Тема 1: основи теорії держави і права (4 год.)

Заняття 1: Основи теорії держави

1. Поняття держави та її ознаки.

2. Форма держави та її елементи.

3. Механізм і апарат держави.

4. Функції держави.

5. Загальна характеристика правової держави.

Основні поняття:

держава, історичний тип держави, функції держави, форми, держави, форми правління, монархія, республіка, форми державного устрою, проста та складна унітарна держава, федерація, конфедерація, імперія, політичний режим, правова держава, соціальна держава, громадянське суспільство, механізм держави, апарат держави, орган держави.

Термінологічний словник:

Держава – форма організації суспільного життя, система соціального управління, що забезпечує цілісність суспільства та його функціонування. У вузькому значенні терміну – механізм здійснення публічної влади.

Історичний тип держави – сукупність найбільш суттєвих ознак, властивих державам, що існували на певних етапах розвитку людства.

Форма правління – організація верховної державної влади, порядок її утворення і діяльності, компетенція і взаємозв’язок органів та їх взаємовідносини з народом (монархія та республіка).

Форма державного устрою – спосіб територіального устрою держави, який визначає порядок взаємодії центральної, регіональної та місцевої влад (проста або унітарна держава, складна держава – федерація, конфедерація, імперія).

Політичний режим – сукупність методів і засобів здійснення державної влади, її взаємодії з населенням (демократичні та антидемократичні режими).

Заняття 2: Основи теорії права

1. Поняття права та його ознаки.

2. Система права: норма, інститут, галузь права.

3. Джерела (форми) права. Закони і підзаконні нормативні акти.

4. Поняття, структура, види правовідносин.

5. Правопорушення: поняття, склад, види.

6. Юридична відповідальність: поняття, підстави, види.

Основні поняття:

соціальні норми, ознаки права, функції права, правова норма, гіпотеза, диспозиція, санкція, види норм права, джерела права, правовий звичай, правовий прецендент, нормативно-правовий договір, релігійно-правові норми, нормативно-правовий акт, закон, підзаконні нормативно-правові акти, предмет правового регулювання, система права, галузі та інститути права, систематизація законодавства, правовідносини, правоздатність, дієздатність, законність, правова культура, громадянське суспільство, механізм держави, апарат держави, орган держави.

Термінологічний словник:

Право – особливий вид соціальних норм поведінки.

Соціальні норми – історично зумовлені правила поведінки людей, що мають загальний характер.

Правова норма – загальнообов’язкове, формально визначене правило поведінки, встановлене або санкціоноване державою з метою регулювання суспільних відносин.

Закон – нормативно-првавовий акт законодавчого органу держави чи безпосередньо самого народу, який має вищу юридичну силу і особливий порядок прийняття і регулює найважливіші сфери суспільних відносин.

Правоздатність – здатність індивіда мати суб’єктивні права і юридичні обов’язки. Виникає в момент народження людини і припиняється з її смертю.

Дієздатність – здатність своїми діями реалізувати свої права та обов’язки.

Завдання:

Засвоїти основні поняття теми. Підготувати реферати на тему:

1.Правова держава.

2. Основні правові системи сучасності.

3. Правосвідомість і правова культура.

Література:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р.

2. Андрусишин Б. І. Кадри для освітньої галузі: проблеми підготовки // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 18. Економіка і право : збірник наукових праць. – № 2. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. – С. 96-105.

3. Андрусишин Б. І. Правова культура молоді як гарант правового суспільства // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 18. Економіка і право : зб. наукових праць. – К. : Вид-во Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 2008. – № 6. – 179 с. – С. 70-73.

4. Бандура О. Основні цінності правової системи // Право України. – 2008. – № 5.

5. Загальна теорія держави і права : навч. посібник / за ред. В. В. Копєйчикова. – К. : Юрінком, 1997.

6. Загальна теорія держави і права : навчальний посібник / А. М. Колодій, В. В. Копейчиков, С. Л. Лисенко та ін.; за ред. В. В. Копейчикова. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – С. 19-21, 29-31,71-75, 76-84, 85-93.

7. Зобовязальне право: теорія і практика : навч. посіб. для студентів юрид. вузів і фак. ун-тів / О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова, В. В. Луць та ін.; за ред. О. В. Дзери. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 896 с.

8. Ківалов С. В., Музиченко П. П., Крестовська Н. М., Крижанівський А. Ф. Основи правознавства України : навчальний посібник. – Х. : “Одіссей”, 2002. – 304 с.

9. Логвинова М. В., Кафарський В. В. Основи правознавства : навчальний посібник / за ред. В. П. Нагребельного. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – С. 7-26.

10. Основи правознавства : навчальний посібник / за ред. С. В. Ківалова, М. П. Орзіх. – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Т-во “Знання”, КОО, 2001. – С. 33-49.

