- •I порядок підготовки й виконання лабораторних робіт
- •1.1 Правила з техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт
- •1.2 Вимірювальні прилади
- •Штангенциркуль
- •1.2.2 Мікрометр
- •1.2.3 Ричагові ваги
- •1.3 Вимір фізичних величин
- •1.3.1 Гістограма і її побудова
- •1.3.2 Нормальний розподіл і його характеристики
- •1.3.3 Розрахунок випадкової похибки вимірювання за
- •1.3.4 Порядок розрахунку похибок прямих вимірювань
- •1.3.5 Побудова і оформлення графіків
- •Лабораторна робота № 101 Вивчення статистичних похибок прямих вимірювань фізичних величин
- •Основні вимоги до роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №102 Вивчення руху тіл по похилій площині
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Опис приладу і методу стокса
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Основні вимоги до теоретичної підготовки.
- •1 Знайомство з електровимірювальними приладами
- •2 Перевірка законів Ома
- •Порядок виконання
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 108 Дослідження залежності напруженості магнітного поля в центрі соленоїда від сили струму в його обмотці
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 109 Визначення питомого заряду електрона методом магнетрона
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 110 Визначення точки Кюрі феромагнетика
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 111 Вивчення ефекту Холла
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Література
Теорія методу і опис установки
Маятник Обербека, зображений на рисунку 1, складається з чотирьох однакових стрижнів, які укріплені під прямим кутом один до одного на муфті, що пов'язана з двома шківами різних радіусів r1 і r2. Муфта закріплена на горизонтальній осі, навколо якої може вільно обертатися маятник. Для зменшення тертя вісь встановлена в нерухомих підшипниках. На кожному з чотирьох стрижнів можуть переміщатися і фіксуватися у вибраному положенні по одному циліндру однакової маси m0 і розмірів. Переміщаючи ці циліндри уздовж стрижнів, можна змінювати момент інерції маятника. На будь-який з шківів може намотуватися нитка, до якої прикріпляється вантаж масою тi. Відстань, яку проходить вантаж при русі, визначають по лінійці.
При прискореному русі вантажу mi вниз, на маятник діє відмінний від нуля обертальний момент М, що створюється силою натягнення нитки Т:
, (1 )
де ri – радіус шківа, на який намотується нитка, який є плечем сили натягнення Т.
Рисунок 1- Маятник Обербека
Сила натягнення Т може бути визначена з рівняння прискореного руху вантажу mi вниз
(2)
або в скалярному вигляді
(3)
звідки
(4)
Змінюючи в процесі експерименту масу вантажу mi, підвішеного на нитці, або радіус шківа ri, можна змінити обертальний момент, що діє на маятник. Радіус ri змінюють перенесенням нитки з одного шківа на іншій.
Прискорення руху вантажу знайдемо з формули кінематики, що визначає шлях, пройдений тілом при рівноприскореному русі без початкової швидкості, звідки
, (5)
де h – відстань, на яку переміститься вантаж за час t.
Підставивши вираз для прискорення у формулу сили натягнення (4), можна знайти обертальний момент, по формулі:
(6)
Примітка: Оскільки крім сили натягнення нитки на маятник Обербека діють сили тертя об повітря і в осі маятника, формули (1) і (6) є наближеними. Зазвичай момент сили тертя об повітря незначний, і їм можна нехтувати, а силу тертя в осі маятника можна зменшити, застосовуючи підшипники.
Знайдене по формулі (5) прискорення а, є тангенціальним прискоренням точок обода шківа (), яке пов'язане кутовим прискоренням шківа ε співвідношенням
.
Тому кутове прискорення маятника
. (7)
Для знаходження моменту інерції маятника скористаємося теоремою Штейнера, враховуючи, що момент інерції тіла відносно даної осі завжди дорівнює сумі моментів інерції його частин відносно цієї осі:
,
де I0 - момент інерції маятника без циліндрів, кг·м2;
R - відстань від центру мас циліндрів до осі обертання, м.
Підставивши вирази для кутового прискорення ε і моменту інерції I маятника у формулу основного закону динаміки для обертального руху, отримаємо
(8)
Результати розрахунків обертального моменту по формулах (6) і (8) повинні виявитися однаковими.