Тема 4. Автоматизоване оброблення інформації з управління трудовими ресурсами

4.1. Методичні поради до вивчення теми

Зауважимо, що управління трудовими ресурсами характеризується великими обсягами інформації, яку потрібно обробити, і складними інформаційними зв’язками поміж рівнями й функціями управління. Тому потрібні спеціальні методи оброблення інформації, притаманні цьому виду ресурсів. Ефективне застосовування їх можливе лише на базі економіко-математичних методів (ЕММ) і засобів обчислювальної техніки, тобто за умови автоматизації інформаційних процесів УТР.

З огляду на природну обмеженість трудових ресурсів доводиться прогнозувати і якомога точніше планувати потребу в таких ресурсах, а також подальше раціональне їх використання. Прогнозувати на тривалу перспективу потребу в трудових ресурсах за окремими кваліфікаційними групами, враховуючи водночас поточний розвиток галузей народного господарства та зміни їхньої структури, можна лише в разі використання ЕММ і виконання розрахунків на ЕОМ.

Результати таких розрахунків дають змогу визначити рівень життя населення, забезпеченість народного господарства кваліфікованими кадрами й на цій підставі планувати трудовитрати й витрати на соціальну сферу, розробляти комплекс заходів щодо економного використання ТР з обліком їх природної обмеженості та перспектив використання.

Зауважимо, що частка (питома вага) трудовитрат у собівартості промислової продукції доволі велика — від 40 до 60%. Можливості її зниження тісно пов’язані з пошуком ефективної системи норм часу і нормативів трудовитрат, контролем за їх додержанням у виробництві, а також виявленням джерел економії та причин перевитрат. Виконання поставлених завдань пов’язане з оперативним обробленням великих обсягів інформації. А таке оброблення, як відомо, не забезпечується традиційними методами виконання функцій управління трудовими ресурсами.

Удосконалення управління ТР країни передбачає перебудову організаційних структур і роботи органів управління, а також скорочення управлінського апарату. З огляду на це потрібний перехід від екстенсивних шляхів удосконалення управління, коли проблеми вирішувались безпосереднім збільшенням штатів, до інтенсивних, які передбачають підвищення ефективності функціонування центральних і регіональних органів управління трудовими ресурсами за умови самостійності основної ланки господарювання — підприємства.

Практика автоматизації інформаційних процесів управління трудовими ресурсами країни свідчить, що більшість розрахунків (задач) з УТР на різних рівнях управління народним господарством можуть бути формалізовані та розв’язані з використанням різних засобів обчислювальної техніки. При цьому значна частина розрахунків з нормування, планування, обліку, контролю, аналізу та формування звітності на всіх рівнях управління ТР виконується методом прямих розрахунків (з використанням здебільшого чотирьох арифметичних дій).

Організаційна, методологічна та інформаційна спільність виконуваних розрахунків з УТР країни на різних рівнях зумовлює типовість, масовість і повторюваність розв’язуваних задач. Це є передумовою для вироблення типових проектних рішень і скорочення витрат на створення комп’ютерних інформаційних систем. Водночас через масовість і повторюваність розрахунків постає потреба автоматизувати інформаційні процеси управління тру-довими ресурсами з використанням різноманітних технічних за-собів.

Отже, єдина система управління трудовими ресурсами як складова частина управління народногосподарським комплексом належить до багаторівневої ієрархічної системи. На кожному рівні цієї системи розв’язуються комплекси локальних (персональних) задач за індивідуальними алгоритмами та даними, які лише в певній частині виходять на інформаційний обмін з іншими рівнями. Це зумовлює потребу створення автоматизованих обчислювальних систем, які охоплювали б усі рівні управління і забезпечували б ефективне оброблення даних на кожному рівні, інформаційну взаємодію між рівнями, а також гнучкий доступ користувачів до загальносистемних обчислювальних та інформаційних ресурсів, що відповідає концепції багаторівневих розподільних автоматизованих систем оброблення даних.

Такі системи за своїми функціональними можливостями поєднують позитивні властивості централізованого й децентралізованого автоматизованого оброблення даних. Наприклад, розпо-дільна багаторівнева система автоматизованого оброблення даних з праці на промисловому підприємстві може об’єднувати три рівні. На верхньому рівні розв’язуються складні задачі з великими обсягами перероблюваних даних, які потребують значних витрат обчислювальних ресурсів, до того ж (за окремими винятками) у пакетному режимі. Тому на цьому рівні мають перебувати доволі великі й потужні обчислювальні ресурси (суперЕОМ). Для управління трудовими ресурсами на верхньому рівні розв’язуються задачі з прогнозування потреби в трудових ресурсах, фонду споживання, продуктивності праці, соціального розвитку тощо.

