Порядок виконання роботи

1. Щільно закрити кран К. Накачати повітря в балон, різниця рівнів води в манометрі повинна складати 150-200 мм

2. Коли переміщення рівнів води в колінах манометра зупиниться, зробити відлік різниці рівнів, записати в таблицю значення Н.

3. Швидко відкрити кран К і, як тільки рівні рідини в манометрі порівняються (тиск зменшився до атмосферного), закрити його.

4. Після встановлення тиску в балоні провести відлік різниці рівнів в колінах манометра h. Всі результати вимірювань записати в таблицю 1.

5. Дослід повторити 3-5 рази.

8. Розрахувати теоретичне значення g_теор. для повітря, вважаючи його двоатомним газом, по формулі (17).

Таблиця 1 - Запис результатів вимірювань і обчислень

№ пп

Н, мм

h, мм

g

Dg

(Dg)^2

S

P

tP,n

D

,%

g ±∆;

gтеор

1

2

3

4

5

9. По формулі (23) обчислити g. Оцінити помилку методом Ст’юдента.

10. Висновки звіту повинні містити результати порівняння g, розрахованих по результатам експерименту і g_теор. для повітря.

Контрольні питання

1. Що називається питомою теплоємністю?

2. Що називається теплоємністю?

3. Зв'язок між питомою і мольною теплоємкостями.

4. Фізичне значення універсальної газової постійної.

5. Дати визначення всіх ізопроцесів.

6. Який процес називається адіабатичним?

7. Що називається внутрішньою енергією системи?

8. Записати перше начало термодинаміки для всіх ізопроцесів.

9. Який процес описує рівняння Пуассона?

10. Як визначити значення мольних теплоємкостей для різних газів?

11. Що відбувається з внутрішньою енергією газу при його адіабатичному, ізотермічному і ізобаричному стисненнях?

12. Що називається ступенем свободи молекули?

Лабораторна робота № 106

Визначення коефіцієнта в'язкості рідини

методом Стокса

Мета роботи:: визначення коефіцієнта в'язкості (внутрішнього тертя) рідини методом Стокса по швидкості падіння кульки.

Прилади і обладнання: прилад Стокса, секундомір, лінійка, мікрометр.

КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Сили внутрішнього тертя виникають унаслідок того, що рух рідини або газу шаруватий і швидкості переміщення шарів неоднакові. Сили внутрішнього тертя направлені до вирівнювання швидкості руху всіх шарів. Це здійснюється шляхом передачі молекулами швидшого шару кількості руху (імпульсу) молекулам шару, що рухається повільніше. Це призводить до збільшення швидкості руху повільнішого шару і навпаки, зменшенню швидкості руху швидшого шару, що приводить до його гальмування.

Практика показала, що сила внутрішнього тертя пропорційна величині площі зіткнення рухомих шарів, градієнту швидкості руху шарів, коефіцієнту пропорційності (коефіцієнту динамічної в'язкості).

Знак мінус показує, що сила направлена протилежно зміні швидкості .

Градієнтом швидкості називається зміна швидкості на одиницю довжини в напрямі, перпендикулярному швидкості руху шарів.

Коефіцієнт динамічної в'язкості , або коефіцієнт внутрішнього тертя, є фізична величина, яка числено дорівнює силі внутрішнього тертя, між двома шарами з площею, рівній одиниці при градієнті швидкості, рівному одиниці

Одиниці вимірювання коефіцієнту внутрішнього тертя в СІ або

Коефіцієнт внутрішнього тертя залежить від роду рідини та її температури.