- •I порядок підготовки й виконання лабораторних робіт
- •1.1 Правила з техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт
- •1.2 Вимірювальні прилади
- •Штангенциркуль
- •1.2.2 Мікрометр
- •1.2.3 Ричагові ваги
- •1.3 Вимір фізичних величин
- •1.3.1 Гістограма і її побудова
- •1.3.2 Нормальний розподіл і його характеристики
- •1.3.3 Розрахунок випадкової похибки вимірювання за
- •1.3.4 Порядок розрахунку похибок прямих вимірювань
- •1.3.5 Побудова і оформлення графіків
- •Лабораторна робота № 101 Вивчення статистичних похибок прямих вимірювань фізичних величин
- •Основні вимоги до роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №102 Вивчення руху тіл по похилій площині
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Опис приладу і методу стокса
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Основні вимоги до теоретичної підготовки.
- •1 Знайомство з електровимірювальними приладами
- •2 Перевірка законів Ома
- •Порядок виконання
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 108 Дослідження залежності напруженості магнітного поля в центрі соленоїда від сили струму в його обмотці
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 109 Визначення питомого заряду електрона методом магнетрона
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 110 Визначення точки Кюрі феромагнетика
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 111 Вивчення ефекту Холла
- •Теорія методу і опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Література
1.3.3 Розрахунок випадкової похибки вимірювання за
методом Ст’юдента
В умовах фізичного практикуму важко проводити вимірювання більше 3...5 разів. У цьому випадку необхідно використовувати методику, запропоновану в 1908 році англійським ученим У. Гассетом (псевдонім - Ст’юдент). Він довів, що статистичний підхід у достатній мірі має місце й при малому числі вимірювань (n <30).
Для оцінки точності кінцевого числа вимірювань замість σ користуються вибірковою середньою квадратичною помилкою середнього арифметичного
.
Величина, яка дорівнює відношенню
називається коефіцієнтом Ст’юдента. Нижче в таблиці 1 наведені значення коефіцієнта Ст’юдента для будь-яких n і Р
Таблиця 1 – Значення коефіцієнта Ст’юдента
P n |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
0,8 |
0,9 |
0,95 |
0,98 |
0,99 |
3 |
0,62 |
0,82 |
1,06 |
1,30 |
1,90 |
2,9 |
4,3 |
7,0 |
9,9 |
4 |
0,58 |
0,77 |
0,98 |
1,30 |
1,60 |
2,4 |
3,2 |
4,5 |
5,8 |
5 |
0,57 |
0,74 |
0,94 |
1,20 |
1,50 |
2,1 |
2,8 |
3,7 |
4,6 |
6 |
0,56 |
0,73 |
0,92 |
1,20 |
1,50 |
2,0 |
2,6 |
3,4 |
4,0 |
7 |
0,55 |
0,72 |
0,90 |
1,10 |
1,40 |
1,9 |
2,4 |
3,1 |
3,7 |
8 |
0,55 |
0,71 |
0,90 |
1,10 |
1,40 |
1,9 |
2,4 |
3,0 |
3,5 |
9 |
0,54 |
0,71 |
0,90 |
1,10 |
1,40 |
1,9 |
2,3 |
2,9 |
3,4 |
10 |
0,54 |
0,70 |
0,88 |
1,10 |
1,40 |
1,8 |
2,3 |
2,8 |
3,3 |
15 |
0,54 |
0,69 |
0,87 |
1,10 |
1,30 |
1,8 |
2,1 |
2,6 |
3,0 |
20 |
0,53 |
0,69 |
0,86 |
1,10 |
1,30 |
1,7 |
2,1 |
2,5 |
2,9 |
25 |
0,53 |
0,69 |
0,86 |
1,10 |
1,30 |
1,7 |
2,1 |
2,5 |
2,8 |
30 |
0,53 |
0,68 |
0,85 |
1,10 |
1,30 |
1,7 |
2,0 |
2,5 |
2,8 |
40 |
0,53 |
0,68 |
0,85 |
1,10 |
1,30 |
1,7 |
2,0 |
2,4 |
2,7 |
60 |
0,53 |
0,68 |
0,85 |
1,00 |
1,30 |
1,7 |
2,0 |
2,4 |
2,7 |