14 Формування словьянської культури на тер. Укр.

Словянська культура розвивалась у взаємовпливі з несловянськми місцевими та кочовими культурами. Перші згадки про словян (венедів) античними авторами датуються 1 ст до н.е.

З 1 по 4 ст н.е. територією розселення давніх словян(венедів) вважається бассейн Вісли і Одеру. Визначених кордонів не Мали, переселялися на Схід, археологічні джерела – артефактичерняхівської культури, культура словян формувалася у взаємодії з сусідніми племенами сарматів, антів, готів, кіммерійців, германців, а також Римською імперією.

Венеди – пращури Східних Словян.

15.релігійні вірування та міфи Сх. слов'ян

Первісні релігійні вірування Мали характер практичний, домашній і господарський. Вірування натуралістичного спрямування, тісно повязані з навколишнім світом. Синктеричний характер. Людина прагнула бути в єдності і найкращих стосунках з природою, оскільи вона залежала від неї. В первісних релігіях відображається шанобливе ставлення до сонця, води, землі, дерев, тварин і птахів. Анімістичні (Людина вірила, що все навколо живе). Аніматизм – оживлення. Анімізм – одухотворення. Антропоморфізм – уособлення (олюднення). Ранні релігії всіх народів землі у своєму розвитку процшли стадії: фетишизм, магія, тотемізм, землеробські культи, шаманство. Фетишизм – це віра в надприродні властивості різних предметів або обєктів. Фетиші – матеріальні предмети (словяни – стріла, плуг, чаша, пізніше меч). Магія (чаклунство) віра в існування надприродних засобів вплиу на природу і Людину. Існувала магі виробнича, лікувальна, землеробська, рибальська, військова. У словян – ворожбицтво, замовляння, закликання. Тотемізм – віра в те, що Людина має родинні звязки з певним видом тварин. Шаманство – віра в методи екстатичного спілкування з надприродними силами спеціально визначених для цього осіб.

Пантеон богів давніх словян: Перун(громовержець), Хорс(бог місяця), Дажбог(сонця), Стрибог(вітру, можливо і війни), Симаргла(охорони посівів), богиня Мокош(покровителька домашнього вогнища, любові і розмноження), Лада(матір світу).

Особливу шану стародавні словяни віддавали деревам і птахам, що вважалися основоположниками або покровителями якогось роду.

Міфологія словян була своєрідною системою фантастичних уявлень про навколишній світ. Релігійні вірування і міфологія стародавніх словян стали культурним полем , на грунті якого потім поширилосьхристиянство запроваджене в Київській Русі.

16.Світоглядні та соціально-економічні передумови формування культури Київської Русі.

Київська Русь існувала в 9-13 столітті. У 1240 році вона булла знищена навалою монголо-татар.

Центром утворення Київської Русі став Новгород. Розквіт припадає на часи князювання Володимира та Ярослава. З 12 ст. вступає у період розробленості.

Світоглядні передумови:

1. Розвивалась в контектсі світової середньовічної культур з тяжінням до візантійських зразків (релігійний).

2. Специфічна риса – поєднання міфологічного (язичницького) та релігійного (християнського) світоглядів з перевагою першого. Наслідок – вироблення специфічної православвної культури, відмінної від Візантійської.

Соціально-економічні передумови:

1. Формується на основі розкладу родоплемінного ладу та зародження феодальних відносин

2. Майнова нерівність породжує відмінності між княжою культурою та народною культурою. Перша має багато запозичень з Візантійської, остання – зберігає місцеву самобутність.

3. 988 рік – прийняття християнствва. Консолідація східних словян, посидлення ролі Київської Русі на політичній арені, зміцнення феодального ладу.

4. Культура Київськї Русі засвоїла спадщину Античності, долучилася до найкращих єввропейських традицій.