- •3. Визначники 2–го порядку та їх властивості.
- •5Формула Крамера для систем лінійних алгебраїчних рівнянь іі і ііі порядків.
- •Доведення:
- •6Означення визначника n-го порядку
- •7Властивості визначників n-го порядку
- •9.Лінійно-незалежні системи векторів. Базис, розклад вектора за базисом.
- •10. Проекція вектора на вісь.
- •11 Декартова система координат
- •Застосовуючи проекції маємо
- •За т.Піфагора маємо
- •14. Мішаний добуток трьох векторів.
- •15. Векторне і нормальне рівняння площини.
- •17. Кут між двома площинами.
- •19. Пряма в просторі
- •20. Кут між прямими в просторі. Умови належності двох прямих одній площині
- •21. Кут між прямою і площиною
- •22. Канонічне рівняння еліпса, його геометричні властивості.
- •23. Канонічне рівняння гіперболи, її геометричні властивості.
- •24. Канонічне рівняння параболи, її геометричні властивості.
- •25. Загальне рівняння кривої другого порядку.
- •26. Види матриць. Лінійні операції над матрицями.
- •27 Множення матриць
- •28 Елементарні перетворення матриць
- •32. Комплексні числа. Тригонометрична форма комплексного числа
- •33. Дії над компл. Числами. Ф-ла Муавра
- •34. Операції над многочленами.
- •35. Корені многочленів. Теорема Безу. Метод Горнера
- •37. Раціональні дроби
- •39. Вимірність і базис векторного простору. Перетворення координат при переході до нового базису.
- •40.Підпростори векторного простору
- •41.Афінний простір...
- •42.Ранг матриці.
- •49.Ортонормовані базиси і ортогональні матриці.
- •50.Ортогональні перетворення.
- •51 Означення квадратичних форм(кф). Основні ознаки додатної визначеності.
- •52 Зведення кф до канонічного вигляду
- •53) Поняття множини. Рівність множин.
- •54) Операції над множинами.
- •55) Означення функції. Види відображень.
- •58. Аксіоми множин дійсних чисел
- •59. Розширення множини дійсних чисел
- •60. Основні характеристики дійсного числа.
- •61. Обмежені та необмежені числові множини.
- •62. Верхня та нижня межа множини.
- •63 Принцип Архімеда.
- •65) Еквівалентність множин та поняття потужності
- •66) Зчисленна потужність
- •67) Континуальна потужність
14. Мішаний добуток трьох векторів.
Мішаним (векторноскалярним) добутком векторів ,,.назив. число вигляду
=()
Властивості мішаного добутку
1) ()=()=()=()
2) =0 =0 або=0 або=0 або ,, - компланарні
3) Модуль мішаного добутку векторів дорівнює об'єму паралелепіпеда побудованого на цих векторах.
=Vпар.
=) ()=Sосн. h=V
||=Sпар. Звідси h=
Об'єм тетраедра побуд.на ,,
Vтетр.=
Координатна форма мішаного добутку
=(x1+y1+z1)
=(x2+y2+z2)
=(x3+y3+z3)
x1 y1 z1
=()= x2 y2 z2
x3 y3 z3
ознака компланарності 3 векторів
три ненульові вектори компланарні тоді і тільки тоді, коли їх добуток дорівнює нулю.
15. Векторне і нормальне рівняння площини.
оси и вектора подпишите сами!!!
Обираємо в сист. координат т.Р; радіус-вектор ОР=р; складемо р-ня площини, що проходить через т.Р ┴о до р цієї точки. Рє(π), р┴(π). Візьмемо т.М, Мє(π)-поточна точка. r=OM – радіус-вектор т.М. РМ=r-р; РМ┴р; ↔РМ*р=0; (r-p)p=0;(1)- векторне р-ня площини. Перейдемо в р-ні(1) до координатної форми р=│р│*ер; │р│=р>0; ер=n – орт нормалі до площини. n=(cosα;cosβ;cosγ); M(x;y;z); r=(x;y;z);
p(cosα;cosβ;cosγ)*(x- cosα; y-cosβ; z-cosγ)=0;
xcosα+ycosβ+zcosγ-pcos2α-pcos2β-pcos2γ=0;
xcosα+ycosβ+zcosγ-p*1=0;
p= xcosα+ycosβ+zcosγ (2) – нормальне р-ня площини, де n=(cosα;cosβ;cosγ)-орт нормалі до площини, р- відстань площини від початку координат.
16. Загальне рівняння площини.Відстань та відхилення точки від площини
Загальним р-ням площини в R3 назив. лінійне р-ня вигляду:
(3) Ax+By+Cz+D=0, де A,B,C,DєR, A2+B2+C2≠0. Покажемо, що р-ня (3) можна звести до (2) і навпаки. Домножимо (2) на р:
(2) ↔ xрcosα+yрcosβ+zрcosγ-p2=0. Позначимо A=рcosα,B=рcosβ,C=рcosγ,D=-p2 Отже отримуємо р-ня(3), де N=(A;B;C)-вектор нормалі до площини π.
Для того, щоб (3) звести до (2), домножимо (3) на нормувальний множник μ
μAx+ μBy+ μCz+ μD=0 μ визначається з умов:μA=cosα, μB=cosβ, μC=cosγ,Dμ<0.
