Тема 2: конституційне законодавство (4 год.)

Заняття 1: Загальні засади конституційного ладу України

1. Конституція: поняття, види, місце в системі законодавства.

2. Конституційні засади державного ладу України.

3. Конституційні засади суспільного ладу України. Конституційне регулювання відносин власності.

4. Конституційні засади правової системи України

5. Конституційні принципи правового статусу особи.

6. Громадянство України.

7. Невід’ємні права людини.

Основні поняття:

предмет конституційного права, методи конституційного права, конституція, конституційно-правовий статус, громадянство України, конституційні принципи

Термінологічний словник:

Конституційний лад–сукупність основоположних правовідносин, закріплених нормами конституції.

Громадянство – правовий зв’язок між фізичною особою і державою, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов’язках.

Заняття 2: Виборча система і органи державної влади в Україні

1. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем. Загальна характер-ристика виборчої системи України.

2. Принципи виборчого права.

3. Конституційний принцип поділу влади. Державна влада і місцеве самоврядування.

4. Верховна Рада України.

5. Президент України.

6. Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади.

Основні поняття:

референдум, вибори, виборча система, виборче право, парламентаризм, законодавчий процес, місцеве самоврядування, народовладдя, законодавча влада, виконавча влада, судова влада.

Термінологічний словник:

Референдум – спосіб прийняття громадянами шляхом голосування рішень з важливих питань життя держави і суспільства.

Вибори – спосіб обрання органів влади шляхом голосування.

Завдання:

Особливу увагу звернути на здійснення принципу поділу влади.

Реферати:

1. Конституція України як основний закон держави.

2. Напрями реформування Конституції України.

3. Напрями розвитку виборчої системи України.

Література:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р.

2. Ківалов С. В., Музиченко П. П. Крестовська Н. М., Крижанівський А. Ф. Основи правознавства України : навчальний посібник. – Х. : “Одіссей”, 2002. – 304 с.

3. Логвинова М. В., Кафарський В. В. Основи правознавства : навчальний посібник / за ред. В. П. Нагребельного. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – С. 7-26.

4. Основи правознавства : навчальний посібник / за ред. С. В. Ківалова, М. П. Орзіх. – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Т-во “Знання”, КОО, 2001. – С. 33-49.

5. Правознавство : навчальний посібник. – К. : “ВД “Професіонал”, 2007. – 400 с.

6. Правознавство : практикум / за заг. ред. С. М. Тимченка, Т. О. Коломоєць. – Суми : ВТД “Університетська книга”, 2007. – 219 с.

7. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Конституційне право України. Академічний курс: Підруч.: У 2 т./ За ред. В.Ф. Погорілка – К. ТОВ «Видавництво «Юридична думка» 2006.

8. Скрипник О. Методологічні проблеми взаємозв’язку права і політики // Право України. – 2007. – № 12.

9. Теорія держави і права : навчальний посібник / за ред. В. В. Копєйчикова. – К. : Юрінком, 1995.

10. Хрестоматія з правознавства / під ред. : І. М. Кузінцева, Л. М. Казаченко. – К. : Юрінком, 1998.

11. Шпиталенко Г. А., Шпиталенко Р. Б. Основи правознавства. – К., 2004.

12. Федоренко В. Виборче право і виборчий процесс як складники системи сучасного конституційного права України (теоретико- методологічні аспекти // Вибори та демократія- 2007.- № 4 (14).- с.18-24.

13. Юридична енциклопедія : в 6 т. / ред. кол. Ю. С. Шемчушенко. – К. : Укренциклопедія ім. М. Н. Бажана, 2003.

Методичні рекомендації:

Розгляд теми доцільно розпочати з визначення поняття “конституція” та її основних видів. Виходячи з цього потрібно дати характеристику Конституції України (писана, унітарна, жорстка). Розглядаючи попередню тему (“Основи теорії держави”) студенти вже ознайомились з основними формами організації держави. У другому питанні теми 2 (Конституційні засади державного ладу України) студентам слід конкретно визначити головні ознаки державного ладу України, а саме – розкрити згідно з Конституцією визначення України як унітарної республіки з розподілом влади на законодавчу, виконавчу та судову. У наступних двох питаннях важливо виділити та охарактеризувати такі конституційні основи суспільного ладу України як суверенність та незалежність, демократизм, соціальність (тобто визнання того, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю). Надзвичайно велике значення для України має проголошення її правовою державою з власною національною правовою системою, в якій домінує принцип верховенства права. Важливим також є конституційний принцип політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності суспільного життя, який передбачає багатопартійність, рівноправність різних форм власності і господарювання, відсутність загальнообов’язкової ідеології. Важливо також простежити детально конституційне регулювання відносин власності в нашій державі, визначити їх основі форми.

