Специфіка дозвіллєвої діяльності пострадянського студентства у процесі перебування закордоном (за результатами включеного спостереження)

Для вивчення дозвіллєвих практик студентів-представників країн колишнього Радянського Союзу на теренах Сполучених Штатів Америки було використано метод включеного спостереження. Студенти як своєрідна соціальна група характеризуються переважно емоційними мотивами своїх дій. Тому включене спостереження дозволяє зібрати максимальну кількість інформації з мінімальним впливом дослідника на об’єкт дослідження.

Специфіка спостереження як одного із видів збору соціологічної інформації полягає у безпосередньому спогляданні і фіксації тільки тих фактів, які належать до зовнішньої поведінки. Спостереження у соціології розглядається як метод збору первинної інформації шляхом прямої безпосередньої регістрації подій та їхніх умов самим дослідником (спостерігачем).

Об’єктом дослідження виступили студенти з пострадянських країн, учасники програми «Work and Travel». Предметом дослідження визначено дозвіллєві пріоритети студентів.

Для досліджуваних студентів дозвілля розглядалось як вся сукупність часу, котрий не був зайнятий роботою і проводився у колі їхніх ровесників. Дозвіллєві практики на території Сполучених штатів Америки значно відрізнялися від традиційних занять. «Обычный досуг немедленно доставляет пользу сам по себе, как относительно недолгая приятная деятельность, требующая незначительного или не требующая никакого специального обучения, чтобы получить удовольствие. Его типы включают игру (в том числе любительскую), расслабление (например, посиделки, дневной сон, прогулки), пассивное развлечение (телевидение, книги, музыкальные записи), активное развлечение (азартные игры, розыгрыши на вечеринках), оживленные беседы и сенсорное возбуждение (секс, еда, выпивка)» [1]. Користуючись вищеподаною типологією видів дозвілля, представимо найпопулярніші з них у студентському середовищі за кордоном.

Динамічність повсякденного ритму життя вимагала витрати великої кількості енергії, тому переважав пасивний відпочинок. Найпоширеніші види дозвілля належали до категорії розслаблення. Велика частина вільного часу припадала на задоволення потреби у сні. На другому місці розмістилося спілкування із рідними і близькими за допомогою Скайпу (Інтернет-спілкування в даному випадку розглядається як посиденьки). У процесі такого спілкування індивіди паралельно могли займатися іншими справами: приготування їжі, прослуховування музики, виконання різної домашньої роботи. На третьому місці – домашні вечірки до ранку, під час яких головними розвагами були спілкування (обговорення останніх новин, плітки, плани на недалеке майбутнє), колективний перегляд фільмів, пісні під гітару. Репертуар останнього типу розваг розрізнявся за масовістю виконавців – для колективного співу обирався репертуар В. Цоя, для сольних концертів – репертуар зарубіжних виконавців (30 seconds to Mars, APC, Stone Sour).

Дозвіллєві пріоритети студентства за кордоном обумовлювалися місцезнаходженням об’єктів відпочинку. Близьке просторове розміщення основних популярних місць відпочинку давало змогу студентам користуватися їхніми послугами. Серед видів дозвіллєвої діяльності, якими студенти користувалися найактивніше, слід зазначити відвідання парків розваг, аквапарків, поїздки до сусіднього міста на шопінг, виїзд на екскурсії, концерти всесвітніх зірок (U2, Rihanna), футбольні матчі.

Як зазначає Бєжецька І.В., «Дозвіллєва сфера, як більш «гнучка» сфера життєдіяльності молоді, не обмежується твердими рамками щодо поведінки, видів зайнятості, найбільшою мірою здатна швидко реагувати на потреби, що змінюються, і відповідати бажанням, що виникають, молодого покоління» [2]. Дійсно, у дозвіллєвих практиках пострадянської молоді був присутній ще один популярний вид дозвілля – гра, на яку наклав відбиток «американський стиль» дозвілля. Основні з них – гра beer pong на великих домашніх вечірках; міні-гольф як найпопулярніший сімейний відпочинок; релаксація на березі океану, гра у фрізбі, катання на хвилях за допомогою міні-дощок для серфінгу; гра у теніс та баскетбол.

Можна зробити висновок, що серед дозвіллєвих практик, притаманних досліджуваним студентам, мали місце як вже звичні традиційні заняття, так і нові види проведення вільного часу. «…Участники досуговой деятельности оказываются вовлеченными в весь спектр действий, предлагаемых им досуговыми общностями, лишь частично. Социальный мир может быть местным, региональным, межрегиональным, национальным, даже международным, а члены сложных обществ, соответственно, обычно оказываются членами нескольких социальных миров, из которых лишь некоторые имеют отношение к досугу» [1].

Література: 1. Стеббинс Р.А. Свободное время: к оптимальному стилю досуга (взгляд из Канады) // Социол. исслед. 2000. № 7. 2. Бєлецька І. В. Специфіка дозвілля в життєдіяльності молоді на сучасному етапі. Доступно на http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Sptp/2009_4/6.pdf

Телеш Анна

Чорноморський державний університет ім. П. Могили

(Україна, м. Миколаїв)