звідки μ2(А2+В2+С2)=1;→ μ=±1/(знак вибирається протилежним знакуD) Отже, маємо р-ня площини у вигляді:, яке і є р-ням (2).
Висновок: будь-яке лінійне р-ня вигляду (3) можна звести до р-ня (3), яке є нормальним р-ням площини, і навпаки, якщо в просторі R3 задана довільна площина і фіксована довільна Декартові сист. координат Охуz, то площина визначається в цій системі лінійним р-ням.
Відстань та відхилення від площини.
Нехай задана площина(π) і т., що не лежить на цій площині.
(π): xcosα+ycosβ+zcosγ-p=0; М0(x0;y0;z0) не є(π). Спроектуємо ОМ0 на вісь, задану n.
OQ= пр nОМ0; OP=пр nOP=p; Відхиленням т. М0 від (π) назив. різниця проекцій:
δ= пр nОМ0; - пр nOP= OQ –p;
пр nОМ0= ОМ0* n= xcosα+ycosβ+zcosγ-p.
Отже, маємо:δ= xcosα+ycosβ+zcosγ-p
δ=0 - М0є(π); δ>0 – М0 і О по різні боки від (π); δ <0 – по один бік.
Відстань точки від площини =:
d=│ δ │=│ xcosα+ycosβ+zcosγ-p│=││
Чачтинні випадки загального р-ня:
1) D=0 – площина прох. через початок координат( через т.(0;0;0))
2)А=0, В,С≠0, Ву+Сz+D=0 –площ. паралельна Ох.
3)А=В=0, Сz+D=0 – площ. паралельна Оху і т.д.
17. Кут між двома площинами.
Нехай дано дві площини, які визначаються загальними рівняннями:
A1x+B1y+C1z+D1=0 , A2x+B2y+C2z+D2=0
Розглянемо вектори нормалей до кожної з площин:
n1= ,n= .
(1)Кут 0 між площинами визначаеться кутом 0 між векторами n1 i n2 . Отже, справджуеться рівність:
Cos=(A1A2+B1B2+C1C2) / ( * )
(2)Умова перпендикулярності площин така:
A1A2+B1B2+C1C2=0
(3)Умова паралельності площин:
A1/A2=B1/B2=C1/C2
(4)Дві площини збігаються, якщо виконується рівність:
A1/A2=B1/B2=С1/С2=D1/D2
У разі виконання умови (4) рівняння однієї площини можна дістати з рівняння іншої площини множенням на сталий множник.
Нехай дано три площини:
Akx+Bky+Ckz+Dk=0 (k=1,2,3)
Вони перетинаються в одній точці у тому і тільки у тому разі, коли:
Якщо визначник дорівнює нулю, то площини можуть мати спільну пряму, коли система рівнянь(5) має нескінченну множину розв’язків, або не мати жодної спільної точки, коли система(5) не має розв’язків.
18. Пряма на площині.(а)
Кут між прямими
А)
Векторне рівняння прямої на площині
- напрямний вектор прямої
t-параметр
М0L , ML , ||L , OM0= , =,||,=t*,=-,
t,=+t*,
Векторне рівняння прямої що проходить через точку радіус вектор якої
,паралельно вектору .
Параметричне рівняння прямої
М0(х0,у0), =(l,m), M(x,y)
x*+y*=x0*+y0*+t(l*+m*)
t є R
Канонічне рівняння прямої
(x-x0)/l=(y-y0)/m
l2+m20
якщо l=0
(x-x0)*m=0 =>x=x0
Рівняння прямої що проходить через 2 задані точки
М1(х1,у)
М2(х2,у2)
М(х,у)
(х-х1)/(х2-х1)=(у-у1)/(у2-у1)
Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом
Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом
=(l,m)
tg=m/l=k y-y0=m/l(x-x0) =>
=> y=kx+b
Загальне рівняння прямої
M0(x0,y0) (A,B)
L ; M0єL ; M(x,y) , *=0
A(x-x0)+B(y-y0)=0
Ax+By-Ax0-By0=0
(-Ax0-By0)=C
Ax+By+C=0
Б)
Розглянемо дві прямі, які задано рівняннями:
y = k1x + b1 , y = k1x + b1 (1).
якщо прямі паралельні, то вони мають однакові кути нахилу
дві прямі збігаються, якщо: k1 = k2 , b1 = b2 .
якщо прямі взаємно перпендикулярні, то: 1=2+ /2i
k2=tg2=tg(1+ /2)=-ctg1=-1/tg1=-1/k1
рівність:
k2=-1/k1
є умовою перпендикулярності двох прямих
якщо прямі паралельні, то вони перетинаються в точці , координати якої є розв’язком системи рівнянь:
y=k1x+b,
y=k2x+b2
нехай - кут між цими прямими : (рис.1)
згідно з рис.1 маємо: 2 =2 + (зовнішній кут трикутника дорівнює сумі двох внутрішніх кутів,не суміжних з ним). Отже,
tg =tg(2-1)=(tg2 – tg1)/(1+tg2*tg2)=(k2-k1)/(1+k2k1)
формулу:
tg=(k2-k1)/(1+k2k1)
застосовують для знаходження кута між двома прямими, заданими рівняннями виду (1).