П’яте питання стосується, передусім, конституційних принципів правового статусу особи в Україні, що відображаються у відповідних статтях  Конституції України. Оскільки в правовій науці велике значення має інститут громадянства, студентам потрібно при підготовці наступного питання звернути особливу увагу на визначення громадянства (постійний правовий зв’язок особи та держави, що знаходить свій прояв у їх взаємних правах та обов’язках) та принципи громадянства.

Конституція України встановлює три основні принципи громадянства:

– єдине громадянство, що забезпечує правовий зв’язок з державою для кожного громадянина;

– громадянин України не може бути проти його волі позбавлений громадянства і права змінити громадянство;

– громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі.

Конституція України фіксує права, свободи та обов’язки, котрі визначають найбільш важливі відносини держави з громадянами, фундамент правового статусу особи в суспільстві. Для належного засвоєння цього питання студенти повинні перш за все чітко зрозуміти зміст понять “право”, “свобода”, “обов’язок”.

В сучасній теорії конституційного права є декілька варіантів класифікації прав та свобод людини, а тому потрібно розглянути три основні групи прав і свобод: особисті (громадянські), політичні, соціально-економічні.

Наступне заняття присвячене вивченню виборчої вистеми і органів державної влади України. Воно має суто практичне завдання – підготуватися до реальної участі в житті суспільства через реалізацію своїх конституційних прав.

Оскільки в ст. 5 Конституції України зазначено: “Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування”, потрібно розрізняти безпосередню демократію, коли забезпечується пряме волевиявлення або безпосереднє здійснення волі громадян у питаннях суспільного та державного життя через вибори, референдум та загальні збори громадян, та представницьку демократію, яка забезпечує реалізацію волі громадян через обраних ними представників (депутати Верховної Ради України, Президент України, депутати місцевих рад тощо). Ці дві форми здійснення народовладдя зазвичай доповнюють та збагачують одна одну. Для формування представницьких органів потрібна виборча система (мажоритарна, пропорційна, змішана). Варто пригадати вибори, проведені до Верховної Ради України та з’ясувати, за якою виборчою системою вони проводилися.

Однією з основних суттєвих ознак громадянина є наявність у нього виборчого права, яке може бути пасивним (право бути обраним до складу виборних органів державної влади та місцевого самоврядування) та активним (право громадян обирати склад виборних органів державної влади та місцевого самоврядування). У Конституції України закріплені основні принципи виборчого права.

Однією з реалій політико-правового життя України можна вважати інститут референдуму, тому студенти повинні чітко засвоїти зміст поняття “референдум”, розрізняти види референдуму, а саме: імперативний, консультативний або всенародне (місцеве) опитування (за юридичною силою), конституційний та законодавчий референдум (за предметом). Також надзвичайно важливим є Всеукраїнський референдум, що проводиться для вирішення певного кола питань, окреслених Конституцією України.

Потрібно наповнити конкретним змістом вже відомий з попередньої теми принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову.

Верховна Рада України – це загальнодержавний представницький орган, головною функцією якого в системі поділу влади є здійснення законодавчої діяльності. Вона також виконує контрольну й засновницьку функції.

При розгляді цього питання студенти також повинні приділити увагу питанню щодо статусу та повноважень народного депутата України, детально опрацювати відповідні статті Конституції України. Також спираючись на текст Конституції потрібно опрацювати питання про порядок роботи Верховної Ради, її структуру та повноваження. Для більш повного засвоєння матеріалу варто було б розробити схему структури Верховної Ради України.

Главою нашої держави є Президент України, котрий обирається громадянами України на основі загального, рівного та прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років. Повноваження та обов’язки Президента України являють собою самостійне питання для вивчення. Особливий акцент при цьому потрібно зробити на тому, що за правовим статусом Президент не належить до жодної з гілок влади, що зумовлено його повноваженнями щодо Верховної Ради України, Кабінету Міністрів , судової влади.

Другою гілкою влади є виконавча, система якої складається з Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій. Для більш чіткого засвоєння матеріалу бажано побудувати схему органів виконавчої влади України, визначивши центральний орган та підпорядковані йому елементи і паралельно позначивши, які правові акти може видавати кожна окрема ланка цієї системи.

Розділ VІІІ Конституції України присвячено третій гілці влади – судовій. В ньому закріплюються основні принципи судоустрою (організації діяльності судів) та основні засади судочинства (порядку судового розгляду справ). Доцільно побудувати схему системи органів судочинства в Україні, що значно полегшить засвоєння матеріалу.

Останнє питання даної теми присвячене місцевому самоврядуванню в Україні. Вивчаючи його потрібно звернути увагу на зміст поняття “місцеве самоврядування”, визначити перелік суб’єктів місцевого самоврядування, компетенцію цих органів, права, обов’язки та повноваження депутатів місцевих рад, охарактеризувати види правових актів, що видаються та приймаються органами місцевого самоврядування.