На середньому рівні використовуються професійні ПЕОМ і створюються локальні бази даних. Ці засоби можуть слугувати основою для створення мережі автоматизованих робочих місць спеціалістів різних служб. На цьому рівні виконуються розрахунки з планування фонду споживання (АРМ економіста відділу праці й заробітної плати), його контролю та обліку (АРМ бухгалтера), інші розрахунки (АРМ спеціалістів у відділі праці, АРМ інспектора відділу кадрів тощо). На середньому рівні переглядаються й коригуються дані, виконуються окремі перерахунки, друкуються результатні документи.

На нижньому рівні використовуються ПЕОМ для створення АРМ управлінського персоналу, безпосередньо зайнятого на виробництві (АРМ нормувальника, АРМ табельника, АРМ начальника цеху тощо), і формуються індивідуальні бази даних. Основними процедурами оброблення даних на цьому рівні є уведення первинних даних (наприклад, уведення даних про виробіток чи використання робочого часу), формування і друкування документів первинного обліку (наряд, табель тощо), первинне оброблення даних (нарахування відрядної заробітної плати бригаді, облік продуктивності праці тощо).

Автоматизована інформаційна система «Пенсійне обслуговування» — це мережа АРМ фахівців з управління соціальним захистом населення, яка призначена для автоматизації виконуваних ними функцій. До складу цієї системи районного рівня входять автоматизовані робочі місця інспекторів з: призначення пенсії та допомоги; ведення особових справ; нарахування пенсії та допомоги; утримань із пенсій; формування й оброблення документів з виплати пенсій.

Метою функціонування єдиної інформаційно-аналітичної системи (ЄІАС) «Служба зайнятості» є підвищення ефективності роботи базових центрів, які обслуговують клієнтів, шляхом перерозподілу функцій між районними (базовими), обласними (регіональними) та державним центрами зайнятості.

Так, на базовому рівні здійснюватимуться надання послуг клієнтам та їх реєстрація; формування оперативної бази даних про вакансії, клієнтів та надані послуги; організація дострокового виходу на пенсії працівників, які втратили роботу у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, та формування бази даних про таких осіб; контроль за надходженням коштів до Державного фонду зайнятості населення та формування бази даних про платників обов’язкового збору на соціальне страхування від безробіття; формування проектного обсягу робіт щодо сприяння зайнятості населення на прогнозний рік.

На регіональному рівні формуватиметься статистична звітність та здійснюватимуться аналіз ринку праці, нарахування та виплати допомоги безробітним; укладатимуться угоди з роботодавцями стосовно питань постійної та тимчасової зайнятості та навчальними закладами з питань професійного навчання безробітних; здійснюватимуться розрахунки з Пенсійним фондом щодо витрат, пов’язаних із достроковим виходом на пенсію працівників, які втратили роботу у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці; розроблятимуться регіональні програми зайнятості та формування відповідного кошторису; створюватиметься єдина регіональна база даних про клієнтів, вакансії, можливості професійного навчання та ін.

На державному рівні проводитимуться роботи з: формування статистичної звітності та аналізу ринку праці по державі в цілому та по її регіонах зокрема; створення єдиної бази даних про вакансії, осіб, які звернулися за сприянням до служби зайнятості; формування бюджету служби зайнятості на прогнозний рік; розподілу коштів бюджету по регіонах.

У межах ЄІАС інформаційна система «Зайнятість — Київ» призначена для вирішення завдань з обліку безробітних та інших категорій громадян, що звернулися до служби зайнятості, їх працевлаштування, а також обліку підприємств міста Києва, вакансій підприємств, ведення поточної документації, формування статистичної звітності, автоматичного нарахування допомоги по безробіттю та інших матеріальних виплат.

Оскільки процес управління працею в нашій країні складається з кількох рівнів (наприклад, на нижньому рівні — підприємство чи організація, на середньому — район чи область, на верхньому — комітет чи міністерство), під час створення комп’ютерних систем оброблення інформації з управління працею необхідно забезпечити взаємозв’язок не лише між рівнями цих систем, а й з автоматизованими інформаційними системами інших видів (наприклад, з інформаційною системою планових розрахунків, фінансів, статистики тощо). Сумісність різних рівнів і видів автоматизованих інформаційних систем досягається в результаті застосування єдиної системи економічних показників з праці, які агрегуються при передачі з рівня на рівень; єдиних методів і засобів формалізованого описання інформації з праці незалежно від того, фіксується вона в документах, машинних носіях чи передається по каналах зв’язку, за допомогою дискет, поштою або вводиться через дисплей; типових уніфікованих і стандартизованих елементів автоматизованих інформаційних систем, таких як системи керування базами даних, текстові та графічні редактори, типові операції оброблення даних тощо.