Тестові завдання

1. Яке з визначень точніше передає сутність предмета економічної теорії?

а) наука про суспільство на різних стадіях розвитку;

б) наука про відносини у суспільстві з приводу раціонального використання обмежених ресурсів;

в) наука про управління підприємствами для досягнення максимального прибутку;

г) наука про вибір ефективної державної політики для вирішення актуальних соціальних проблем.

2. Економічна категорія — це:

а) поняття, що відбиває сутнісний бік економічного явища;

б) поняття, занесене до економічної енциклопедії;

в) слово іноземного походження, що характеризує той або інший стан економіки;

г) слово, що використовується в економічній науці.

3. Економічні закони відрізняються від законів природи тим, що вони:

а) об’єктивні;

б) суб’єктивні;

в) діють лише у людському суспільстві;

г) не можуть мати формалізованого вираження.

4. Економічна політика — це:

а) заходи, спрямовані на вирішення економічних проблем;

б) конкуренція різних економічних ідей;

в) здатність управляти економічними процесами;

г) здатність приймати ефективні господарські рішення.

5. Хто першим ввів в користування термін “політична економія”?

а) Ф. Кене;

б) А. Монкретьєн;

в) А. Сміт;

г) У. Петті;

д) Аристотель.

Література:

1. Башнянін Г. І. Політична економія: підручник / Г. І. Башнянін, П. Ю. Лазур, В. С. Медведєв. — К. : Ніка, Центр Ельга, 2000. —

С. 6—33.

2. Крупка М. І. Основи економічної теорії: підручник / М. І. Крупка, П. І. Островерх, С. К. Реверчук. — К. : Атіка, 2001. — С. 7—12.

3. Мочерний С. Предмет економічної теорії / С. Мочерний, О. Устенко // Економіка України. — 2004. — № 2. — С. 4—6.

4. Мочерний С. В. Основи економічної теорії: підручник / С. В. Мочерний, О. А. Устенко — К. : Академія, 2006. — С. 9—51.

5. Чухно А.А. Модернізація економіки та економічна теорія / А. А. Чухно // Економіка України. — 2012.— № 9. — С. 4—13. —

№ 10. 2012.— С. 4—13.

Тема 2. Суспільне виробництво, його фактори та результати. Відтворення

Методичні поради до вичення теми

Дана тема є однією з вузлових тем курсу , оскільки викладений у ній матеріал використовується для розкриття ряду важливих питань, що пов’язані з ефективністю функціонування факторів виробництва, впровадженням науково — технічного прогресу в аграрно—промисловому комплексі.

Всі види економічної діяльності людей у суспільному виробництві згруповані в три блоки галузей:

1. основне виробництво­—галузі , де безпосередньо виготовляються

предмети споживання і засоби виробництва ;

2. виробнича інфраструктура — галузі , що забезпечують ефективну

економічну діяльність (транспорт , зв’язок , торгівля , кредитно—фі—

нансові заклади);

3. соціальна інфраструктура — нематеріальне виробництво , де ство—

рюються нематеріальні форми багатства , які примножують розумові

та фізичні здібності людини (охорона здоров’я , освіта , культура , мистецтво тощо).

Треба визначити , що суспільне виробництво охоплює матеріаль—не виробництво і нематеріальне виробництво. До матеріального ви—робництва відносять матеріальні блага і послуги. До нематеріально—го — нематеріальні послуги і духовні цінності. Необхідно приділитиувагу причинам структурної перебудови матеріального виробництва, завдяки якій можливе зростання ефективності економіки, зниження матеріало — і енергомістності продукції.

Слід розглянути фактори і фази виробництва.

До основних факторів виробництва відносять особистий (робітників) та речовий (засоби виробництва). Взаємодія двох факторів виробництва відбувається у процесі виробництва.

Виробництво у широкому значенні складається з чотирьох фаз: власно виробництв, розподіл, обмін та споживання. Виробництво сприяє зростанню обсягу продукту, виникненню нових благ, послуг, поліпшення їхньої кості. Розподіл є стимулом для працівників підприємств, тобто форми розподілу дають можливість підвищити матеріальну зацікавленість робітників у результатах їхньої праці. Розподіл визначає частку членів суспільства у виробленому продукті. Обмін сприяє розвитку ринкових відносин, доставляє вироблені продукти до споживача згідно з його часткою, отриманою при розподілі. Споживання забезпечує перетворення продукту в об’єктіндивідуального привласнення й споживання.Воно буває двох видів: виробниче та особисте. Виробниче — це споживання засобів виробництва і робочої сили працівника. В процесі особистого споживання відбувається відтворення робочої сили. Споживання визначає структуру виробництва. Особливу увагу слід приділити екологічному потенціалу країни, який виступає у двох формах:

1. ресурсного потенціалу , тобто сукупності елементів природи, що бере участь у виробництві ;

2. регенераційного потенціалу , який ґрунтується на можливості природних систем переробляти наслідки людської діяльності і відновлювати обіг речовин у навколишньому середовищі.

Після вивчення проблеми екології і навколишнього середовища, слід перейти до питання ресурсного забезпечення , у зв’язку з чим слід чітко розрізняти види ресурсів та їх характерні риси. Ресурси є обмеженою величиною , тому завжди гостро стоїть проблема вибору ресурсів для задоволення певних потреб , які є необмеженими. Формами подолання суперечності між безмежними потребами і обмеженими ресурсами є:

1. зростання виробництва;

2. розвиток обміну ресурсів між країнами;

3. створення замінників ресурсів;

4. економія ресурсів завдяки запровадженню ефективніших техно—логій виробництва.

Проблема вибору ресурсів , їх раціональне використання розглядається за допомогою кривої виробничих можливостей .

Особливу увагу слід приділити вивченню сутності сукупного суспільного продукту, який є узагальнюючим показником виробничої діяльності населення. Він має дві форми:

1) натурально—речову (засоби виробництва і предмети споживання);

2) вартісну (вартість засобів виробництва , вартість необхідного та додаткового продукту).

Необхідно чітко знати, що для задоволення потреб населення необхідно покращувати використання обмежених ресурсів шляхом підвищення ефективності виробництва. Під ефективністю розуміють результативність , яка досягнута при певному рівні витрат суспільного виробництва.

Для характеристики ефективності використовується наступна система показників: продуктивність праці і трудомісткість продукції, фондовіддача і фондомісткість, матеріаловіддача і матеріаломісткість, фондооснащеність і фондоозброєність, рівень рентабельності.

Розглядаючи сутність відтворення, треба розрізняти два його види: просте і розширене. При простому відтворенні додатковий продукт використовується для особистого споживання, а при розширеному — направляється і на особисте, і на виробниче споживання. Розширене відтворення маж два типи : екстенсивний і інтенсивний. Розглядаючи це питання, необхідно навести по декілька прикладів, за допомогою яких показати різницю між типами відтворення.

Питання для самостійного розгляду:

1. Визначте роль землі в різних галузях народного господарства.

2. Розкрийте основні напрями здійснення охорони земельних ресурсів.

3. Сутність потреб, їх властивості і ознаки.

4. Вплив науково — технічного прогресу на рівень розвитку виробництва.

5. Основні напрями розвя’зання проблем розвитку і удосконалення потреб.

Словник економічних термінів: матеріальне виробництво, сфера послуг, предмети праці, засоби праці, робоча сила, продуктивні сили, виробничі відносини, праця, інфраструктура, потреби, ресурси, природа, екологія, прогрес, економічне зростання, суперечності, ефективність виробництва, необхідний продукт, додатковий продукт, інтенсивність, інтенсифікація.