11. Правознавство : навчальний посібник. – К. : “ВД “Професіонал”, 2007. – 400 с.

12. Правознавство : практикум / за заг. ред. С. М. Тимченка, Т. О. Коломоєць. – Суми : ВТД “Університетська книга”, 2007. – 219 с.

13. Скрипник О. Методологічні проблеми взаємозв’язку права і політики // Право України. – 2007. – № 12.

14. Теорія держави і права : навчальний посібник / за ред. В. В. Копєйчикова. – К. : Юрінком, 1995.

15. Хрестоматія з правознавства / під редакцією І. М. Кузінцева, Л. М. Казаченко. – К. : Юрінком, 1998.

16. Шпиталенко Г. А., Шпиталенко Р. Б. Основи правознавства. – К., 2004.

17. Євдокимов В. Використання модульної технології навчання // Юридична Україна. – 2003. – № 1.

18. Юридична енциклопедія : в 6 т. / ред. кол. Ю. С. Шемчушенко. – К. : Укренциклопедія ім. М. Н. Бажана, 2003.

Методичні рекомендації:

Теорія держави і права, вивченню основ якої присвячена ця тема, виконує роль методології правознавства. Без глибокого засвоєння матеріалу цієї теми вивчення всіх наступних тем, присвячених окремим галузям права, буде досить складним.

Розгляд питання про основні закономірності виникнення держави і права має на меті не стільки екскурс в історію, скільки сформування уявлення про ті чинники, які зумовлюють потребу сучасного суспільства в існуванні держави і права. Оскільки ці чинники є різнорідними (економічними, політичними, соціальними, культурними), доцільно поміркувати над питанням про те, які з них можна вважати основними, а які – другорядними. Так само бажаним є визначення особистої позиції студента щодо того, якій з теорій виникнення держави і права він віддає перевагу і чому.

Розгляду питання поняття держави та її ознак повинно передувати з’ясування співвідношення таких суспільних інститутів, як “держава” і “громадянське суспільство”. Корисним буде також порівняння декількох визначень поняття “держава”, виявлення тих з них, які є за змістом неповними або ідеологічно застарілими. Для використання на наступних заняттях студентам рекомендується обрати таке визначення, яке містить всі істотні і юридично значущі ознаки держави. Серед ознак держави особливо детально слід проаналізувати державний суверенітет і, крім того, з’ясувати відмінність понять “суверенітет держави”, “суверенітет народу”, “суверенітет нації”.

Для ефективного засвоєння питання про форми держави студентам доцільно намалювати опорну схему.

Значну увагу має бути приділено державним органам – їх поняттю і класифікації. Другу і вкрай важливу частину цього питання становить теорія поділу влади, знайомлячись зі змістом якої студентам потрібно мати на увазі те, що влада держави завжди залишається єдиною, а між державними органами розподіляються владні повноваження.

Питання про функції держави включає такі елементи, як поняття функцій держави, їх класифікація за декількома критеріями (соціальне значення, тривалість виконання, сфера суспільних відносин, територіальна спрямованість та інші), форми реалізації функцій держави. За основу доцільно взяти поділ функцій на внутрішні і зовнішні, і в межах кожної з цих двох груп виокремити різновиди за ознакою належності до окремих сфер суспільних відносин (економіка, політика, соціальна сфера).

Загальною характеристикою правової держави студенти завершують опрацювання блоку питань з теорії держави. Логіка розгляду цього питання полягає у виявленні рис, які відрізняють правову державу від інших держав, складенні максимально повного переліку таких рис, аналізі їх значення (ієрархії) і співвідношення. Вирішення цих завдань дозволить дати вичерпне і необтяжене зайвими (факультативними) елементами визначення поняття “правова держава”. Необхідно проаналізувати відповідність сучасних політико-правових реалій ідеалу правової держави. Логічним завершенням розгляду питання буде з’ясування основних шляхів формування правової держави в Україні.

Вивчення блоку питань з основ теорії права доцільно розпочати і завершити аналізом взаємозв’язків між цими питаннями, а точніше – між ключовими поняттями, яким ці питання присвячені.

Розглядаючи перше питання слід враховувати багатозначність терміну “право”, у зв’язку з чим необхідно виявити відмінність між природним і позитивним (юридичним) правом, а також дати визначення суб’єктивного і об’єктивного позитивного права. Основна увага повинна бути приділена ознакам об’єктивного позитивного права, детальний аналіз яких дозволить дати розгорнуте визначення об’єктивного права, яке студенти і будуть переважно використовувати у подальшому. Значущим аспектом цього питання є також співвідношення понять “право” і “закон”, що є подібним до співвідношення понять “зміст” і “форма”.

Обов’язковими елементами наступного питання є поняття функцій права, перелік загальносоціальних функцій права, перелік і характеристика спеціально-юридичних функцій права. Для кращого запам’ятовування змісту питання види функцій варто зобразити у вигляді опорної схеми.

