- •1.1 Екологічна функція держави
- •1.2 Поняття екологічного права
- •1.3 Предмет і об'єкт екологічного права
- •1.4 Метод екологічного права
- •1.5. Система екологічного права
- •.7 Галузь права і галузь законодавства
- •1.8 Екологічне право як галузь науки і навчальна дисципліна
- •.1 Загальна характеристика джерел екологічного права
- •2.2 Конституція України в системі джерел екологічного права
- •2.3 Закон як джерело екологічного права
- •2.4 Нормативно-правові акты Президента України,
- •2.5 Акти місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
- •2.6 Міжнародні договори як джерела екологічного права України
- •3.1 Загальна характеристика екологічних прав громадян
- •3.2 Право громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля
- •3.3 Право вільного доступу до екологічної інформації
- •.4. Інші екологічні права громадян
- •3.5. Гаранти реалізації екологічних прав громадян
- •3.6. Захист екологічних прав громадян
- •3.7. Обов'язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища
- •4.1 Природні ресурси — надбання Українського народу
- •4.2 Поняття та зміст права власності на природні ресурси
- •4.3. Форми власності на природні ресурси
- •4.4. Суб'єкти права власності на природні ресурси
- •4.5. Реалізація права власності на природні ресурси
- •5.1 Поняття права природокористування та його принципи
- •5. 2 Види права природокористування
- •5.3 Право загального і право спеціального природокористування
- •5.4 Право постійного та тимчасового природокористування
- •5. 5 Право користування природними ресурсами загальнодержавного і місцевого значення
- •6.1. Природа права екологічної безпеки та її ознаки
- •6.2. Правові засади забезпечення екологічної безпеки
- •.3. Правове забезпечення екологічної безпеки
- •6.4. Правове забезпечення ядерної та радіаційної (радіоекологічної) безпеки
- •6.5. Правові засади забеспечення біологічної та генетичної безпеки
- •6.6. Правове забезпечення екологічної безпеки в діяльності Збройних Сил України
- •6.7. Еколого-правове забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення
- •6.8. Правове регулювання відносин за надзвичайних екологічних ситуацій
- •7.1. Поняття державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища
- •7.2. Органи державного управління загальної компетенції
- •7.3. Органи державного управління спеціальної компетенції
- •7.4. Інші органи державного управління
- •8.1. Функції управління та їх зміст
- •8.2. Екологічне програмування та прогнозування
- •8.3. Державний моніторинг довкілля
- •8.4. Державний облік у галузі природокористування й охорони навколишнього природного середовища, екологічна паспортизація та державна реєстрація, ведення державних кадастрів природних ресурсів.
- •8.5. Стандартизація та нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- •8.6. Екологічне ліцензування
- •8.7. Екологічна експертиза
- •8.8. Екологічний аудит
- •8.9. Інформування в галузі охорони навколишнього природного середовища
- •8.10. Інші функції екологічного управління
- •9.1. Поняття економіко-правового механізму природокористування та охорони навколишнього природного середовища
- •9.2. Система фінансування екологічних заходів
- •9.3. Збори за спеціальне природокористування та забруднення навколишнього природного середовища як види екологічних податків
- •9.4. Екологічне страхування
- •10.1. Поняття екологічного контролю
- •10.2. Державний екологічний контроль
- •10.3. Відомчий і виробничий екологічний контроль
- •10.4. Громадський контроль за дотриманням екологічного законодавства
- •11.1. Поняття та підстави юридичної відповідальності за екологічні правопорушення
- •11.2. Адміністративна відповідальність
- •11.3. Кримінальна відповідальність
- •11.4. Цивільно-правова відповідальність
- •11.5. Дисциплінарна відповідальність
2.5 Акти місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
Правова природа цих актів зумовлена їх правовим статусом, визначеним Конституцією України та спеціальними законами. Згідно із Законом України «Про місцеві державні адміністрації» (1999) державні адміністрації областей, районів, міст Києва та Севастополя, а також районів у цих містах приймають у межах своєї компетенції відповідні рішення. Такі ж за назвою акти відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» (1997) приймають сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, а також виконавчі комітети сільських, міських і районних у містах рад.
Актами місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування вирішуються питания місцевого життя, в тому числі екологічного характеру. Ними, зокрема, затверджуються місцеві програми охорони навколишнього природного середовища, передбачаються заходи екологічного характеру в процесі забудови і благоустрою, забезпечення санітарного благополуччя, утилізації та переробки відходів тощо. Нормативні рішення є обов'язковими для виконання в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
2.6 Міжнародні договори як джерела екологічного права України
Належність міжнародних договорів до джерел права України, в тому числі екологічного, випливає з КонституціїУкраїни. Відповіднодо ст. 9 Основного Закону чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства. Згідно з Законом «Про міжнародні договори України» (2004) під міжнародним договором України розуміють укладений у письмовій формі з іноземною державою або іншим суб'єктом міжнародного права договір, який регулюється міжнародним правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи декількох пов'язаних між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо) (ст. 1).
Цим же Законом передбачено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються в порядку, передбаченому для норм національного законодавства України. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного права (ст. 19). У цьому випадку Україна виходить з принципу пріоритетності норм міжнародного права перед нормами національного законодавства.Чинні міжнародні договори України реєструються в Міністерстві закордонних справ України, а за його поданням — й у Секретаріаті Організації Об'єднаних Націй відповідно до її Статуту. Ці договори включаються в установленому порядку до Єдиного державного реестру нормативних актів і друкуються в «Зібранні чинних міжнародних договорів України» та інших офіційних друкованих виданнях України. В екологічному законодавстві України частка міжнародно-правових угод є досить вагомою і з кожним роком зростає. Водночас Україна не є байдужою й до тих міжнародних договорів, які не ратифіковані парламентом. Це зумовлено конституційним визнанням Україною загальновизнаних принципів і норм міжнародного права (ст. 18 Конституції України). Отже, відповідні принципи і норми міжнародного права навколишнього середовища також є джерелами екологічного права України.