1. 42. Українська культура у 20-му ст..: соціально-політичні обставини її розвитку, специфічні риси.

1)до 1917 країна у складі 2 імперій,асиметрична політика:розвиток всупереч асиміляції,загальноєвропейські тенденції в культурі;2)революція 1917р.,громадянська війна:занепад культурного життя,руйнація духовності народу;3)національно визвольна боротьба,утворення УНР:націоналізація освіти,науки,пожвавлення культурного життя;4)входження україни до складу СРСР,політика українізації 20-х років:розвіт всіх сфер української культури;5)продрозкладка,«військовий комунізм», колективізація, голодомор, індустріалізація: занепад матеріальної та духовної культури селянства,деградація аграрної культури;6)зростання українізації,релігії,тоталітаризм 30-50х років:знищення української культурної еліти,українізація культури,перетворення культури на служницю радянської ідеології;7)2Світова війна 39-41р.р.,боротьба проти фашизму об*єднання західної України з УРСР:піднесення патріотизму народу,національного духу,відображення цих тенденцій у мистецтві;8)«Хрущовська відлига»,лібералізація політичного життя:пожвавлення культурного життя,рух «шестидесятників»,актуалізація національної теми в мистецтві;9)«Брежневський застій»,стагнація економіки,командно-адміністративна система управління:згортання національних рухів,репресії щодо «шестидесятників»,застій в культурному житті;10)політика «перебудови» та «гносеології»,спроби реформування системи:сплеск цікавості до національної культурної історії,виникнення національних та суспільних рухів;11)розпад СРСР,набуття України незалежності,лібералізація економіки,економічна криза перехідного періоду:піднесення національного духу надії на майбутнє,хаос,світоглядна дезорієнтація народу,занепад науки та мистецтва;12)розвиток України,як суверенної держави,перехідний стан економіки,боротьба демократичних та авторитарних тенденцій в управлінні державою,включення України в процес глобалізації:намагання зберегти та підкреслити національну специфіку,культуру,розвиток національно-орієнтованого мистецтва,уніфікація культури в рамках глобалізації.

43.Українізація 20-х років 20-го ст. та її вплив на розвиток української нації. У духовному житті України 20-х років значимою була проблема національної визначеності народу. На початку 20-х років більшовики були вимушені піти на поступки в економічному та культурному житті і тому в Україні розгортається політика українізації,яка розглядалася більшовиками як засіб зміцнення своєї влади. Сутність українізації:1) ця політика проводилась більшовиками під гаслом єднання пролетаріату та селянства (українців) і розглядалась як засіб зміцнення радянської влади, підвищення її авторитету в народі та серед національно свідомої інтелігенції.2)В культурному плані українізація означала реалізацію права народу на свою мову – вона була запроваджена в усіх державних установах, удосконалився її правопис.3)Українізацію впроваджували державні діячі М.Скрипник та В. Затонський, В. Чубар.Наслідки українізації для культури: 1)За 10 років ліквідовано неписьменність.2)Запроваджено безкоштовну обов’язкову середню освіту (80% шкіл – українська мова викладання). Відкрито мережу спеціальних середніх та вищих навчальних закладів.3)Активно працює Всеукраїнська академія наук (М. Грушевський, А. Кримський, Д. Багалій – історики). 4)Українською мовою велося діловодство, видавалась більшість книг, велося радіомовлення, знімалось кіно.5)Розквітла українська література - безліч течій, літературних гуртків, письменницьких об’єднань (“Плуг”, “Гарт”, “Вапліте”). Письменники – П. Панч, А. Головко, В.Сосюра, М. Бажан, П. Тичина, М.Хвильовий, М. Зєров, М. Рильський, М.Драй-Хмара…6)Національне театральне мистецтво – “Березіль” Леся Курбаса.7)Національне кіномистецтво – Олександр Довженко (“Звенигора”, “Арсенал”, “Земля”), Петро Чардинін (“Тарас Трясило”).ОТЖЕ,українізація мала позитивні наслідки для української культури. Вперше в історії українська мова набула статусу державної, було запроваджено масову освіту, розквітли національна наука та мистецтво.