Центральним за значенням питанням теми можна вважати питання про систему права. Першочерговим у ньому є визначення поняття “система права”, в якому відображаються її елементи та взаємозв’язок між ними. Оскільки первинним елементом системи права як цілісного комплексу взаємопов’язаних і взаємодіючих чинних юридичних норм певної держави є правова норма, насамперед слід дати визначення норми права і ознайомитися з її структурою (елементами цієї структури, як відомо, є гіпотеза, диспозиція і санкція). Теоретично і практично значущою є класифікація норм права, для якої студентам потрібно використати не менше п’яти критеріїв.

Наступний крок – з’ясування підстав (критеріїв) об’єднання правових норм в інститути, підгалузі й галузі права. Такими критеріями виступають предмет і метод правового регулювання. Крім визначення цих понять студентам слід виявити перелік найхарактерніших методів правового регулювання (поряд з іншими класифікаціями в якості найпростішого студентам пропонується поділ методів на метод заборони, наказу, дозволу і рекомендації).

Опанування змісту понять “норма права”, “предмет правового регулювання “, “метод правового регулювання” відкриває студентам шлях до розуміння природи галузі права та відмінностей між окремими галузями права. Необхідно звернути увагу на те, що й інститут, і підгалузь, і галузь права являють собою сукупність юридичних норм. Але лише у визначенні галузі права йдеться про метод регулювання, характерний саме для неї.

Аналізуючи визначення інституту, підгалузі й галузі права варто звернути увагу і на відмінність у позначенні кола суспільних відносин, які регулюються відповідною сукупністю правових норм: для галузі – це “сфера однорідних суспільних відносин”, для підгалузі – “вужча за галузь група однорідних суспільних відносин”, для інституту – лише “вид чи сторона однорідних суспільних відносин”. Важливим аспектом питання про систему права є також класифікація інститутів і галузей права.

Переходячи до наступного питання теми – джерела права – доцільно виявити його взаємозв’язок з попереднім: система права розглядається як внутрішня форма права, тоді як джерела права – це його зовнішня форма. В якості обов’язкових елементів питання включає: визначення поняття “джерела права” (у формальному, а не матеріальному розумінні); характеристику видів джерел права та з’ясування значення кожного з них для сучасних правових систем і, передусім, для правової системи України. Головна увага повинна бути приділена нормативно-правовому акту: його поняттю, ознакам, видам (закон та підзаконний нормативний акт) та їх різновидам.

Важливе теоретичне і практичне значення має встановлення відмінності між правом (системою права) і законодавством (системою законодавства): якщо система права – це сукупність упорядкованих юридичних норм, то система законодавства – це сукупність взаємопов’язаних нормативно-правових актів певної держави. Спеціальної уваги заслуговує питання про форми систематизації законодавства і, передусім, про кодифікацію та сучасний стан кодифікаційного процесу в Україні.

Правовий аналіз різноманітних життєвих ситуацій є неможливим без належного засвоєння змісту питання про правові відносини і юридичні факти. Розглядаючи поняття, структуру і види правових відносин, слід пам’ятати , що правові відносини – це конкретні (не абстрактні) життєві відносини, врегульовані нормами права. Для їх виникнення необхідні три умови, якими є наявність: а) суб’єкта права; б) юридичної норми, адресованої цьому суб’єкту; в) юридичного факту, який породжує виникнення у суб’єкта певних прав і обов’язків на підставі юридичної норми. Необхідно приділити увагу і класифікації юридичних фактів (насамперед, їх поділу на види за ознакою наявності волі суб’єктів).

Вивчення питання про правопорушення слід розпочати зі змісту охоронної функції права і пов’язаної з існуванням такої функції наявності охоронних норм права, інститутів права, правових відносин. Всі ці елементи правової дійсності спрямовані на недопущення правопорушень як протиправних, суспільно небезпечних або суспільно шкідливих, винних діянь особи. Дане питання теми передбачає аналіз поняття правопорушення, його складу (сукупності об’єктивних і суб’єктивних ознак) і видів (злочини і проступки). Особливо уважно слід розглянути елементи складу правопорушення (об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона), а також критерії розмежування злочинів і проступків.

Питання про юридичну відповідальність є логічним продовженням попереднього питання, оскільки, підставою притягнення особи до юридичної відповідальності є наявність в її поведінці складу правопорушення. Необхідно опрацювати такі аспекти питання: поняття ретроспективної (негативної) юридичної відповідальності, її ознаки, функції, принципи і види.

Вивчення теми “Основи теорії держави і права” доцільно завершити аналізом співвідношення змісту окремих питань, взаємодії окремих елементів теорії держави і права. Корисним було б і створення короткого словника правничої термінології, який можна використовувати у процесі вивчення наступних тем і вносити до нього відповідні доповнення.