Завдання для самостійної роботи

Скласти на зимівлю бджолине гніздо трьома способами відповідно індивідуального завдання.

Контрольні запитання

1. Біологічні і фізіологічні зміни в організмі зимуючих бджіл.

2. Які фактори забезпечують успішну зимівлю бджіл?

3. Техніка і порядок огляду бджолиних сімей восени.

4. Як сформувати гніздо бджолиної сім’ї на зиму?

5. Який матеріал краще використовувати для виробництва утеплюючих подушок для гнізда бджіл, і чому?

6. З якою метою і коли складають акт осінньої перевірки бджолиних сімей?

7. Яку кількість корму необхідно залишити бджолиній сім’ї на зиму?

8. Призначення льоткових загароджувачів?

9. Принципи проведення інтенсивного нарощування бджіл перед зимівлею.

10. Порядок та строки проведення санітарно-профілактичної і лікувальної обробок бджолиних сімей перед зимівлею?

11. Як здійснюють контроль за ходом зимівлі?

12. Яким приладом і з якою періодичністю перевіряють шум маси бджіл сім’ї під час зимівлі?

13. Назвіть причини порушення нормального перебігу зимівлі бджолиних сімей.

14. Яка допомога необхідна бджолиним сім’ям під час зимівлі у разі порушення нормального перебігу.

15. Коли необхідно вносити вулики у приміщення на зимівлю і виносити з приміщення в кінці зимівлі?

Тема 12. Складання кормового балансу пасіки

Вид занять: Лабораторна робота

Мета занять: Навчитись визначати медовий запас в радіусі льоту бджіл, в залежності від виду ентомофільних культур, їх площі та нектаропродуктивності, а також потребу бджолиних сімей для запилення сільськогосподарських культур.

Обладнання і матеріали: калькулятор, календар цвітіння і медової продуктивності, норми потреби бджолиних сімей для запилення.

Теоретичні підстави

Визначення запасів меду проводять на основі обліку всіх полощ медоносних рослин та угідь, де вони не займають суцільного масиву. Запас меду можна обчислити в зоні льоту бджіл окремої пасіки (площа в радіусі 2 км становить близько 1250 га), або на території землекористування одного господарства. Завдяки кочівлям пасік можна охоплювати нектарні ресурси далеко від стаціонарних точків. Розширюються міжгосподарські перевезення пасік в місця зосередження посівних площ певних медоносів. Для раціонального розміщення пасік з метою більшої ефективності медоносної бази й кращого запилення сільськогосподарських культур потрібен облік медового запасу в межах його використання бджолами.

Використання нектарних ресурсів пов’язане зі строками цвітіння медоносів та розміщенням пасік. Тому величина медозборів із різних рослин змінюється протягом сезону й дає змогу в одні періоди лише поповнити щоденні витрати на живлення, в інші – накопичити запаси меду й мати товарну продукцію.

Прогнозування строків і величини медозбору допомагає спланувати розміщення пасік біля посівів і насаджень нектароносів, забезпечити вчасне їх перевезення.

У весняний період медоноси лісів і плодових насаджень забезпечують поповнення кормових запасів у вуликах.

Цвітіння ріпака, потім еспарцету, білої акації, гречки та інших рослин, з яких бджоли приносять за день понад 0,4 кг корму, необхідного для їх живлення, створює продуктивний взяток.

Для встановлення строків медозбору потрібні дані про початок цвітіння основних рослин. Між датами найранішого і найпізнішого цвітіння визначають середні строки початку медозбору (додаток 5).

Величина медозбору залежить від кормової бази та кількості бджолиних сімей. Значне насичення території бджолами зменшує середній збір меду кожною сім’єю. Відповідність запасів кормової бази розмірам пасік легко встановити за допомогою контрольної сім’ї. Багаті запаси меду сприяють зростанню її маси за день на 2-6 кг і більше. Один або кілька медоносів, із яких бджоли збирають найбільшу кількість продукції, визначають тип медозбору. З них надходить в основному товарний мед. Наприклад, у степових районах України переважає збір меду з білої акації, соняшнику, буркуну, польового різнотрав’я.

В Лісостепу та деяких районах Полісся основні медоноси – гречка, еспарцет, біла акація, липа. Від них і походить назва типу медозбору.

Медоносний конвеєр пасіки являє собою безперебійне надходження нектару у бджолину сім’ю, тобто постійне забезпечення бджіл взятком протягом весняно-літнього сезону. Враховуючи строки цвітіння медоносів, нектаропродуктивність площ медодаїв, нектарозапас місцевості пасічник повинен організувати безперебійне перевезення бджолиних сімей до квітучих медоносів.