17. Язичницька культура Київської Русі.

Первісні релігійні вірування Мали характер практичний, домашній і господарський. Вірування натуралістичного спрямування, тісно повязані з навколишнім світом. Синктеричний характер. Людина прагнула бути в єдності і найкращих стосунках з природою, оскільи вона залежала від неї. В первісних релігіях відображається шанобливе ставлення до сонця, води, землі, дерев, тварин і птахів. Анімістичні (Людина вірила, що все навколо живе). Аніматизм – оживлення. Анімізм – одухотворення. Антропоморфізм – уособлення (олюднення). Ранні релігії всіх народів землі у своєму розвитку процшли стадії: фетишизм, магія, тотемізм, землеробські культи, шаманство. Фетишизм – це віра в надприродні властивості різних предметів або обєктів. Фетиші – матеріальні предмети (словяни – стріла, плуг, чаша, пізніше меч). Магія (чаклунство) віра в існування надприродних засобів вплиу на природу і Людину. Існувала магі виробнича, лікувальна, землеробська, рибальська, військова. У словян – ворожбицтво, замовляння, закликання. Тотемізм – віра в те, що Людина має родинні звязки з певним видом тварин. Шаманство – віра в методи екстатичного спілкування з надприродними силами спеціально визначених для цього осіб.

Пантеон богів давніх словян: Перун(громовержець), Хорс(бог місяця), Дажбог(сонця), Стрибог(вітру, можливо і війни), Симаргла(охорони посівів), богиня Мокош(покровителька домашнього вогнища, любові і розмноження), Лада(матір світу).

Особливу шану стародавні словяни віддавали деревам і птахам, що вважалися основоположниками або покровителями якогось роду.

Міфологія словян була своєрідною системою фантастичних уявлень про навколишній світ. Релігійні вірування і міфологія стародавніх словян стали культурним полем , на грунті якого потім поширилосьхристиянство запроваджене в Київській Русі.

18.Християнство як чинник нових культурних процесів в Київській Русі.

Запровадження християнства на Русі сприяло зміцненню державності, розповсюдженню писемності, створенню визначних пам'яток літератури. Під його впливом розвивалися живопис, кам'яна архітектура, музичне мистецтво, розширювалося і зміцнювалися культурні зв'язки Русі з Візантією, Болгарією, країнами Західної Європи. Разом з християнством на східнослов'янських землях були запроваджені церковний візантійський календар, культ “чудотворних” ікон, культ святих.

Християнство внесло позитивні зміни у світогляд людей. Був піднесений моральний та релігійний дух народу. Виникали нові мистецтва та ремесла, їх розквіт у поєднанні візантійських та місцевих традицій. Пожвавились соціокультурні звязки з Візантією, країнами Західної та Центральної Європи. Під патронатом держави та церкви почала розвиватися освіта, література( переважно церковна).

19. Розвиток освіти та науки в Київській Русі.

Освіта в Київської Русі зв'язувалась з діяльністю церкви, що відповідало тодішнім умовам економічного й культурного життя. У парафіяльних, монастирських та єпископських школах навчання і виховання було в основному релігійним. Ці школи давали елементарні знання і загальні відомості з різних галузей науки, зокрема мови, арифметики і співів.Після закінчення початкової школи випускники повинні були продовжувати свою освіту самостійно.Для розвитку освіти необхідно мати обширне письменство. У Київській Русі перекладних творів було багато, але вони не задовольняли потреб освіти. Тому почала розвиватися активна власна перекладацька діяльність і оригінальна література. Володимир після хрещення Русі створив у Києві при Десятинній церкві першу школу для дітей місцевої аристократії. Читання, письмо, арифметика, основи християнства. Розвиток економіки спричинив виникнення спеціальних ремісничих шкіл. Ярослав у 1037 році при Софії Київській створив пешу вищу школу з європейським рівнем викладання (філософія, риторика, граматика, історія, грецька мова та латина). При церквах створювались школи для простих людей, в школах вчились не лише хлопці, а й дівчата. З 11 ст. оседок освтіи Києво-Печерський монастир, започатковано традицію літописання (розвиток історичної науки)

Освітня система Київської Русі склалася під впливом візантійських традицій і поширювалася від центру на переферію – північно-новгородські та московські землі.

Наука:

- центри науки Київ, Новгород, Чернігів, Галич, Володимир-Волинський.

Наукова парадигма базувалась на теології та релігійній філософії в поєднанні з античною традицією та елементами міфології

Галузії науки: богословя, історія, право, природознавсво, математика, астрономія, медицина.

Поєднання візантійських та власних досліджень.

Наукові праці Київської Русі

Теологія: Клим Смолятич – полеміка з Хомою 12 ст.

Енциклопедії «Зборники» князя Святослава.

Історія: «Велесова книга», «Повість минулих літ» Нестора-літописця.