- •Міністерство аграрної політики та продовольства україни
- •Передмова
- •Навчально — методичні матеріали
- •Загальні (притаманні всім етапам розвитку суспільства);
- •Тестові завдання
- •Література:
- •Тема 2. Суспільне виробництво, його фактори та результати. Відтворення
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
- •Тестові завдання
- •Література:
- •Тема 4. Товарне виробництво Методичні поради до вивчення теми
- •Тестові завдання
- •Література:
- •Тема 5. Гроші та їх функції. Грошовий обіг Методичні поради до вивчення теми
- •Тестові завдання
- •Література:
- •Модуль 2 Ринок як підсистема ринкової економіки
- •Тема 6. Ринок та механізм його функціонування. Конкуренція та монополія в ринковій економіці
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Тема 7. Ринкова інфраструктура Методичні поради до вивчення теми
- •Тестові завдання
- •Модуль 3 підприємство в системі ринкових відносин
- •Тема 8.
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Тестові завдання
- •Література:
- •Тема 9. Аграрні відносини Основи підприємництва в аграрному секторі економіки Методичні поради до вивчення теми
- •Тестові завдання
- •Література:
- •Тема 10. Трудові відносини і заробітна плата. Доходи населення
- •Тема 11. Суспільне відтворення і його циклічність
- •Тестові завдання
- •Література:
- •Тема 12. Фінансова система суспільства. Державний бюджет Методичні поради до вивчення теми
- •Тестові завдання
- •Тема 13. Державне регулювання ринкової економіки Методичні поради до вивчення теми
- •Тестові завдання
- •Література:
- •Модуль 5 сучасне світове господарство
- •Тема 14. Світове господарство. Система міжнародних економічних відносин
- •Методичні поради до вивчення теми
- •Тестові завдання
- •Література:
- •Тема 15. Міжнародна економічна інтеграція та її розвиток в сучасних умовах. Економічні аспекти глобальних проблем Методичні поради до вивчення теми
- •Тестові завдання
- •Література:
- •Для підсумкового контролю
- •Знань студентів
- •Варіант 1
- •Варіант 2
- •Варіант 3
- •Варіант 4
- •Варіант 5
- •Варіант 6
- •Варіант 7
- •Варіант 8
- •Варіант 9
- •Варіант 10
- •Варіант 11
- •Варіант 12
- •Варіант 13
- •Варіант 14
- •Варіант 15
- •Варіант 16
- •Варіант 17
- •Варіант 18
- •Варіант 19
- •Варіант 20
- •Варіант 21
- •Варіант 23
- •Варіант 24
- •Рекомендовані теми для наукових досліджень
- •Глосарій
- •Тема 2. Суспільне виробництво, його фактори та результати. Відтворення
- •Тема 3. Власність та її форми
- •Тема 4. Товарне виробництво
- •Тема 5. Гроші та їх функції. Грошовий обіг
- •Модуль 2. Ринок як підсистема ринкової економіки
- •Тема 6. Ринок та механізм його функціонування. Конкуренція та монополія в ринковій економіці
- •Тема 7. Ринкова інфраструктура
- •Модуль 3. Підприємство в системі ринкових відносин Тема 8. Економічні основи функціонування підприємства. Підприємництво
- •Тема 9. Аграрні відносини. Основи підприємництва в аграрному секторі економіки
- •Тема 10. Трудові відносини і заробітна плата. Доходи населення
- •Тема 11. Суспільне відтворення і його циклічність
- •Тема 12. Фінансова система суспільства. Державний бюджет
- •Тема 13. Державне регулювання ринкової економіки
- •Модуль 5. Сучасне світове господарство
- •Тема 14. Світове господарство. Система міжнародних економічних відносин
- •Тема 15. Міжнародна економічна інтеграція та її розвиток в сучасних умовах . Економічні аспекти глобальних проблем
Тема 13. Державне регулювання ринкової економіки
Інвестиційні банки — спеціальні кредитно—фінансові інститути, які здійснюють операції з цінними паперами з метою залучення вільних грошових коштів і довгострокового, середньострокового кредитування та фінансування підприємств.
Інвестиційні компанії — колективний інвестор; один із видів кредитно—фінансових інститутів, які продають власні цінні папери значній частині населення, а купують цінні папери інших акціонерних компаній.
Інвестиційна політика — комплекс урядових рішень, які визначають основні напрямки використання капітальних вкладень в економіку, різні її сфери та галузі. Інвестиційна політика визначається станом економіки, основними завданнями народного господарства у виробництві, науково—технічному і соціальному розвитку країни.
Кейнсіанство — один із провідних напрямів сучасної економічної теорії, яка стверджує, що без активного втручання держави у розвиток соціально—економічних процесів, без суттєвого розширення функцій держави капіталізм неспроможний далі існувати. Розширення функцій держави, на думку Кейнса, також необхідне для боротьби з ростом безробіття, кризами, за раціональне використання трудових ресурсів. Збільшення приватних інвестицій держава повинна регулювати шляхом здешевлення кредиту. Від загальної суми інвестицій залежить обсяг національного доходу, ріст зайнятості, урівноваження попиту і пропозиції. З цією метою Кейнс вважав доцільним збільшення державних витрат на воєнні цілі.
Мінова концепція — важливий методологічний принцип у західній
економічній теорії, згідно з яким сфера обігу є визначальною серед інших сфер суспільного відтворення (безпосереднього виробництва, розподілу та споживання). Гносеологічною основою мінової концепції є абсолютизація сфери самого акту товарного обігу. Насправді сфера безпосереднього виробництва була і залишається домінуючою серед інших сфер суспільного відтворення. Це виявляється у тому, що вартість товару, мінові пропорції при обміні товарів визначаються насамперед суспільно необхідними витратами праці, його якістю, суспільно корисним ефектом А різна суб'єктивна оцінка індивідами ступеня корисності одного і того ж продукту праці в процесі його реалізації якраз і свідчить про похідну роль сфери обігу.
Монетаризм — економічна теорія, яка проповідує визначальну роль грошової маси, що перебуває в обігу, у формуванні економічної кон'юнктури та встановлює причинно—наслідковий зв'язок між зміною кількості грошей і величиною валового кінцевого продукту. На думку Фрідмена, державне регулювання економіки є малоефективним через затримки між зміною грошових показників і реальних факторів виробництва, і його слід замінити автоматичним приростом грошової маси в обігу.
Соціальна політика — політика спрямована на підвищення добробуту населення на основі прискореного розвитку соціальної сфери, активного сприяння соціальних факторів у зростанні і підвищенні ефективності економіки.
Соціальна справедливість — міра рівності (нерівності) життєвого становища людей, класів і соціальних груп, що об'єктивно зумовлюються рівнем матеріального та духовного розвитку суспільства. Міра рівності виражається в матеріальних і духовних благах, які надходять у повне розпорядження людей.Критеріями соціальної справедливості є вільний вибір господарської діяльності на основі визнання багатоманітності форм власності; створення однакових правил господарювання на засадах ринкової економіки.
Структурні кризи — кризове явище нециклічного характеру, зумовлене збоями в механізмі державного регулювання економікою у національних рамках і на міжнародній арені. До структурних криз відносять енергетичну, сировинну, продовольчу, екологічну, валютно—фінансову кризи, які мають, як правило, різне походження і форми прояву.