонів. До категорії «фанатів» відносять людей, схильних до групових форм поведінки на стадіоні, тих, хто ототожнює себе з конкретною футбольною командою на відміну від «вболівальників», які характеризуються індивідуалістичною поведінкою. В. Хейтемер розглядає футбольних фанатів як таких вболівальників, котрі в першу чергу орієнтовані на футбол. Футбольні фанати суттєво впливають на створення образу поведінки відвідувачів футбольних матчів та на образ національної футбольної культури в цілому. О. Іллє відзначає такі критерії віднесення вболівальників до числа фанатів: активне відвідування домашніх матчів, щорічне здійснення декількох виїздів в інші міста, знання та прийняття культури футбольних фанатів.
Здебільшого дослідники, які аналізують феномен футбольного фанатизму, говорять про його представників як про соціальну групу. Підставами для такого висновку є соціально-демографічні характеристики: футбольні фанати, в основному, – чоловіки, мають подібні соціальний статус, вік, освіту тощо. Тим не менше, на наш погляд, футбольні фанати – це, в першу чергу, соціальна спільнота, а не група. Незважаючи на те, що ці поняття (тобто соціальна спільнота та соціальна група) часто ототожнюють, не зовсім коректно вважати їх тотожними, адже поняття групи акцентує на об'єктивних ознаках, які об'єднують людей у дану сукупність, поняття ж спільноти – на суб'єктивних. В цьому світлі як соціальна група футбольні вболівальники складаються з декількох соціальних спільнот, тобто сукупностей людей, об'єднаних спільною метою, інтересами і цінностями (субкультурою), а також низкою інших спільних ознак, в першу чергу суб'єктивних. Оскільки найчастіше в контексті суб'єктивних ознак розглядається близькість (або єдність) ціннісно-нормативних систем, то, на наш погляд, у випадку футбольних фанатів більш коректним є вживання поняття соціокультурної (а не просто соціальної) спільноти.
Таким чином, ми визначаємо футбольних фанатів як соціокультурну спільноту, що складається із певних футбольних вболівальників, які інтеріоризують ціннісно-нормативну структуру даної субкультури, що знаходить своє відображення і виявляється в їхніх практиках символічного і предметного характеру, зокрема, у стилі життя.
Сапаєва Любов
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
(Україна, м. Луганськ)