- •I порядок підготовки й виконання лабораторних робіт
- •1.1 Правила з техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт
- •1.2 Вимірювальні прилади
- •Штангенциркуль
- •1.2.2 Мікрометр
- •1.2.3 Ричагові ваги
- •1.3 Вимір фізичних величин
- •1.3.1 Гістограма і її побудова
- •1.3.2 Нормальний розподіл і його характеристики
- •1.3.3 Розрахунок випадкової похибки вимірювання за
- •1.3.4 Порядок розрахунку похибок прямих вимірювань
- •1.3.5 Побудова і оформлення графіків
- •Лабораторна робота № 101 Вивчення статистичних похибок прямих вимірювань фізичних величин
- •Основні вимоги до роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №102 Вивчення руху тіл по похилій площині
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Опис приладу і методу стокса
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Основні вимоги до теоретичної підготовки.
- •1 Знайомство з електровимірювальними приладами
- •2 Перевірка законів Ома
- •Порядок виконання
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 108 Дослідження залежності напруженості магнітного поля в центрі соленоїда від сили струму в його обмотці
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 109 Визначення питомого заряду електрона методом магнетрона
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 110 Визначення точки Кюрі феромагнетика
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 111 Вивчення ефекту Холла
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Література
2 Перевірка законів Ома
Для однорідної ділянки електричного кола, що не містить електрорушійної сили (гальванічного елемента, акумулятора, термопари, джерела фотоЕРС та ін.) закон Ома полягає в тому, що сила струму в цій ділянці прямо пропорційна падінню напруги на цій ділянці і обернено пропорційна його опору
,
де I - сила струму, А;
U - падіння напруги на ділянці, В;
R - опір ділянки ланцюга, Ом.
Закон Ома для повного кола стверджує, що струм в колі постійного струму прямо пропорційний повній електрорушійній силі (ЕРС) у всьому колі і обернено пропорційний повному опору всього кола
,
де I - сила струму в колі, А;
Е - ЕРс в колі, В;
R =(Rн + r) - повний опір всього кола, Ом;
Rн - зовнішній опір, Ом;
r - внутрішній опір джерела струму, Ом.
Повна ЕРС Е у всьому колі дорівнює алгебраїчній сумі всіх ЕРС, що діють в цьому колі.
Повна ЕРС у всьому колі чисельно дорівнює роботі сторонніх сил по переміщенню одиничного позитивного заряду по всьому колу.
Сторонні сили - це сили неелектричного походження, що діють на вільні заряди усередині джерел струму і необхідні для підтримки постійної різниці потенціалів і струму в провіднику. Ці сили можуть бути обумовлені хімічними процесами в акумуляторах і гальванічних елементах, вихровим електричним полем, змінним магнітним полем та ін.
Тіпи з'єднання провідників.
В більшості випадків електричні кола складаються з сукупності провідників, певним чином сполучених між собою. Існує три вида: послідовне, паралельне та змішане. Найчастіше зустрічається змішане з'єднання, тобто частина провідників з'єднана послідовно, а частина – паралельно. Саме таке з'єднання розглядається в даній роботі (рис. 4).
Рисунок 4
На схемі провідник з опорами r1 і R2 з'єднані паралельно.
Позначимо величину струму, що йде по колу через Iе. Цей струм в точці 1 розгалужується на два I1 і I2. Сума цих струмів, згідно першого правила Кирхгофа, дорівнює величині струму Iе:
На підставі закону Ома напруга на опорі r1 дорівнює U1=I1R1, а на опорі R2 рівне U2=I2R2. Але обидві ці величини однакові, оскільки кожна з них є напруга між одними і тими ж точками 1 і 4. Отже,
. (5)
Якщо позначити через R12 повний опір ділянки 1-4, то за законом Ома
. (6)
Порівнюючи формули (5) і (6) знаходимо:
або (7)
В загальному випадку, якщо кількість провідників буде більше, ніж 2, тобто п:
Величина називається провідністю. Отже, можна записати:
Таким чином, провідність ділянки кола, складеного з паралельно сполучених провідників, дорівнює сумі провідностей окремих провідників.
На схемі (рис.4) провідники з опірами R3 і R4 включені в коло послідовно.
Величина струму Iе в обох провідниках, звичайно, однакова. Проте напруги U3 і U4 між кінцями кожного з провідників різні. На підставі закону Ома для ділянки кола U3=Iе·R3, U4=Iе·R4.
Повна напруга U34 між ціми провідника дорівнює сумі цих напруг, тобто
U34 = U3+U4 = Iе(R3+R4). (8)
Якщо позначити через R34 опір ділянки кола, що складається з опорів r3 і R4, то за законом Ома
U34=Iе R34. (9)
Порівнюючи формули (8) і (9), знаходимо: R34 = R3+R4.
В загальному випадку, якщо кількість провідників буде п, одержимо наступний результат
Таким чином, при послідовному з'єднанні провідників їх опори додаються.
Ділянка кола з паралельно з'єднаними провідниками r1 і R2 з'єднується з провідниками R3 і R4 послідовно, тоді загальний опір кола
, (10)
де rА – внутрішний опір амперметра