1.6 Перевірка цілей на «екологію»

При перевірці «дерева» цілей щодо «екології» оцінюється користь, ефективність його реалізації і сумісність з умовами зовнішнього середовища. Дана оцінка проводиться по 5-ти бальній шкалі (1- мале значення, 5- сильний вплив) та по критеріям, наведеним в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 – Оцінка дерева цілей на “екологію”

Критерії оцінювання на “екологію”	Оцінка
1	2
1. ВНЕСОК ЦІЛЕЙ У ДОСЯГНЕННЯ МІСІЇ
а) для платоспроможності	3
б) для надійності підприємства	5
в) для завоювання ринку	5
2. НАЯВНІСТЬ АБО МОЖЛИВІСТЬ РОЗДОБУТИ ТАКІ РЕСУРСИ, ЯК:
а) капітал	5
б) персонал	4
в) сировина, матеріали	3
г) “ноу-хау”	4
д) потужності	5
3. НАСКІЛЬКИ РИЗИКОВАНОЮ БУЛА Б РЕАЛІЗАЦІЯ МІСІЇ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВА	3
4. ЧАС РЕАЛІЗАЦІЇ
а) який час є у фірми для досягнення цілей	4
б) який час є в найближчого конкурента	3
5. ВИТРАТИ НА МІСІЮ
а) трудовитрати (заробітна плата)	4
б) витрати на матеріали	3
в) витрати на устаткування	5
г) накладні витрати	4

продовж. табл. 1.5

1	2
д) обсяг послуг інших організацій	3
е) спеціальні витрати	4
6. ЕФЕКТИ ВІД ДОСЯГНЕННЯ МІСІЇ
а) позитивні ефекти, що можуть зробити впливи на інші приватні ринки	4
б) негативні ефекти, що можуть виникнути в області діяльності моєї фірми (інших фірм)	2

Аналізуючи дану таблицю, можна сказати, що після перевірки дерева цілей на “екологію” потреби у його корегуванні не виникло, з чого слідує висновок про правильну початкову постановку місії та цілей усіх рівнів для ТОВ «Альтаір». Тобто, виконав усі цілі, ми наблизимося до місії підприємства на 90%. Цілі 2.3, 3.2 та 4.1 дозволяють підвищити надійність підприємства, цілі 1.1 та 1.2 сприяють заохоченню робочого персоналу, а цілі 2.2 та 3.3- для завоювання лідерських позицій у місті.

Вибір типу структури об’єкта

Вибір організаційної структури

Організаційна структура керування – це сукупність підрозділів, яка дає можливість керувати організацією, взаємовідносинами і підпорядкованістю цих підрозділів.

Організаційна структура організації повинна забезпечити реалізацію ії стратегії, взаємодію організації із зовнішнім середовищем та ефективне вирішення основних задач організації. І в широкому розумінні задача менеджерів при цьому полягає в тому, щоб обрати ту структуру, яка найкраще відповідає цілям і задачам організації, а також внутрішнім і зовнішнім факторам, що впливають на неї.

"Найкраща" структура - це та, яка найкращим чином дозволяє організації ефективно взаємодіяти із зовнішнім середовищем, продуктивно і цілеспрямовано розподіляти і спрямовувати зусилля своїх співробітників, і таким чином, задовольняти потреби клієнтів і досягати своїх цілей з високою ефективністю.

За умов ринкової економіки підприємствам і організаціям необхідно швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища і адаптувати ці організаційні структури до цих змін.

Під структурою управління організацією розуміється упорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів, які знаходяться між собою в сталих відношеннях, що забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного цілого.

В рамках структури управління протікає управлінський процес (рух інформації і прийняття управлінських рішень), між учасниками якого розподілені задачі і функції управління, а отже - права і відповідальність за їх виконання. З цих позицій структуру управління можна розглядати як форму розподілу і кооперації управлінської діяльності, в рамках якої відбувається процес управління, направлений на досягнення наміченої цілі менеджменту.

Таким чином, структура управління включає в себе всі цілі, розподілені між різноманітними ланками, зв'язки між якими забезпечують координацію окремих дій по їх виконанню. Тому її можна розглядати як зворотну сторону характеристики механізму функціонування (як процесу реалізації структурних зв'язків системи управління).

Багатогранність утримання структур управління передбачає множинність принципів їхнього формування. Передусім структура повинна відображати мету і задачі організації, отже, бути підлеглою виробництву і змінюватися разом зі змінами, що відбуваються. Вона повинна відображати функціональний розподіл праці і обсяг повноважень робітників управління; останні визначаються політикою, процедурами, правилами і посадовими інструкціями і поширюються, як правило, у напрямку більш високих рівнів управління. При цьому повноваження керівника будь-якого рівня обмежуються не тільки внутрішніми факторами, але й факторами зовнішнього середовища, рівнем культури та ціннісними орієнтаціями суспільства, прийнятими в ньому традиціями і нормами. Іншими словами, структура управління повинна відповідати соціально-культурному середовищу, і при її побудові треба враховувати умови, в яких вона буде функціонувати.

Створення структури є важливим елементом в організаційній діяльності фірми. Таким чином, даючи загальну характеристику організаційної структури, можна виділити декілька положень, що визначають її значимість:

- організаційна структура фірми забезпечує координацію всіх функцій менеджменту;

- структура організації визначає права і обов’язки (повноваження і відповідальність) на управлінських рівнях;

- від організаційної структури залежить ефективна діяльність фірми, її виживання і процвітання;

- структура, прийнята в даній конкретній фірмі, визначає організаційну поведінку її співробітників, тобто стиль менеджменту і якість праці колективу.

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР ТОВ «Альтаір»

рганізаційну структуру об’єкта управління зобразимо у вигляді схеми із зображенням типів зв’язків між її елементами.